Проєкт плану дій між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ: практичний результат до 2025 року

  1. Виклики і стратегічні цілі

 

  1. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки є одним з ключових пріоритетів у відносинах з ЄС через наявність сучасних безпекових викликів: тероризм, організована злочинність та кіберзлочинність, міграція, біженці та шукачі притулку.
  2. Співпраця України та ЄС спрямовується на зміцнення верховенства права, правоохоронної реформи та дотримання прав людини та міжнародних зобов'язань.
  3. Україна продемонструвала значний прогрес у забезпеченні принципів верховенства права, доступу до правосуддя, незалежності судової влади та належного врядування, на основі яких базується політика Європейського Союзу у сфері юстиції, свободи та безпеки.
  4. Україна досягла конкретних результатів у виконанні Плану дій з візової лібералізації та продовжує впроваджувати реформи у боротьбі з корупцією, нелегальною міграцією, організованою злочинністю, контрабандою тощо
  5. ЄС та Україна посилюють співробітництво з метою зміцнення внутрішньої безпеки за рахунок розширення можливостей у протидії тероризму, захисту найважливіших об’єктів критичної інфраструктури, а також шляхом узгодженості та взаємодоповнюваності внутрішніх та зовнішніх аспектів політики безпеки, у т.ч. у питаннях боротьби з кіберзлочинністю та дезінформацією.

 

  1. Підстави

 

  1. Розділ III Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є надійною основою для співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки в рамках цього Плану дій.
  2. Ми розпочинаємо діалог на основі пост-моніторингу безвізового режиму Україна-ЄС, Висновків Ради ЄС щодо зміцнення співробітництва Україна-ЄС у сфері внутрішньої безпеки від 7 грудня 2017 року та Глобальної стратегії зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу.
  3. Відповідно до Висновків Ради ЄС про зміцнення співробітництва між Україною та ЄС у сфері внутрішньої безпеки 7 грудня 2017 року держави-члени погодились сприяти залученню України до Планів дій щодо циклу політики ЄС стосовно організованих та тяжких міжнародних злочинів, у випадках виникнення необхідності і потребує оперативних дій та відповідно до Положення про цикл політики ЄС, а також у роботі відповідних мереж правоохоронних органів держав-членів на основі трендових злочинів.

 

III. Очікувані результати

  1. Даний План дій розроблений для зміцнення партнерства та практичного співробітництва між ЄС, його державами-членами та Україною у сфері юстиції, свободи та безпеки.
  2. План дій повинен слугувати зближенню України з політикою ЄС з посилення безпеки та контролю за кордоном, ефективній протидії тероризму, організованій злочинності, кіберзлочинності, незаконному обігу зброї та ін., а також зближенню України з критеріями Шенгену.
  3. Україна, з урахуванням її географічної та стратегічної позиції, має найбільший сегмент зовнішнього «зеленого кордону» з ЄС і, таким чином, є ключовим партнером ЄС у транскордонній безпеці.
  4. Таким чином, для України і для ЄС, є дійсно важливим, щоб Україна встановила ефективне спостереження над зовнішнім кордоном на високому рівні, а також ефективно бореться проти всіх форм тяжких злочинів.
  5. Галузі співпраці

 

Для досягнення вимірюваних результатів, включаючи захист прав людини як наскрізне питання, необхідно поглибити співробітництво у таких основних сферах:

 

 

І. Захист персональних даних

  1. Захист персональних даних та повага до приватного життя є основоположними правами людини. Одним із постійних викликів є встановлення справедливого балансу між гарантуванням безпеки та захистом прав людини, включаючи захист персональних даних та конфіденційність.
  2. Цифрові технології трансформують наш світ. Цифрові розробки можуть запропонувати своїм користувачам безліч переваг. Отже, ці процеси відкрили захист персональних даних для нових викликів.
  3. Нові виклики вимагають вдосконалення діючого законодавства та процедур щодо обробки персональних даних. Чинне законодавство ЄС надає національним органам із захисту персональних даних повноваження щодо застосування заходів примусового виконання приписів закону. Органи захисту персональних даних, створені в державах-членах ЄС, є незалежними державними органами, які здійснюють нагляд, мають повноваження проводити розслідування та виносити обов’язкові до виконання приписи. Органи захисту персональних даних також співпрацюють з Європейською Радою з питань Захисту Даних.
  4. Україна підтверджує свою відданість меті наблизити своє національне законодавство щодо захисту персональних даних до законодавства ЄС. У цьому контексті українське законодавство про захист персональних даних має бути переглянуте.
  5. Співпраця в цій галузі покликана побудувати систему захисту персональних даних, яка забезпечила б високий рівень захисту даних для всіх осіб, незважаючи на їхнє постійне проживання чи тимчасове перебування в Україні чи ЄС. Це також відкриє нові можливості для забезпечення безпечного потоку даних між Україною та ЄС.

