Висновок гендерно-правової експертизи Закону України «Про доступ до публічної інформації», прийнятого Верховною Радою України 13 січня 2011 року № 2939-VI

1. Перелік міжнародних нормативно-правових актів, використаних під час експертизи.

При проведенні гендерно-правової експертизи були використані такі акти: Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Статут Організації Об’єднаних Націй, 1945 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, 1967 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Пекінська декларація, 1995 р.

2. Загальна характеристика проаналізованого нормативно-правового акта на предмет дискримінації за ознакою статі.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Варто зазначити, що гарантія дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків відображена у статті 4 Закону, згідно з якою одним із принципів забезпечення доступу до публічної інформації є принцип рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Текстовий аналіз статей Закону доводить, що вони не містять дискримінаційних норм за ознакою статі та відповідають принципу гендерної рівності.

Так, у Законі використовуються терміни «розпорядник інформації», «запитувач інформації», «фізична особа», «юридична особа», «громадяни», «об’єднання громадян», «особа», «суб'єкти владних повноважень», «суб'єкти господарювання», «посадові особи», «керівник» тощо.

Законом не передбачено особливостей чи різниці у правах та можливостях за ознакою статі, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що статті Закону є гендерно-нейтральними.

3. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства.

У зв’язку з тим, що положення Закону є гендерно-нейтральними, вони не потребують внесення до них відповідних змін.

4. Назва структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу.

Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції.

Перший заступник МіністраНаталія СЕВОСТЬЯНОВА