29-09-201515:14
Без черг і бюрократії
Міністерство юстиції України ініціює створення онлайн-системи обміну інформацією щодо реєстрації бізнесу між державними органами. Про це, перебуваючи у Львові, повідомив міністр юстиції Павло Петренко. “Міністерство юстиції звернулося до Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду та органів статистики з ініціативою створити онлайн-систему обміну інформацією щодо реєстрації бізнесу, аби бізнесмен, зареєструвавши компанію на сайті Мін’юсту, не змушений був відвідувати інші органи. Тепер завдяки онлайн-сервісам Міністерства юстиції можна зареєструвати підприємство за п’ять хвилин на нашому сайті або ж упродовж доби у відділі реєстрації. Але для повноцінної роботи бізнесу необхідно звертатися не лише до Мін’юсту, а й до інших держструктур. Саме там і починаються проблеми. Ми ініціюємо співпрацю для онлайн-обміну інформацією з Фіскальною службою, Пенсійним фондом і органами статистики. Маю надію, що ці органи підтримають таку ініціативу”, – сказав урядовець на Форумі електронного врядування.
З його слів, запровадження цієї ініціативи не потребує змін у законодавстві. “Треба робити маленькі речі щодо електронного врядування кожному на своєму місці. Міністр фінансів підтримує нашу ініціативу. Сподіваюся, що і його підлеглі, аналогічно, як і підлеглі міністра соцполітики, підтримають її”, – зазначив Павло Петренко.
Серед інших амбіційних планів міністерства – до кінця року повністю оновити керівництво районних управлінь. У відомстві обіцяють подбати й про вищу зарплату для працівників. Окрім цього, обнадійлива новина для матерів, які самі виховують дітей: Мін’юст хоче обмежити права тих, що ухиляються від сплати аліментів.
Урядовець певен: без змін в України немає майбутнього. “Потрібно робити нове, не треба боятися змін!” – наголосив він, перебуваючи у Львові.
“Державний службовець повинен бути тим, хто допомагає українцеві, хто надає йому сервіс, хто його консультує. Міністерство юстиції нині є одним із, так би мовити, найбільш електронних. 21 мільйон громадян України щороку звертається до нашого міністерства з приводу реєстрації шлюбу, народження дитини, нерухомості тощо. Всі ці речі стосуються кожного українця. І ставлення до держави в громадянина формується через те, як із ним спілкується той чи інший чиновник, до якого він приходить у кабінет. Констатую, що ситуація, яка була і ще подекуди є в органах юстиції, бажає кращого. Чому? Через бюрократію, демотивацію тощо. Ми зробили вибір – ламати стару модель. Зміни розпочали з 2014-го”, – запевняє очільник міністерства.
Перший електронний сервіс, який запровадив Мін’юст, це продаж арештованого і конфіскованого майна. “Ми поламали одну з найбільш корумпованих схем, яка існувала в міністерстві. Державна виконавча служба арештовувала дуже велику кількість майна, а згодом це майно за безцінь продавали певним підконтрольним особам. Тому втрачала держава, а чиновники і певні компанії наживалися! Так, була шалена критика. Нині ж СЕТАМ є одним із найуспішніших державних сервісів, де на аукціонах продають тисячі лотів – від мобільних телефонів до цілих майнових комплексів. Багато в чому саме на прикладі системи торгівлі арештованим майном розроблялася система електронних державних закупівель”, – веде далі Павло Петренко. Опісля запровадили систему онлайн-сервісів у реєстрації бізнесу та електронні сервіси у сфері реєстрації цивільних станів – у РАЦСАх. Зокрема у Львові минулої п’ятниці розпочали пілотний проект з отримання свідоцтва про народження дитини безпосередньо в пологовому будинку.
– Аби втілювати в життя новації, потрібна команда, яка не декларативно, а реально прагне змін. Скажіть, будь ласка, на скільки відсотків вдалося оновити кадри в Міністерстві юстиції, в обласних управліннях? Наскільки цей процес пішов добре?
