Захист прав людей поважного віку
На жаль, наразі не всі групи населення в нашій країні мають безперешкодний доступ до правової інформації та правосуддя. Зокрема, це стосується й людей поважного віку, осіб з інвалідністю, маломобільних людей тощо.
В рамках проєкту «ПРАВОСВІДОМІСТЬ БЕЗБАР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ» розповідатимемо, як забезпечити рівні права та можливості осіб, які зіштовхнулися з проблемою безбар’єрності на своєму шляху, як забезпечити доступ усіх груп населення до правової інформації та правосуддя.
Сьогодні поговоримо про захист прав людей поважного віку на прикладі одного з успішних кейсів надання безоплатної правової допомоги.
У вересні 2017 року Лариса Степанівна уклала договір про добровільне страхування від нещасного випадку, що був пролонгований до травня 2021 року. На жаль, нещасний випадок з жінкою справді стався. 9 квітня вона впала у ванній кімнаті.
«Удар був дуже сильним, прийшовся на грудну клітину. Здавалося, що я помираю від болю. На щастя, мені вдалося дотягнутися до телефону та зателефонувати сімейній лікарці. Вона продиктувала, які ліки купили в аптеці та порадила прийти до поліклініки, як тільки це стане можливим», – розповіла Лариса Степанівна.
Жінці зробили томографію. Виявилося, що у неї зламане ребро. А ще треба було робити комп’ютерну томографію ребер і хребта. Коштують ці медичні послуги недешево. Тут пенсіонерка і згадала про страхову компанію, якій вона регулярно сплачувала платежі через відділення банку.
Тож, через працівників банку за кілька днів Лариса Степанівна надіслала документи страховій компанії. На відповідь пенсіонерка чекала майже місяць. Потім зателефонувала на гарячу лінію, де їй повідомили про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.4.1.6. Умов страхування до Договору, а саме – звернення застрахованої особи за медичною допомогою, використовуючи будь-які доступні засоби, пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку. Наступного дня жінці прийшла й письмова відмова.
Довелося жінці звертатися за правовою допомогою до Ізмаїльського місцевого центру з надання БВПД. Юрист центру склав заяву до страхової компанії, вказавши, що, надаючи відмову у відшкодуванні, страховики не врахували докази на підтвердження того, що Лариса Степанівна зверталася за медичною допомогою не пізніше 48 годин з моменту настання нещасного випадку. Доказами були виписки із медичної карти амбулаторного хворого, в якій встановлено факт звернення за медичною допомогою 9 квітня 2021 року – в той же день, коли стався нещасний випадок. Крім того, у заяві запропоновано в рамках досудового врегулювання здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 2,5 тис. грн, відповідно до Додатку №1 до Особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ.
Тож, страхова компанія буквально через тиждень виплатила жінці 2,5 тис. грн.
