КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 23 квітня 2001 р. N 376
Київ
Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 11 жовтня 2002 року N 1510,
від 21 листопада 2011 року N 1180,
від 12 вересня 2012 року N 1077
від 21 жовтня 2015 року № 874
від 24 лютого 2016 року N 122
З метою подальшого розвитку інформатизації у правовій сфері, уніфікації формування банку даних та автоматизованого надання правової інформації юридичним і фізичним особам Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним (додається).
2. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. N 1504 "Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України" (ЗП України, 1996 р., N 21, ст. 586) такі зміни:
у назві і тексті постанови слова "нормативних актів" замінити словами "нормативно-правових актів";
пункти 4 і 6 визнати такими, що втратили чинність.
Перший
віце-прем'єр-міністр України
Ю. ЄХАНУРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 квітня 2001 р. № 376
ПОРЯДОК
ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним
Загальні положення
1. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів (далі - Реєстр) створюється з метою:
забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України;
створення фонду та підтримання в контрольному стані нормативно-правових актів, надання інформації про них;
забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів.
2. Реєстр - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу.
Еталонний фонд Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується та зберігається в Мін'юсті.
Еталонний текст Реєстру - текст нормативно-правового акта у формі комп'ютерного файла, цілісність якого забезпечується за допомогою спеціальних ознак.
Робочий фонд Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, яка підтримує технологію ведення Реєстру і використовується для підготовки та опрацювання текстів нормативно-правових актів при внесенні їх до еталонного фонду Реєстру.
Страховий фонд Реєстру - архівні копії еталонного фонду Реєстру, які зберігаються в Мін'юсті на електронних носіях і призначені для відновлення в автентичній формі еталонного фонду Реєстру у разі його повної або часткової втрати.
Інформаційний фонд Реєстру - спеціально створена для надання широкому колу користувачів інформації з Реєстру комп'ютерна інформаційна система у формі окремої бази даних, в якій зберігаються копії еталонних текстів нормативно-правових актів.
Копія еталонного тексту Реєстру - копія тексту нормативно-правового акта у формі комп'ютерного файла, який ідентичний відповідному еталонному тексту та зберігає всі спеціальні ознаки, що забезпечують його цілісність.
Окремий розділ Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, що використовується для підготовки та накопичення текстів нормативно-правових актів з відповідним грифом секретності. Ведення цього розділу здійснюється відповідно до вимог законодавства.
Реєстраційний код - система цифрових знаків, що складається з двох частин: порядкового номера, який присвоюється нормативно-правовому акту при прийнятті рішення про включення його до Реєстру, і року прийняття рішення про включення нормативно-правового акта до Реєстру.
3. Держатель Реєстру - Мін'юст, який розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до Реєстру, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.
4. Адміністратор Реєстру - уповноважена Мін'юстом юридична особа, яка здійснює супроводження програмно-інформаційного забезпечення Реєстру, відповідає за його функціонування, збереження даних і захист їх від руйнування, технічну підготовку текстів нормативно-правових актів для внесення їх до відповідного фонду Реєстру із збереженням спеціальних ознак для забезпечення їх цілісності, формування і підтримання інформаційного фонду, відповідність інформації, що надається юридичним і фізичним особам з інформаційного фонду Реєстру, еталонним текстам Реєстру, здійснює обслуговування і веде облік користувачів Реєстру та організовує контроль доступу до нього.
Адміністратором Реєстру може бути визначена на конкурсних засадах юридична особа, яка відповідає встановленим Мін'юстом кваліфікаційним вимогам та з якою Мін'юст в установленому порядку уклав договір на виконання цих функцій.
5. Користувачі Реєстру - будь-які юридичні і фізичні особи, які мають доступ до інформаційного фонду Реєстру.
Склад Реєстру
6. До Реєстру включаються:
нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), - чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті накази Генерального прокурора України нормативно-правового змісту, нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, Національного банку, а також міжнародні договори України;
(абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. N 874)
нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), що не втратили чинності та не суперечать законодавству України;
тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.
7. Не підлягають включенню до Реєстру акти, які не містять правових норм, зокрема:
про призначення на посаду та звільнення з посади;
про скликання нарад, конференцій, семінарів тощо;
про розгляд проектів нормативно-правових актів;
з питань організації виконання раніше прийнятих нормативно-правових актів;
про спорудження пам'ятників, бюстів, монументів конкретним особам і на честь певних подій, нагородження грамотами, відзнаками тощо;
про затвердження стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, іншої нормативно-технічної документації, тарифно-кваліфікаційних довідників, форм звітності.
Порядок включення нормативно-правових актів до Реєстру
8. Для включення до Реєстру повні офіційні тексти рішень і висновків Конституційного Суду України, нормативно-правових актів з усіма додатками, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, подаються до Мін'юсту протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття (законів України - протягом трьох робочих днів з дня підписання Президентом України). Тексти міжнародних договорів України із зазначенням дати підписання, дати ратифікації (затвердження), дати набрання чинності та терміну дії договору подаються МЗС до Мін'юсту протягом п'яти робочих днів з дня набрання ними чинності.
9. Нормативно-правові акти, які підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", включаються до Реєстру після їх державної реєстрації у Мін'юсті.
10. Для включення до Реєстру нормативно-правові акти подаються Мін'юсту на електронних та паперових носіях. Копія нормативно-правового акта повинна бути підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою органу, що його видав, копія міжнародного договору України - МЗС.
11. МЗС надає також Мін'юсту інформацію про денонсацію, внесення змін до міжнародних договорів України з додержанням вимог пункту 10 цього Положення.
12. Рішення про включення нормативно-правового акта до Реєстру приймається протягом п'яти робочих днів з дня його подання.
13. Повідомлення про включення нормативно-правового акта до Реєстру надсилається органу, який його видав.
14. До Реєстру вносяться такі дані про нормативно-правовий акт:
дата і номер акта;
назва акта;
текст акта;
реєстраційний код акта;
дата присвоєння реєстраційного коду;
дата реєстрації в Мін'юсті, реєстраційний номер;
класифікаційний індекс.
15. Нормативно-правові акти, включені до Реєстру, підтримуються Мін'юстом у контрольному стані.
Порядок і умови користування Реєстром
16. Інформація з інформаційного фонду Реєстру є публічною інформацією у формі відкритих даних, що підлягає оприлюдненню і регулярному оновленню на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін'юсту відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Доступ до інформації з інформаційного фонду Реєстру, оприлюдненому на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін'юсту, є вільним та безоплатним.
(пункт 16 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 24.02.2016 р. N 122)
17. Інформація з інформаційного фонду Реєстру підлягає наданню на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
За одержання копій еталонних текстів нормативно-правових актів з інформаційного фонду Реєстру на паперових носіях справляється плата відповідно до граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. N 740 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 54, ст. 2150).
(пункт 17 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 24.02.2016 р. N 122)
18. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Адміністрація Президента України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, Генеральна прокуратура України, центральні та місцеві органи виконавчої влади та інші державні органи одержують інформацію з Реєстру безоплатно.
(пункт 18 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. N 1510,
від 21.11.2011 р. N 1180,
від 24.02.2016 р. N 122)
19. Пункт 19 виключено
(пункт 19 у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 12.09.2012 р. N 1077,
виключено згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. N 122)
____________