ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ОСІБ, ТИМЧАСОВО ПЕРЕМІЩЕНИХ ІЗ ЗОНИ ПРОВЕДЕННЯ АТО ТА ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ АР КРИМ, ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ВКЛАДІВ

До питання про правомірність дій банків з неповернення банківських вкладів Міністерство юстиції України повідомляє, що статтею 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Так відповідно до частини першої статті 1058 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент (стаття 1060 Кодексу).

Водночас, статтею 629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про Національний банк України» органом, що здійснює функцію банківського регулювання, є Національний банк України, який здійснює банківське регулювання і нагляд.

Головна мета банківського регулювання і нагляду – безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Також пунктом 7 статті 15 вказаного Закону до повноважень правління Національного банку України віднесено видання нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, затверджено Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, згідно з пунктами 2.1 – 2.3 якої банки зобов’язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати клієнтів - власників рахунків.

Ідентифікація клієнта не є обов'язковою, якщо клієнт уже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.

Банк з метою ідентифікації фізичної особи має встановити зокрема відомості про місце проживання або місце перебування фізичної особи.

Листами від 23.04.2014 р. № 25-111/18824, від 31.07.2014 р. № 47-604/41267, від 06.08.2014 р. № 25-111/42606 Національний банк України поінформував банки про необхідність забезпечення доступу до рахунків осіб, що переселяються з Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та із зони проведення антитерористичної операції на підставі довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи, яка надаватиметься органами Державної міграційної служби України, та форма якої затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за № 2109/22421 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в України та зразків необхідних для цього документів».