Правові засади проведення гендерно-правової експертизи

Гендерно-правова експертиза проводиться відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 «Питання проведення гендерно-правової експертизи».

Наказом Міністерства юстиції України від 27 листопада 2018 р. № 3719/5 затверджено Методичні рекомендації з проведення ґендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів законодавство та проекти нормативно-правових актів підлягають ґендерно-правовій експертизі в усіх сферах законодавства.

Щодо проведення гендерно-правової експертизи

Метою гендерно-правової експертизи є проведення комплексного дослідження законодавства та проектів нормативно-правових актів у частині їх відповідності міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюціям міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів з прав людини стосовно дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; запобігання прийняттю та наявності нормативно-правових актів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

 

Завданнями гендерно-правової експертизи є:

виявлення в актах законодавства та проектах нормативно-правових актів положень, які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, який полягає у відсутності обмежень чи привілеїв за ознакою статі, а також у рівних умовах для реалізації рівних прав жінок і чоловіків та складається з таких елементів, як рівні права та рівні можливості. Так, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає необхідність дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; у праці та одержанні винагороди за неї; у сфері підприємництва; у сфері соціального захисту; у виборчому процесі; у здобутті освіти та професійній підготовці;                у діяльності засобів масової інформації;

подолання за допомогою ефективних правових механізмів усіх форм дискримінації за ознакою статі, виявлених в процесі проведення ґендерно-правової експертизи.

Гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться: розробником проектів нормативно-правових актів; Мін’юстом під час проведення правової експертизи.

Гендерно-правова експертиза законодавства проводиться Мін’юстом.

Результати гендерно-правової експертизи.

У висновку формулюється загальний висновок про відповідність або невідповідність акту законодавства або проекту нормативно-правового акту принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, норми, що визнані дискримінаційними разом з обґрунтуванням прийняття рішення про віднесення їх до дискримінаційних.

При цьому є певні особливості оформлення висновків ґендерно-правової експертизи для актів законодавства та для проектів нормативно-правових актів у разі невідповідності таких актів або окремих їх положень принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків :

  • Висновок ґендерно-правової експертизи акта законодавства повинен містити можливі шляхи усунення дискримінаційних норм, у разі необхідності пропонуються інші заходи, що сприятимуть удосконаленню правового регулювання у відповідній сфері.
  • Висновок ґендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта повинен містити наслідки, до яких може призвести застосування таких дискримінаційних норм.

Висновки ґендерно-правової експертизи актів законодавства надсилаються до відповідних органів та  оприлюднюються згідно з Порядком проведення гендерно-правової експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.