– Центральний апарат і обласний рівень оновлені повністю. 70-80 відсотків – це нові люди, які не працювали в системі. Зараз працюємо над районним рівнем: там лише керівних посад 2 тисячі 200. Незабаром буде оголошено конкурс на півтори тисячі посад у районах. До кінця року Міністерство юстиції України планує повністю оновити керівництво районних управлінь. Окрім кадрового оновлення, з нового року буде й новий розмір зарплат для працівників. Без цього продовжувати реформи – просто самообман.
А ще з наступного року зробимо серйозне скорочення: міністерство скоротить всіх державних реєстраторів, оскільки ці функції мають перейти до органів місцевого самоврядування та нотаріусів. Скорочення торкнеться майже п’яти тисяч осіб. Також частково буде скорочена армія виконавчої служби. Це буде триваліший процес, запроваджуватимемо інститут приватних виконавців. Органи юстиції, сподіваюся, стануть компактними , професіональними. Реєстрація нерухомості та бізнесу повністю перейде до місцевих органів влади або нотаріусів. До слова, нотаріусів у нас близько восьми тисяч, а значить вісім тисяч майданчиків по всій Україні. Тобто якщо людина, воліючи зареєструвати своє майно або бізнес, приходить до нотаріуса, то він там все робить, як то кажуть, від “а” до “я”, без походів інстанціями за довідками.
– А в якої саме країни чи країн Україна переймає такий досвід?
– Це досвід країн Європейського Союзу, це досвід Грузії. Звісно, попереду ще прийняття парламентом законопроектів. Зараз на розгляд ВРУ внесені шість законопроектів, завдяки яким буде здійснена реформа системи юстиції. Мовиться про чотири великі комплексні закони, що закінчать реформу реєстраційних сервісів (вони вже пройшли перше читання). Крім того, до парламенту внесені два президентські законопроекти щодо виконання судових рішень. Отож, закони про децентралізацію системи юстиції дадуть можливість громадянам України оформляти документи на майно або на відкриття бізнесу в одному місці, без ходіння інстанціями.
Наразі парламент з цим зволікає, але, думаю, це відбудеться вже на наступному сесійному тижні. До виборів, гадаю, приймуть. Нотаріуси здобудуть нові повноваження одразу ж після того, як закони набудуть чинності.
– Чи вдалося з органів юстиції викоренити корупцію і хабарництво? Чи можете бути певні, що цих ганебних явищ нема за вашими плечами?
– Якби я сказав, що немає хабарництва в органах юстиції, то збрехав би. Побутова корупція, на жаль, є… Це явище можна побороти кількома способами: перезавантаженням (тобто новими професіоналами); достойною зарплатою; максимальним спрощення і усуненням бюрократичних перепон. Це ми вже зробили через онлайн-сервіси. Кількість людей, які ними користуються, дуже велика. Колись найпростіший спосіб узяти побутовий хабар був у двох місцях, зокрема і в органах реєстрації бізнесу (причому здебільшого у великих містах).
– Ви сказали, що частково буде скорочена армія виконавчої служби. Розкажіть, як це виглядатиме на практиці?
– Перейдемо до змішаної системи, зокрема запроваджуватимемо інститут приватних виконавців. Вони, в принципі, розраховані на підприємців. Державні виконавці залишаються виконувати соціально-чутливі рішення, у тому числі й стягнення аліментів.
– Але жінкам в Україні дуже важко вибивати з чоловіків аліменти. Що очолюване вами міністерство планує зробити, аби змінити цю ситуацію на краще?
– Назву не вельми втішну цифру: в Україні 1,7 мільйона осіб ухиляються від сплати аліментів! Причому далеко не всі з них безробітні. Серед репресивних методів, до яких зараз вдаються виконавці, – заборона на виїзд, накладання арешту на майно. Депутати ВРУ пропонують на час мобілізації скеровувати до військкоматів списки таких ухильників, щоб їх у першу чергу викликали на медкомісію. Цей законопроект вже пройшов слухання в комітеті, і комітет його підтримав. Щоправда, злісним неплатникам аліментів пощастило, що зараз немає чергової хвилі мобілізації...
