ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення зміни до статті 124 Конституції України"
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
20 січня 2000 року Україною підписано Римський Статут Міжнародного кримінального суду (далі також - Статут) відповідно до Розпорядження Президента України від 11 грудня 1999 року № 313/99-рп.
Відповідно до Висновку Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року № 3-в/2001 Римський Статут Міжнародного кримінального суду не відповідає Конституції України у частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та статті 1 Статуту, за якими "Міжнародний кримінальний суд… доповнює національні органи кримінальної юстиції."
Цей законопроект передбачає внесення відповідних змін до статті 124 Конституції України, оскільки відповідно до частини другої статті 9 Конституції укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції, можливе лише після внесення відповідних змін до неї.
Підготовка проекту Закону передбачена пунктом 17 Плану заходів щодо виконання у 2005 році Плану дій Україна – ЄС, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2005 року №117-р, та пунктом 461 Плану заходів щодо виконання у 2005 році Програми Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 року № 324.
У своїх Резолюціях №1300 (2002) та №1336 (2003) Парламентська Асамблея Ради Європи закликала держави-члени Ради Європи вжити усіх необхідних засобів для приєднання або підписання цього міжнародного документа, а також якнайшвидше внести відповідні зміни у внутрішнє законодавство.
У Спільній позиції Ради Європейського Союзу щодо Міжнародного кримінального суду (далі також – МКС) від 13 червня 2003 року було визнано, що всезагальне приєднання до Римського Статуту є важливим для забезпечення повної ефективності Міжнародного кримінального суду.
Генеральна Асамблея ООН на своїй 60-й сесії схвалила Резолюцію (документ А/60/L.25 від 18 листопада 2005 року), де закликала усі держави, які ще не стали учасниками Римського Статуту, негайно розглянути питання про його ратифікацію чи приєднання до нього.
Участь нашої держави в Римському Статуті означатиме, що Україна приєднається до спільноти держав, які визнають необхідність існування постійного Міжнародного кримінального суду як важливого засобу боротьби з безкарністю та забезпечення дотримання гуманітарного права і основоположних прав людини.
2. Цілі і завдання прийняття акта
Внесення до Конституції України зміни, запропонованої проектом Закону, має на меті утворення умов, необхідних для ратифікації Україною Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, шляхом визначення статусу Міжнародного кримінального суду у національному законодавстві.
Міжнародний кримінальний суд є додатковим засобом до національної судової системи для забезпечення принципу невідворотності покарання за вчинений міжнародний злочин. Суд створено виходячи з мети та принципів Організації Об'єднаних Націй, визначених статтями 1 і 2 Статуту ООН. Пункт 4 статті 2 Статуту ООН визначає, зокрема, що всі держави повинні утримуватися від погрози силою або її застосування як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з метою Об'єднаних Націй.
Міжнародний кримінальний суд став першою постійною судовою інстанцією з юрисдикцією над особами, які вчинили найнебезпечніші порушення прав людини та гуманітарного права. Відповідно до Спільної позиції Ради Європейського Союзу від 13 червня 2003 року МКС є основоположним засобом для забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права та прав людини, таким чином роблячи внесок у свободу, безпеку, правосуддя та верховенство права, а також у збереження миру і посилення міжнародної безпеки.
Відповідно до статті 5 Римського Статуту юрисдикція Суду обмежена особливо тяжкими злочинами, що викликають занепокоєння усього міжнародного співтовариства, зокрема, злочин геноциду, злочини проти людства, воєнні злочини, злочин агресії.
Встановлення відповідальності за вчинення переважної більшості злочинів, передбачених Статутом, є міжнародно-правовим обов'язком України відповідно до чинних міжнародних договорів, учасником яких є наша держава, та загальнообов'язкових принципів міжнародного права.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
Законопроектом пропонується у статті 124 Конституції України встановити, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським Статутом Міжнародного кримінального суду, оскільки за статтею 1 Статуту юрисдикція і функціонування Міжнародного кримінального суду регулюється положеннями цього Статуту і, таким чином, на нього не поширюватимуться норми внутрішнього законодавства України.
Зазначене доповнення повною мірою відображатиме принцип компліментарності (додатковості) та акцентуватиме увагу на правових засадах діяльності МКС.
Розробка законопроекту відповідає практиці інших країн у вирішенні питань, пов'язаних з визнанням юрисдикції Міжнародного кримінального суду та внесенням змін до Конституції.
Так, у статті 53-2 Конституції Франції було встановлено, що Французька Республіка може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, як це визначено договором, підписаним 18 липня 1998 року.
Пунктом 9 статті 29 Конституції Ірландії закріплено, що Держава може ратифікувати Римський Статут Міжнародного кримінального суду, прийнятий у Римі 18 липня 1998 року.
Відповідно до статті 7 (7) Конституції Португалії: «З метою досягнення міжнародної справедливості, що сприяє дотриманню прав як окремих осіб, так і народів, та відповідно до положень про компліментарність та інших умов, визначених в Римському Статуті, Португалія може прийняти юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.».
Відповідно до частини третьої статті 93 Конституції Колумбії: «Держава Колумбія може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським Статутом, схваленим 17 липня 1998 року на Конференції повноважних представників Об'єднаних Націй, та, відповідно, ратифікувати цей договір згідно з процедурою, встановленою цією Конституцією.»
При підготовці цього проекту Закону було також враховано документи Венеціанської комісії (CDL (2000) 104 та CDL-INF (2001)1).
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Система судів України й основні засади судочинства визначаються Розділом VIII Конституції України "Правосуддя". Порядок внесення змін до цих положень визначено Розділом ХІІІ Конституції України.
Висновком Конституційного Суду України від 11 липня 2001 року №3-в/2001 було визначено, що Римський Статут Міжнародного кримінального суду не відповідає Конституції України у частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та статті 1 Статуту, за якими "Міжнародний кримінальний суд… доповнює національні органи кримінальної юстиції."
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття запропонованого Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
Прийняття цього Закону надасть можливість ратифікувати Римський Статут Міжнародного кримінального суду, що сприятиме належному виконанню Україною Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи №1408 (1999) щодо Міжнародного кримінального суду, у якій міститься заклик до Комітету Міністрів Ради Європи запросити держави-члени якнайшвидше ратифікувати Римський Статут та здійснити усі необхідні внутрішні зміни у законодавстві.
Визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду і набрання членства у Римському Статуті дозволить нашій державі стати в один ряд з європейськими державами, зокрема, державами-членами ЄС у справі боротьби з тяжкими злочинами, які загрожують миру, безпеці та добробуту світу і викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства.
Приєднання України до Римського Статуту Міжнародного кримінального суду наблизить Україну до стандартів Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи та Європейського Союзу у сфері верховенства права та дотримання прав людини.
Нарешті, внесення змін до Конституції та наступна ратифікація Римського Статуту сприятимуть забезпеченню невідворотності покарання за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів, які викликають занепокоєння світової спільноти.