Міністерство юстиції України відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», 14 серпня 2023 року оприлюднило на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України у рубриці «Консультації з громадськістю» підрубрики «Обговорення нормативно-правових актів» – «Електронні консультації з громадськістю» – «Інформаційні повідомлення про проведення електронних консультацій із громадськістю» проєкт Закону України «Про звернення» (далі – проєкт Закону).
Проєкт Закону розроблено, зокрема, на виконання доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 23 червня 2022 року № 14838/1/1-22 щодо забезпечення виконання положень Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» згідно з планом організації підготовки проектів актів та виконання інших завдань, необхідних для забезпечення реалізації цього Закону.
Так, у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (набрав чинності 15 грудня 2023 року), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави, з метою забезпечення права і закону, а також зобов’язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина, постала необхідність у комплексному оновленні законодавства про звернення.
Проєктом Закону визначається порядок реалізації права кожного звернутися до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, визначених цим законом, зі зверненнями та отримати відповідь у встановлений законом строк.
У проєкті Закону надано визначення термінам, які у ньому вживаються: «суб’єкт звернення», «суб’єкт розгляду звернення», «уповноважена особа суб’єкта розгляду», «звернення», «публічні послуги, в тому числі з питань, які становлять загальний економічний інтерес».
При цьому терміни «публічний інтерес», «функції публічної адміністрації» вживаються у проєкті Закону в значеннях, наведених у Законі України «Про адміністративну процедуру». Слід зауважити, що поняття «розумний строк», яким оперує проєкт Закону, також використовується у законодавстві, у тому числі в Законі України «Про адміністративну процедуру».
У проєкті Закону визначено процедуру подання та розгляду звернень, права і обов’язки учасників відповідних правовідносин.
Згідно з проєктом Закону суб’єкт звернення має право отримати інформацію про порядок подання і розгляду звернень, про реєстрацію звернення та стан його розгляду, а також на інформування у разі залишення звернення без розгляду; одержати письмову або у випадках, визначених цим Законом, усну відповідь про результати розгляду звернення; оскаржити ненадання відповіді на звернення або рішення про залишення звернення без розгляду.
Водночас законопроєктом передбачено, що суб’єкти звернення зобов’язані здійснювати надані їм права добросовісно та не зловживати ними.
Суб’єкти розгляду звернень згідно з проєктом Закону зобов’язані оприлюднювати на своєму офіційному вебсайті інформацію про визначену сферу повноважень, порядок подання і розгляду звернень; всебічно і вчасно розглядати звернення; письмово або у передбачених цим Законом випадках усно повідомляти суб’єкта звернення про результати розгляду звернення; інформувати суб’єкта звернення у випадку прийняття рішення про залишення звернення без розгляду у визначені цим Законом строки; інформувати суб’єкта звернення про порядок оскарження ненадання відповіді на звернення або рішення про залишення звернення без розгляду.
Важливою новелою є уточнення вимог до звернення. Зокрема, передбачено, що суб’єкт звернення або представник суб’єкта звернення підписує письмове звернення власноруч або за його бажанням з використанням електронного підпису, крім випадків, передбачених законодавством. Суб’єкт звернення може надіслати письмове звернення в електронній формі з якісно сканованим, сфотографованим або в інший спосіб відтвореним текстом звернення, написаним розбірливим почерком або надрукованим. Оновився підхід до проведення особистого прийому, зокрема передбачено можливість проводити онлайн-прийом.
У проєкті Закону удосконалено регулювання щодо розгляду петицій, зокрема шляхом визначення особливостей їх розгляду місцевими радами.
Крім того, передбачено, що суб’єкти розгляду забезпечують здійснення щорічного внутрішнього моніторингу за дотриманням вимог цього Закону, який полягає у систематичній, комплексній діяльності, спрямованій на спостереження, аналіз та оцінку роботи зі зверненнями, з метою її вдосконалення та прогнозування розвитку.
У електронних консультаціях щодо проекту Закону взяли участь такі громадські організації: «Інститут законодавчих ідей», «Центр впровадження ефективних змін», «Український незалежний центр політичних досліджень», «Громадський моніторинг України», «Українська демократія» (ГО «УкрДем»), благодійний фонд «Право на захист».
У цьому зв’язку зазначаємо, що пропоноване врегулювання правовідносин щодо реалізації суб’єктивних прав осіб на скаргу чи заяву є предметом регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», зокрема, статті 78 – 85.
При цьому, проєктом Закону України «Про звернення» визначено, що якщо вирішення питань, порушених у зверненнях, належить до предмета регулювання Закону України «Про адміністративну процедуру», вони розглядаються в порядку, встановленому зазначеним Законом (частина третя статті 1 проєкту Закону).
Зазначаємо, що частиною п’ятою статті 3 «Порядок подання звернень» проєкту Закону перебачається, що: «У разі якщо у зверненні містяться пропозиції, рекомендації, повідомлення про проблему, зауваження щодо формування та реалізації державної, регіональної політики, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, вирішення питань місцевого значення, врегулювання суспільних відносин, покращення діяльності суб’єкта розгляду, вимоги надати роз’яснення щодо питань формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення, які не належать до компетенції суб’єкта розгляду, таке звернення у розумний строк, але не більше п’ятнадцяти календарних днів надсилається за належністю, про що не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляється суб’єкт звернення або у межах цього ж строку надається інформація щодо повноважень суб’єкта розгляду.».
У наведеній редакції статті запропоновані реалістичні строки щодо пересилання звернень за належністю з урахуванням практики, що склалась.
Разом з тим термін «розумний строк» передбачає найкоротший та, водночас, об’єктивно необхідний строк для надсилання звернення за належністю, при цьому він не може перевищувати п’ятнадцяти календарних днів.
Також щодо питання інформування заявників зазначаємо, що положеннями статті 13 проєкту Закону визначаються права та обов’язки суб’єкта звернення, зокрема: отримати інформацію про порядок подання і розгляду звернень, про реєстрацію звернення та стан його розгляду, а також на інформування у разі залишення звернення без розгляду; подавати додаткові матеріали до звернення; одержати письмову або у випадках, визначених цим Законом, усну відповідь про результати розгляду звернення; оскаржити ненадання відповіді на звернення або рішення про залишення звернення без розгляду.
Зазначені пропозиції знайшли своє відображення у положеннях статей 10, 11 проєкту Закону. Так, статтею 10. «Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації» проєкту Закону пропонується передбачити, що подання звернення суб’єктом звернення (особисто або через представника) вважається наданням ним згоди на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про неї відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», що може міститись у зверненні, в обсязі, визначеному законодавством для надання відповіді на звернення.
Захист і обробка персональних даних, що містяться в документах та відомостях, що використовуються суб’єктом розгляду, здійснюються згідно із Законом України «Про захист персональних даних».
Статтею 11 «Заборона примушення до подання звернення та розголошення відомостей, що містяться у зверненнях» проєкту Закону передбачається, що ніхто не може бути примушений до подання індивідуального чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.
Забороняється переслідування суб’єктів звернення і членів їх сімей за подання звернення, не допускається з’ясування даних про особу суб’єкта звернення, які не стосуються звернення.
Не допускається розголошення одержаних із звернень персональних даних, відомостей про особисте життя суб’єктів звернення без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це обмежує права і законні інтереси суб’єктів звернення.
Інформацію про стан врахування інших пропозицій та зауважень до проєкту Закону наведено в таблиці (додається).