Мета: наближення національного законодавства України у сфері захисту персональних даних до законодавства ЄС, зокрема побудова системи захисту персональних даних, яка забезпечила б високий рівень захисту даних для всіх осіб, незважаючи на їхнє постійне проживання чи тимчасове перебування в Україні чи ЄС.

 

 

 

Для досягнення цієї мети Україні слід реалізувати дії:

  1. Здійснити перегляд національного законодавства у сфері захисту персональних даних з метою його поступової адаптації до acquis ЄС, з урахуванням рекомендацій, наданих Радою Європи, та кращих практик захисту персональних даних країн, режим захисту персональних даних яких визначений як достатній.
  2. Підписати і ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенції № 108+).
  3. Розробити та підписати меморандуми про співпрацю з органами захисту персональних даних держав-членів ЄС з метою обміну кращими практиками.
  4. Створити незалежний наглядовий орган (агенцію) із захисту персональних даних, який б відповідав вимогам до органів захисту персональних даних держав-членів ЄС.
  5. Удосконалити процес проведення перевірок власників та розпорядників персональних даних, як інструменту для моніторингу та запобігання правопорушень у відповідності до кращих практик захисту персональних даних та європейських стандартів.
  6. Розробити окремі рекомендацій, а також загальний алгоритм дій для володільців та розпорядників персональних даних з метою практичного впровадження принципів захисту персональних даних у різних секторах.
  7. Запровадити інформаційні кампанії з метою підвищення обізнаності громадян щодо захисту персональних даних та їх прав у цій сфері.
  8. Удосконалити процес взаємодії власників та розпорядників персональних даних із громадянами, зокрема шляхом:
  • зобов’язання отримувати чітку згоду користувачів на обробку даних;
  • призначення окремої особи відповідальної за безпеку персональних даних;
  • надання користувачу права «стирання» даних, якщо у них немає необхідності (користувач відкликає згоду на їх обробку, відсутній легітимний інтерес, або їх обробку здійснено незаконно);
  • надання регулятору повноваження штрафувати компанії за порушення;

 

Для досягнення цієї мети, Сторони домовились про такі спільні дії:

  • Розробити законопроєкт щодо внесення змін до Закону України «Про захист персональних даних» відповідно до положень Регламенту (ЄС) 2016/679 з урахуванням рекомендацій європейських експертів проекту ЄС Twinning №UA/47b «Впровадження кращого європейського досвіду з метою посилення інституційного потенціалу Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини для захисту прав і свобод людини».
  • У рамках впровадження інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning і TAIEX реалізувати проєкти:
    • щодо підвищення правової культури у сфері захисту персональних даних для представників державних органів;
    • щодо ознайомлення українських фахівців з питань захисту персональних даних з релевантним «м’яким правом» ЄС та прецедентною практикою Суду ЄС у відповідній сфері.

ІІ. Співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами

  1. Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Сторони домовились досягти посилення мобільності громадян, з метою зміцнення міжлюдських контактів.
  2. Україна та ЄС зобов’язуються поступово ліквідувати існуючі перешкоди та обмеження, які перешкоджають руху осіб та налагодженню контактів між людьми. Виконуючи це зобов’язання, Україна працюватиме над створенням аналогічних критеріям Шенгенської зони стандартів контролю за кордоном. ЄС, у свою чергу, погоджується залучати Україну до механізмів транскордонного співробітництва та підтримувати Україну на її шляху модернізації національної системи контролю кордонів.

Мета: посилення мобільності громадян з метою зміцнення міжлюдських контактів, створення аналогічних критеріям Шенгенської зони стандартів контролю за кордоном.

 

 

 

Для досягнення цієї мети Україні слід реалізувати дії:

У сфері управління кордонами:

  1. Впроваджувати Стратегію інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року.
  2. Реконструювати та модернізувати існуючу прикордонну інфраструктуру, зокрема:

2.1.Модернізувати/створити інформаційні системи та комп'ютерні мережі у сфері інтегрованого управління кордоном в Україні.

2.2.Модернізувати засоби зв'язку та інформації в регіональних прикордонних управліннях та регіональних поліцейських управліннях.

2.3.Створити інтегровану систему контролю та спостереження на прикордонних територіях Чорного моря, доставки суден та засобів руху, призначених для контролю та нагляду на причорноморському кордоні та річці Дунай як на міжнародному водному шляху.

2.4.Криміналізувати контрабанду товарів.

  1. Поглиблювати співробітництво через посилення співпраці з Європейським агентством прикордонної та берегової охорони (Frontex). Забезпечити укладення Угоди про статус представників між Європейським агентством прикордонної та берегової охорони (Frontex) та Державною прикордонною службою України.
  2. Забезпечити укладання двосторонніх угод з сусідніми державами-членами ЄС про створення спільних пунктів пропуску, у т.ч. спільного прикордонного та митного контролю осіб та вантажів, відповідно до Шенгенського кодексу про кордони.

