Про визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора (інформація розділу оновлюється)

Про визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора.

У зв’язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 860 «Про реалізацію експериментального проекту у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», внесенням змін до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990     (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1125) (далі – Порядок), змінено, зокрема порядок визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора.

 

Кому в обов’язковому порядку необхідно проходити тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

Пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон1) встановлено, що державним реєстратором, зокрема, є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав.

Міністерством юстиції України 04.11.2019 видано наказ № 3388/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.11.2019 за № 1145/34116, яким Кваліфікаційні вимоги до державного реєстратора, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2015 № 2790/5, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1667/28112, викладено у новій редакції.

Відповідно до затверджених змін для державних реєстраторів, крім вимог, передбачених Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про державну службу» та іншими законами України, встановлюються такі вимоги:

стаж роботи у сфері права не менше трьох років або на посаді державного реєстратора чи виконання функцій державного реєстратора не менше одного року;

успішне проходження спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – реєстри), у порядку здійснення контролю, встановленому Кабінетом Міністрів України (для осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або виконання функцій державного реєстратора виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах з іншим суб’єктом державної реєстрації).

Так, поняття суб’єкт державної реєстрації вперше отримало нормативне закріплення у Законах України від 26.11.2015 № 834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закони №№ 834-VIII, 835-VIII). 

Відповідно до вищевказаних законів до суб’єктів державної реєстрації, що наділялись повноваженнями державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема належали:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб’єкти (Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» акредитованих суб’єктів виключено із числа суб’єктів державної реєстрації).

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації щодо визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або не виконували функції державного реєстратора, здійснюється шляхом тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації таких осіб.

Згідно абзацу другого пункту 4 Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.12.2015 за № 1568/28013 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 340/5) (далі – Порядок1) доступ до реєстрів надається користувачу виключно за умови відсутності щодо такого користувача діючих рішень про тимчасове блокування чи анулювання доступу до реєстрів, а також у випадках, передбачених законодавством, за умови успішного проходження ним спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах чи успішного проходження тестування на знання законодавства у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

 Тобто, необхідність проходження тестування поширюється на наступних осіб:

- які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або не виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації;

- які виконували функції державного реєстратора, але не перебували у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації в розумінні Закону та Закону1 (у відповідних редакціях Законів за №№ 834-VIII, 835-VIII);

- які перебували у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, але не вчиняли у реєстрах реєстраційних дій, або ж взагалі не мали ідентифікаторів доступу відповідно до Порядку1 (оскільки не можливо застосувати такий вид контролю, як спеціальна перевірка, у зв’язку з тим, що відсутній сам предмет перевірки. Відповідно, до таких осіб не може застосовуватись спеціальна перевірка у реєстрах як форма контролю, незалежно від того чи перебувала вона на посаді державного реєстратора);

- які отримали сертифікат про підтвердження професійної компетентності у сфері державної реєстрації (відповідні сертифікати, що видавались під час дії експериментального проекту, не можуть прийматись на підтвердження професійної компетентності кандидата на посаду державного реєстратора з огляду на дію нормативно-правових актів в часі).

 

Процедура проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації таких осіб.

 Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться за відповідним запитом суб’єкта державної реєстрації у паперовій формі, на посаду державного реєстратора або на виконання функцій державного реєстратора в якому претендує особа, в якому обов’язково зазначаються такі відомості:

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) претендента (у разі зміни таких відомостей також зазначаються прізвище, ім’я та по батькові до зміни);

-  серія та номер паспорта громадянина України, відомості про дату видачі та орган, що здійснив видачу паспорта громадянина України;

-  реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті).

До запиту додаються засвідчені відповідним суб’єктом державної реєстрації, копії (рекомендуємо керуватись Типовою інструкцією з діловодства  в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55):

-  паспорта громадянина України;

- документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку у паспорті);

-  документа про освіту;

-  трудової книжки.

Запит може бути поданий до Міністерства юстиції України особисто за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 10, або шляхом надіслання на поштову адресу: 01001 м.Київ, вул.Городецького, 13 (зразок запиту додається1).

Повідомлення про дату, час та місце проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації, а також прізвище, ім’я та по батькові осіб, які запрошуються на таке тестування, розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту не пізніше ніж за сім календарних днів до дня його проведення.

Під час проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації для кожної особи автоматично обирається питання з переліку тестових питань. Одне тестове завдання включає сто тестових питань. Кожне питання передбачає чотири варіанти відповіді, один з яких є правильним.

Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації проводиться в цілому у сфері державної реєстрації або окремо у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень чи у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Загальний час для проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації повинен становити не більше двох годин.

Після закінчення особою проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації або після закінчення часу, відведеного для його проведення, здійснюється автоматичне визначення результатів такого тестування за допомогою програмного забезпечення.

За результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації виставляються такі бали:

2 бали - особам, які відповіли правильно на 86 питань тестового завдання і більше;

1 бал - особам, які відповіли правильно на 75-85 питань тестового завдання;

0 балів - особам, які відповіли правильно на 74 і менше питань тестового завдання.

Особи, які за результатами тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації набрали 0 балів, вважаються такими, що не пройшли тестування та не можуть бути допущені до призначення на посаду державного реєстратора або виконувати функції державного реєстратора, а також таким особам не може бути надано доступ до реєстрів.

Особи, які набрали 1 або 2 бали, вважаються такими, що пройшли тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації.

Суб’єкт державної реєстрації може повторно подавати запит для проходження тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації щодо осіб, які його не пройшли.

 

На виконання вимог пункту 26 Порядку наводимо зразок тестових питань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які розроблені на основі технічного завдання у формі таксономії, що додається2, а також у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, які розроблені на основі технічного завдання у формі таксономії, що додається3.

 

У якому випадку припиняється дія земельного сервітуту?

Виберіть одну відповідь:

а) Невикористання земельного сервітуту протягом двох років.

б) Систематичної несплати земельного податку.

в) Добровільної відмови сторін договору.

г) Невикористання земельного сервітуту протягом трьох років.

 

У якому випадку справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується?

Виберіть одну відповідь:

а) Державна реєстрація державного органу.

б) Державна реєстрація органу місцевого самоврядування.

в) Державна реєстрація благодійної та релігійної організацій, громадського об’єднання.

г) Державна реєстрація створення юридичної особи в результаті виділу, злиття, поділу.