Звісно, Мін’юст пропонує свої інструменти у боротьбі з цим явищем. Мовиться про те, аби блокувати надання низки послуг тим, що не сплачують аліментів. Скажімо, хочете отримати доручення або новий закордонний паспорт – а в базі даних на вас… заборона. Можливо, це не дуже демократично, це певне обмеження обсягу дієздатності громадянина, але ж дієздатність – це не лише права, а й обов’язки!
– Якими запровадженими в Україні новаціями пишаєтесь?
– Бачу позитив від тих змін, які впроваджуємо: перше – електронні сервіси, друге – екстериторіальність. Кажу про реєстрацію бізнесу в межах різних областей.
– Даруйте, що перебиваю, так, як це є в Грузії?
– Саме так. І третє – реформа у РАЦСах: реєстрація шлюбу, онлайн-реєстрація народжених, зміна прізвища тощо. Тут було багато питань…
– …і чимало хабарництва.
– Так.
– А зараз вже немає зовсім?
– Ще є, але не буде! Ми почали запроваджувати електронні сервіси у найважчій сфері – реєстрації актів цивільного стану. Ніхто не вірив, що в цій системі можна запровадити електронну плату, отримання свідоцтва про реєстрацію шлюбу чи свідоцтва про народження онлайн. У липні 2015-го ми запустили цей пілотний проект у кількох перших РАЦСах України, зараз їх уже 113. Зайшовши на сайт, можна обрати зручну дату та час шлюбу, оплатити послуги, надіслати скановані документи і прийти аж на саму урочисту подію (не чотири рази ходити до РАЦСу, як раніше, а один).
– Але ж ці новації пов’язані з певними ризиками… Чи я помиляюся?
– Що кращим буде інтернет, то більше новацій втілюватимемо у життя.
– І все ж, який проект є найамбіційнішим для вас як міністра?
– Відкриття центрів безкоштовної правової допомоги в усіх областях. Це те, що відчуває людина. Загалом ми відкрили 126 таких центрів у всіх регіонах України. Вони надають консультації та адвокатський захист у судах громадянам, які не можуть оплатити послуги захисника. Передовсім це найменш соціально захищені верстви – пенсіонери, інваліди, учасники АТО, ветерани, діти-сироти та багато інших категорій. Саме ця ініціатива стала одним із наймасштабніших соціальних проектів уряду, адже право на отримання безоплатної правової допомоги здобули майже вісім мільйонів українців. За два місяці до таких центрів прийшло понад вісім тисяч громадян. Найчастіше люди звертаються щодо питань соціального забезпечення, житлових, спадкових, сімейних та земельних питань. Майже вісім тисяч осіб отримали фахові консультації, ще двом тисячам призначили адвокатів, які не братимуть грошей за свої послуги.
Аби спростити доступ до адвокатської допомоги, Мін’юст розробив, а уряд затвердив законопроект, що вдосконалює технічні моменти роботи центрів. А найголовніше те, що ми розширюємо коло осіб, які мають право на безкоштовного захисника. Після прийняття закону доступ до безоплатної правової допомоги отримають ті, що мають середньомісячний сукупний дохід, який не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Якщо говорити мовою цифр, то це від 1 тисячі 898 до 2 тисячі 572 гривень.
Аналогічно додаємо до переліку й тих, що мають право на отримання допомоги незалежно від рівня доходів, тобто ті, котрі претендують на отримання статусу учасника АТО або внутрішньо переміщеної особи. Крім того, ми передбачили, що учасники бойових дій мають право на всі види правових послуг без жодних винятків. Сподіваюся, що парламентарі не відкладатимуть прийняття цього закону.
– Скажіть, будь ласка, правова обізнаність українців стала кращою, ніж, до прикладу, десять років тому?
– Кращою, але ще потрібно пройти довгий шлях. Це навчання варто починати зі школи.
– Як ви особисто оцінюєте роботу Львівського обласного управління юстиції: що варто покращити, за що похвалити, а за що покритикувати?
– На Львівщині є молода команда, яка працює буквально кілька місяців. Ярослав Жукровський пройшов конкурс і нині очолює Головне територіальне управління юстиції у Львівській області. На Львівщині дуже активні люди, важливо, щоби була максимально відкрита влада і щоби вона спілкувалася з людьми. Маю надію, що область покаже добрий результат, який відчують громадяни.