 

У питаннях боротьби з неврегульованою міграцією:

  1. Запровадити електронну систему обробки запитів на реадмісію (E-Readmission) з метою подальшого ефективного виконання Угоди про реадмісію.
  2. Забезпечити укладення Імплементаційних протоколів до Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб з державами проходження (транзиту) неврегульованих мігрантів.
  3. Започаткувати регулярний діалог з державами з найбільшою кількістю нелегальних мігрантів щодо визначення ефективного і швидкого механізму ідентифікації їх громадян.

 

Для досягнення цієї мети, Сторони домовились про такі спільні дії:

У сфері управління кордонами:

  • Забезпечити переговорний процес у форматі ЄС-Україна-Словаччина-Угорщина з метою формалізації домовленостей зі створення інфраструктури спільних пунктів пропуску, у т.ч. проведення спільного митного та прикордонного контролю.
  • У рамках впровадження інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning і TAIEX реалізувати проєкти щодо впровадження ІТ-рішень, а саме Європейської системи інформації про подорожі та авторизації (ETIAS) з метою підтримки України у створенні власної системи в'їзду-виїзду.
  • Підвищувати кваліфікацію співробітників, які займаються питаннями управління кордонами та візовими питаннями, включаючи мовні тренінги (підвищення кваліфікації консульських посадових осіб для впровадження базової візової політики ЄС).
  • Подальша підтримка розробки комплексного проєкту інтегрованого управління кордонами для України, започаткованого в рамках Угоди про фінансування Програми технічного співробітництва 2017 року;
  • Підтримка України у подальшому розвитку інтегрованого управління кордонами та управління міграцією, у тому числі з використанням методів кримінального аналізу та ідентифікації на основі біометрії.

У питаннях боротьби з неврегульованою міграцією:

  • Подальше розширення мандату експертної і технічної підтримки ЄС в Україні, зокрема, у питаннях незаконної міграції та інтегрованого управління кордонами.
  • Подальший розвиток існуючого співробітництва між Україною та ЄС щодо аналізу ризиків для боротьби з незаконною міграцією.

 

 

ІІІ. Протидія легалізації (відмиванню) коштів та фінансуванню тероризму, боротьба з корупцією та організованою злочинністю

  1. Боротьба з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму сприяє глобальній безпеці, цілісності фінансової системи та сталому розвитку. Глобальною метою відповідного законодавства є боротьба з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму та запобігання нецільовому використанню фінансового ринку для цих цілей.
  2. В Україні є постійна політична підтримка щодо запобігання та боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму і як зазначено в останньому звіті MONEYVAL, вжиті заходи вже мали позитивний ефект.
  3. Організована злочинність часто має транскордонний вимір, що вимагає міжнародній реакції.
  4. Україна та ЄС стикаються з низкою спільних безпекових загроз для своїх громадян. Ми маємо спільний інтерес гарантувати безпеки наших громадян та партнерів у всьому світі.
  5. Обмін інформацією між Україною та європейськими агенціями буде сприяти більш ефективній боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими формами міжнародної злочинності.

Мета: запобігання нецільовому використанню фінансового ринку; гарантування безпеки громадян України та партнерів у світі; сприяти ефективній боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими формами міжнародної злочинності.

 

Для досягнення цієї мети Україні слід реалізувати дії:

  1. Привести законодавство України у відповідність до актуальних стандартів ЄС у сфері боротьби з відмиванням доходів: Директиви (ЄС) 2015/849 і 2018/843 та Регламенту (ЄС) 2015/847 (поступово, виходячи з майбутніх потреб України).
  2. Привести національне законодавство у сфері протидії терористичній діяльності у відповідність до вимог Директиви (ЄС) 2017/541.
  3. Привести законодавство України та правозастосовну практику до стандартів FATF.
  4. Розробити і затвердити Стратегію боротьби з організованою злочинністю і план дій на її виконання.
  5. Запровадити методологію Європолу з оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA), яка передбачає застосування якісних та кількісних методів дослідження для визначення найбільших кримінальних загроз.
  6. Вивчити можливість участі України у спільних слідчих групах (joint investigation teams) з метою розслідування злочинів, вчинених транснаціональними злочинними групами, які діють на території України та держав-членів ЄС.
  7. Розширити можливості вивчення діяльності Європолу для компетентних державних органів з метою покращення координації та посилення співробітництва між Європолом та компетентними органами України, зазначеними в Угоді про оперативне та стратегічне співробітництво між Україною та Європейським поліцейським офісом.
  8. Посилити міжнародну співпрацю з метою запобігання транскордонній організованій злочинності, зокрема незаконному обігу зброї, торгівлі людьми, наркотиками, викраденими транспортними засобами, високо оподатковуваними товарами та ядерними матеріалами, а також відмиванню доходів.
  9. Забезпечити виконання рекомендацій Групи експертів Ради Європи із протидії торгівлі людьми (GRETA), надані у пункті 240 доповіді 2018 року як питання, які потребують негайного втручання, щодо запобігання торгівлі людьми з метою трудової експлуатації, а також торгівлі дітьми.
  10. Поглибити співпрацю з Європолом з метою використання у повному обсязі його можливостей, у тому числі шляхом зміцнення потенціалу Бюро зв’язку (офіцерів зв'язку) України при Європолі.

