Екологічні вимоги до транспорту в Європейському Союзі

Головний спеціаліст відділу регулювання правил
та стандартів Управління порівняльно-правового
аналізу та експертизи Державного департаменту
з питань адаптації законодавства
Міністерства юстиції України.
Першина Олександра Сергіївна

%d%Екологічні вимоги до транспорту в Європейському Союзі.%/d% Завданням сталого розвитку транспорту є підвищення добробуту населення і забезпечення здорової, надійної, економічної, соціальної та екологічної основи як для сьогодення, так і для майбутніх поколінь [Sustainable Development: A. Renewod Effort by the OECD, OECD Policy Brief № 86 1998]. Розробка сталої транспортної політики має на меті узгодження природоохоронних, соціальних і економічних цілей і вимагає вирішення широкого спектру проблем, пов’язаних з наземним транспортом. ...

%d%Детальніше >> %/d%
%%%%

Завданням сталого розвитку транспорту є підвищення добробуту населення і забезпечення здорової, надійної, економічної, соціальної та екологічної основи як для сьогодення, так і для майбутніх поколінь [Sustainable Development: A. Renewod Effort by the OECD, OECD Policy Brief № 86 1998].

Розробка сталої транспортної політики має на меті узгодження природоохоронних, соціальних і економічних цілей і вимагає вирішення широкого спектру проблем, пов’язаних з наземним транспортом.

Транспорт є основним елементом забезпечення добробуту суспільства. Поліпшення доступу до ринків праці, житла, товарів і послуг є життєво важливим для реалізації цілей європейської інтеграції. Забезпечення вільного переміщення людей у Європі є важливим як в соціальному, так і економічному аспекті інтеграції. З метою відновлення екологічного балансу та відшкодування шкоди, яку завдає транспорт навколишньому середовищу, в межах Європейського Союзу передбачено справляння плати за користування транспортною інфраструктурою.

В Білій книзі ЄС з транспорту передбачено, що плата за користування транспортною інфраструктурою повинна:

  • поширюватися на всі види транспорту й обчислюватися виходячи з єдиних принципів;
  • дозволяти встановити рівновагу між витратами суспільства (зовнішні витрати плюс видатки на інфраструктуру) та прибутками суспільства, які воно отримує при стягненні плати;
  • бути розробленими таким чином, щоб уникнути різкого збільшення оподатковування (включаючи транспортні витрати) в економіці в цілому. Наприклад, підвищення експлуатаційних видатків можна попередити за рахунок зниження діючих податків, таких, як податок на працю, або шляхом спрямування прибутку на фінансування розвитку інфраструктури.

Основний принцип стягнення плати за проїзд полягає в тому, що надходження від експлуатації інфраструктури повинні покривати не тільки ті витрати, що спрямовані на її утримання, але й зовнішні видатки, тобто видатки, пов’язані із ДТП, забрудненням атмосфери, шумом, перевантаженістю доріг. Це стосується всіх видів транспорту та всіх категорій користувачів (приватних і комерційних).

Основним принципом призначення ефективної та справедливої ціни користування транспортною інфраструктурою є принцип рівноваги між сумарними витратами та розміром оплати.

Європейська Комісія вбачає своє завдання у встановленні екологічних вимог до транспорту не в загальному збільшенні транспортних зборів, а в їх максимальній диференціації з урахуванням загальної маси та екологічного класу транспортних засобів, інтенсивності руху, рівня завантаженості транспортної мережі, загальної екологічної ситуації уздовж маршруту руху транспорту та інше. При цьому, одночасно передбачається попередити підвищення експлуатаційних видатків за рахунок зниження існуючих податків (наприклад, податок на працю) або спрямування отриманого прибутку на потреби розвитку інфраструктури.

Велике значення для впровадження систем збору плати за користування дорогами має розвиток систем визначення місцезнаходження транспортних засобів, їх ідентифікації, моніторингу перевезень вантажів із використанням інформаційних і телекомунікаційних технологій, систем супутникового зв’язку.

Сучасні показники зростання обсягів дорожнього руху є причиною виникнення різних негативних (екологічних, соціальних, економічних) наслідків. Невдалі спроби встановити зв’язок між плануванням землекористування й транспортною політикою були в багатьох випадках причиною неефективного управління транспортними потребами суспільства (або повною відсутністю такого управління). В багатьох європейських країнах затори на дорогах розглядаються як вкрай серйозна проблема, хоча, згідно даних цілої низки досліджень, їх не можна уникнути в повній мірі навіть при оптимальному розвитку транспортної інфраструктури.

В багатьох екологічно вразливих регіонах зараз неможливо здійснювати будівництво нових об’єктів транспортної інфраструктури внаслідок підвищення рівня шуму, обмежень в просторі або наявного негативного впливу руху важкого вантажного транспорту.

