Коли засуджений може отримати дозвіл на короткочасний виїзд за межі колонії?

У законі встановлено декілька видів виїзду з колонії:

  1. Стосується засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки і виховних колоніях. Їм дозволяються короткочасні виїзди за межі колоній на території України на строк не більше 7 діб, не враховуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше 3 діб), у зв'язку з такими винятковими особистими обставинами:
    1. смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;
    2. стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї;
    3. одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана на території відповідного місця позбавлення волі.
  1. Стосується засуджених жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях. Їм може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або дитячих будинках, тривалістю не більше як 10 діб без урахування часу перебування в дорозі (не більше як 3 доби);
  2. Щодо засуджених, які працюють та перебувають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Вони мають право на щорічний короткочасний виїзд за межі колонії тривалістю 14 календарних діб.

Про необхідність короткочасного виїзду засуджений подає на ім'я начальника установи письмову заяву, до якої додається документ, що підтверджує наявність особистих обставин. Такі документи зберігаються в особовій справі засудженого.

Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником установи з урахуванням особистих характеристик засудженого і його поведінки під час відбування покарання. Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником установи з урахуванням підстав, відповідно до яких надається короткочасний виїзд, та віддаленості установи від населеного пункту, до якого виїжджає засуджений. Час перебування засудженого поза межами колонії зараховується у строк відбування покарання. Вартість проїзду засудженого оплачується ним особисто або його родичами. Засудженому видається посвідчення встановленого зразка, яке завіряється гербовою печаткою установи.

При виїзді з установи засудженому видається необхідна сума грошей з тих, що є на його особовому рахунку. Засуджений самостійно оплачує проїзд з власних коштів. На час короткочасного виїзду засудженому видається його цивільний одяг.

Перед виїздом засудженого інструктують про його обов'язки під час виїзду.

Норма права: стаття 111 КВК України; Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань (наказ Мін’юсту від 22.11.2011 р. N 3361/5).

 

За матеріалами "Правового порадника для засуджених до позбавлення волi", розробленого в рамках Спільного проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в'язничної реформи в Україні» (SPERU) у співпраці із Департаментом з питань виконання кримінальних покарань.