29-05-202409:00

Без бар’єрів та обмежень: створення інклюзивного середовища

Безбар’єрність. Тільки нещодавно це поняття асоціювалося в багатьох людей з чимось на кшталт облаштованих пандусів та підіймачів. Проте поняття безбар’єрності набагато ширше і стосується не лише фізичного виміру, але й освітнього, економічного, соціального.

Сьогодні під безбар’єрністю розуміють можливість для всіх користуватися різними послугами та отримувати всю необхідну інформацію без перешкод.

Ми хочемо нагадати, які головні принципи та напрями лежать в основі філософії безбар’єрності.

 

Коректна комунікація та термінологія

Аби не порушувати прав людей, зокрема сприяти формуванню та поглибленню негативних стереотипів, треба правильно вживати терміни. Адже ті терміни, які все ще часто використовують, є дискримінаційними. Наприклад, в українській мові раніше у вжитку було слово «інвалід». В англійській мові воно має різні значення, одне з яких — «непридатний». Отже називаючи так людину, ми називаємо її/його непридатною.

То як говорити коректно? Існує два простих правила:

  1. Спочатку людина;
  2. Називати все своїми іменами.

Тобто завжди на першому місці людина, а потім уже її діагноз чи будь-яка інша ознака.

Наприклад: не «глухий», а «людина з порушенням слуху». Не «інвалід» чи «людина з обмеженими можливостями», а «людина з інвалідністю», «людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями», «людина з порушеннями опорно-рухового апарату», «людина з порушеннями рухової функції».

Якщо у вас є сумніви щодо того, чи правильний термін, ви можете скористатися «Довідником безбар’єрності», електронна версія якого містить словник термінів. Ви можете вписати певний термін і дізнатися, чи він коректний для вживання.

 

Архітектурна доступність або фізична безбар’єрність Післявоєнна відбудова українських громад має базуватися на комплексному підході, одним з основних напрямків якого буде безбар’єрність. Фізична безбар’єрність передбачає відсутність бар’єрів до всіх об’єктів фізичного оточення.

В Україні були прийняті та стали обов'язковими до виконання оновлені Державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Ці ДБН оновлені з урахуванням найкращого європейського досвіду та встановлюють сучасні вимоги доступності, що відповідає Національній стратегії створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, розробленої в межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської.

 

Цифрова безбар’єрність

Цифрова безбар’єрність забезпечує доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації всім суспільним групам, включаючи літніх людей, осіб з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості.

Цифрова безбар’єрність має декілька складових, а саме:

  • доступ та підключення до цифрової інфраструктури – комп’ютеризація державних та соціальних закладів;
  • доступ до знань та компетентностей – йдеться про адаптованість сайтів та застосунків для вісіх груп людей;
  • доступ до сервісів, тобто доступ до навчання цифровим навичкам та володіння базовими цифровими навичками;
  • захищені цифрові права – це універсальні цифрові права всіх людей, а також аналогові відповідники цифрових сервісів.

Зробити інклюзивну вебсторінку, електронний документ чи мобільний застосунок – частина реалізації принципу безбар’єного середовища.

Перевірити сайт на доступність можна за допомогою вебчекера та після перевірки отримати рекомендації щодо того, що саме потребує корекції.

 

Інформаційна безбар’єрність

Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей повинні мати доступ до інформації в різних форматах.

Зокрема, мова йде про викладення інформації шрифтом Брайля для людей із порушенням зору або використання жестової мови для людей із вадами слуху. Доступність стосується місць навчання і праці, житла, громадських закладів, транспорту, вулиць, – зрештою, всього, що нас оточує.

 

Освітня та економічна безбар’єрність

Освітня безбар’єрність – це рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

Реалізація освітньої безбар’єрності передбачає такі стратегічні цілі:

  • можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;
  • задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу;
  • створення інклюзивного освітнього середовища.

Економічна безбар’єрність – це забезпечення умов та можливостей для працевлаштування та безперешкодного ведення підприємницької діяльності для абсолютно всіх суспільних груп.

Тобто всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

Крім того, до забезпечення безбар’єрності належить комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті. Серед них:

  • впровадження програм професійної підготовки та кар’єрної орієнтації;
  • навчання фінансової грамотності;
  • розвиток підприємницької культури;
  • надання консультаційної підтримки;
  • створення додаткових можливостей для дистанційної роботи тощо.

 

Суспільна та громадянська безбар'єрність

Рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, участь людей у суспільно-політичному та культурному житті, сприятливе середовище для фізичного розвитку й інших видів самореалізації. Все це є частиною суспільної / громадянської безбар’єрності.

Забезпечуючи безбар’єрність, ми не просто забезпечуємо людині вільний доступ до чогось, ми гарантуємо їй право користуватися громадськими послугами на рівні з іншими.