Шум від автомобільного транспорту й вантажного залізничного транспорту в містах і приміських територіях є однією із найбільших екологічних проблем. З метою захисту населення і довкілля важливим є збереження стану територій з низькими рівнями шуму і з обмеженою фрагментацією, яким може загрожувати будівництво нових об’єктів транспортної інфраструктури.

В більшості європейських країн досі триває визначення в кількісних показниках система заходів для транспортного сектору, які б сприяли досягненню цілей, установлених Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 1997 р., зокрема, щодо зниження обсягів викидів СО2.

В багатьох країнах за останнє десятиріччя б відзначається істотний прогрес в галузі зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у довкілля в результаті збільшення кількості нових автомобілів, окрім того Європейським Союзом погоджено два етапи подальшого значного скорочення викидів СО2, NOx, вуглеводів, бензолу.

Для вирішення наведених вище проблем на рівні ЄС, зараз провадиться така діяльність:

  • підготовлено проект Директиви ЄС про уніфікацію систем стягнення плати на автодорогах транс’європейської мережі;
  • обговорюються питання введення плати за користування об’єктами транспортної інфраструктури з урахуванням відповідних зовнішніх витрат;
  • готується проект Директиви ЄС про встановлення єдиних принципів розрахунку плати за користування об’єктами інфраструктури та структури ціноутворення для всіх видів транспорту;
  • вводяться міжнародні стандарти для дистанційних автоматичних систем стягнення плати малого радіуса;
  • вирішуються питання закріплення договірних і правових засад взаємодії національних транспортних мереж.

Реалізація пропозиції Комісії про встановлення єдиних принципів розрахунку розміру плати за користування об’єктами інфраструктури дозволить встановити справедливі умови конкуренції між окремими видами транспорту та процедуру відшкодування шкоди, яка завдається транспортом навколишньому середовищу. Для автотранспорту розмір плати буде залежати від екологічності транспортного засобу. Також буде врахований тип інфраструктури (автомагістралі, головні дороги, міські дороги), відстань, на яку здійснюються перевезення, навантаження на дороги, тип підвіски та інтенсивність руху. Плата буде вводитися поступово і її введення супроводжуватиметься зменшенням інших зборів, таких як оподатковування транспортних засобів з метою зведення до мінімуму екологічного навантаження та відшкодування шкоди навколишньому середовищу.

Передбачається також, що частина доходів від стягнення плати за користування об’єктів інфраструктури потраплятиме до спеціальних національних і регіональних фондів, з яких фінансуються заходи з метою скорочення або відшкодування зовнішніх видатків (подвійний дивіденд). Першочерговим завданням повинно бути створення інфраструктури, яка сприяє розвитку інтермодального транспорту та у більшій мірі вимогам охорони природи, зокрема, зниження рівню шуму та забруднення викидами СО2, NOx, вуглеводів, бензолу.

Директива 1999/62/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 17 червня 1999 р. про стягнення плати з вантажних транспортних засобів за використання певних об’єктів інфраструктур („Євровіньєтки") визначає такі принципи оплати: обмеження використання комерційних транспортних засобів з вищою навантажувальною вагою; стимулювання використання та виробництва екологічно чистих автомобілів (Євро-1, Євро-2); дозвіл стягувати платню за експлуатацію мостів, тунелів та гірських доріг. Держави–члени можуть змінювати ставки зборів в залежності від класу викидів у атмосферу, періоду доби. Директива встановлює види податків з автомобілів у кожній країні ЄС та не перешкоджає застосуванню спеціальних податків та зборів, які стягуються при реєстрації транспортних засобів або застосовуються до АТЗ. Додаток 1 встановлює мінімальні ставки податку, що застосовуються до транспортних засобів в залежності від ваги автомобіля: для двовісних автомобілів від 31 до 274 євро; для трьохвісьових 31-345 євро,; для чотирьохвісьових -144-537 євро. Для тягачів та дорожніх потягів: 2+1 осі від 0 до 307 євро; 2+2 вісі 30-706 євро; 2+3 вісі -307-700 євро; 3+3 вісі 186-535 євро.

Додаток ІІ встановлює максимальні щорічні суми зборів з користувачів, включаючи адміністративні витрати:

Суми зборів з автомобіля в залежності від екологічного стандарту

Тип автомобіля по екологічним стандартам

Максимум 3 вісі

Мінімум 4 вісі

Non Євро

960

1550

Євро-1

850

1400

Євро-2

750

1250

Таким чином, на рівні Європейського Союзу зараз провадиться політика зменшення шкоди, яка завдається навколишньому середовищу, шляхом встановлення плати за користування транспортною інфраструктурою в залежності від технічних характеристик транспорту, типу місцевості, де проходить та чи інша транспортна магістраль, що, на думку експертів, повинно позитивно вплинути на екологічну ситуації в Європі.

Головний спеціаліст відділу регулювання правил
та стандартів Управління порівняльно-правового
аналізу та експертизи Державного департаменту
з питань адаптації законодавства
Міністерства юстиції України.

Першина Олександра Сергіївна