Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак та Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко взяли участь у круглому столі «Гармонізація законодавства України з Європейськими стандартами у сфері боротьби з дискримінацією та забезпечення різноманіття». Захід об’єднав народних депутаток і депутатів, представниць і представників громадянського суспільства, державних органів та міжнародних експертів.
За словами Людмили Сугак, процес гармонізації законодавства з acquis ЄС у сфері прав людини та недискримінації, як, зрештою, у будь-якій іншій сфері, є складним, комплексним, тривалим і вимагає залучення різних стейкхолдерів, але аж ніяк не є новим для України. Крім того, Маргарита Сокоренко додала, що євроінтеграційний процес України та гармонізація нормативно-правової бази у відповідності до європейських стандартів нерозривно пов’язані із зобов’язанням виконувати рішення Європейського суду з прав людини.
Гармонізація законодавства України до права ЄС розпочалась з виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною, передбачена Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також відбувалась в рамках двосторонніх органів Україна-ЄС, зокрема, Ради асоціації Україна-ЄС, Комітету асоціації Україна-ЄС, Підкомітету юстиції, свободи і безпеки Комітету асоціації Україна-ЄС, а також Діалогу з прав людини між Україною та ЄС.
«Обравши шлях до членства в ЄС Україна повинна відповідати також Копенгагенським критеріям, згідно з якими країна-кандидат повинен мати, серед іншого, стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу до прав меншин», — зауважила заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції.
У висновку Європейської комісії від 17 червня 2022 року щодо заявки України на членство в ЄС наголошується на необхідності визнання нашою країною сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності захищеними ознаками в антидискримінаційному законодавстві. Таке визнання є невід’ємною частиною процесу адаптації до законодавства ЄС, як зазначено в Національній стратегії у сфері прав людини (далі — Стратегія). Зокрема, Стратегія містить стратегічний напрям §8 «Запобігання та протидія дискримінації».
Також Людмила Сугак поінформувала учасників зустрічі, що 21-22 лютого відбудеться роз’яснювальна зустріч Європейської Комісії та України стосовно здійснення офіційного скринінгу щодо 23 переговорного розділу «Верховенство права, основоположні права та свободи». Цей розділ входить до кластеру Fundamentals («Засадничі розділи») і в переговорному процесі цей кластер відкривається першим і закривається останнім. Питання недискримінації також будуть обговорені в рамках 23 переговорного розділу, оскільки вони є одними з ключових у формуванні суспільства, яке цінує різноманітність і бореться з дискримінацією в усіх її формах.
Як зазначила Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, у кількісному співвідношенні рішення, в яких ЄСПЛ ідентифікував проблему порушення прав з огляду на дискримінацію, складають меншу частку від загальної кількості у порівнянні з рішеннями, що стосуються системно-структурних проблем. Однак це не зменшує важливості та необхідності виконання вказаних рішень. Серед таких справ варто виокремити наступні групи:
Вказані групи справ перебувають під посиленим наглядом Комітету міністрів Ради Європи (далі — КМ РЄ). Водночас, протягом останніх років КМ РЄ вказав на ряд позитивних зрушень та закликав до подальших дій на шляху до вирішення проблем:
Наразі КМ РЄ очікує на інформацію щодо заходів на виконання рішення «Маймулахін і Марків проти України», а також оновлення інформації щодо інших груп справ.
Як відомо, в березні 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами було внесено проєкт Закону України «Про інститут зареєстрованих цивільних партнерств» (№9103).
«У разі підтримки народними депутатами України запропонованої концепції законопроєкту у першому читанні, Міністерство юстиції готове до співпраці та надання пропозицій до законопроєкту під час його підготовки до другого читання», — додала Людмила Сугак.
Захід було організовано Міністерством закордонних справ України у партнерстві зі спільним проєктом Європейського Союзу і Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні». Активну участь у підготовці забезпечили Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ України, національних меншин і міжнаціональних відносин та Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.