У питаннях боротьби з наркозлочинністю:

  1. Ухвалити Порядок визнання засобів/речовин аналогами наркотичних засобів і психотропних речовин для забезпечення належної протидії появи у незаконному обігу нових психоактивних речовин.
  2. Приєднатися до системи раннього оповіщення ЄС щодо нових психоактивних речовин.
  3. Приєднатися до Групи зі співробітництва в боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконним обігом (Група Помпіду).
  4. Посилити боротьбу проти торгівлі героїном за маршрутом Південного Кавказу та Північного маршруту, які є одними з чотирьох основних маршрутів, які використовуються для перевезення героїну до ЄС.
  5. Розробити і затвердити Стратегію державної політики щодо наркотиків на період до 2025 року і план дій на її виконання.

У питаннях протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму:

  1. Розробити і затвердити нову Стратегію розвитку системи запобігання протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2025 року і план дій на її виконання.
  2. Укласти міжнародні договори (меморандуми) про співробітництво з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
  3. Привести національне законодавство у відповідність до норм Директиви ЄС 2016/681 про використання системи обліку персональних даних пасажирів для запобігання, виявлення, розслідування тяжких злочинів та злочинів пов’язаних з тероризмом.
  4. Створити в аеропортах та портах «Cash Teams» у співпраці з КМЄС.

 

Для досягнення цієї мети, Сторони домовились про такі спільні дії:

  • Забезпечити переговорний процес з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) щодо укладення двосторонніх меморандумів/адміністративних домовленостей із зацікавленими ЦОВВ або Угоди про співробітництво та оперативну взаємодію.
  • У рамках впровадження інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning і TAIEX реалізувати проєкти:
  • щодо залучення України до Планів дій щодо циклу політики ЄС з питань організованої міжнародної злочинності;
  • щодо удосконалення рівня підготовки працівників правоохоронних органів України, в тому числі за підтримки ЄС участі представників України у заходах, організованих CEPOL в рамках укладеної Робочої домовленості;
  • щодо вивчення досвіду функціонування Шенгенської інформаційної системи, зокрема, її стандартів і вимог, з метою удосконалення функціонування баз даних правоохоронних органів України, та зокрема розроблення і впровадження Єдиної інформаційної системи МВС;
  • щодо наближення українських правоохоронних органів до стандартів ЄС за рахунок використання інструментів багатосторонньої співпраці, в тому числі в рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство», Стратегії ЄС для Дунайського регіону, Мережі правоохоронних органів ЄС щодо співробітництва на воді - Aquapol, Платформи установ з повернення активів держав-членів ЄС та інших організацій;
  • щодо вивчення досвіду ЄС про впровадження та використання Advanced Passenger Information та попередньої інформації про пасажирів (PNR) для нормативного врегулювання отримання такої інформації та її подальшого використання з метою протидії транскордонній злочинності та боротьбі з тероризмом.
  • Підтримати українську правоохоронну систему у її наближенні до стандартів ЄС для поглиблення співпраці за рахунок більш ефективного використання можливостей підтримки та експертної допомоги ЄС.
  • Розширити дорадчу та технічну підтримку ЄС в Україні задля залучення до процесу реформ всіх органів, які є частиною цивільного сектору безпеки.
  • Залучати Україну до спільних слідчих груп (joint investigation teams) з метою розслідування злочинів.

ІV. Кібербезпека та захист інформації

  1. Сьогодні кібербезпека є найважливішою проблемою не тільки для України і всіх держав-членів ЄС. Кіберзагрози є глобальною проблемою. Таким чином, існує необхідність в більш тісній співпраці між владою ЄС і України для поліпшення стандартів кібербезпеки, сприяння співпраці в відповідь на безпекові питання та просування спільного підходу до протистояння кіберзагрозам.
  2. На п'ятому засіданні Ради асоціації 17 грудня 2018 року в Брюсселі обидві сторони наголосили на необхідності подальшої співпраці в боротьбі з кібер і гібридними загрозами в інтересах безпеки своїх громадян. У зв'язку з цим Рада асоціації привітала зобов'язання ЄС продовжувати надавати підтримку Україні в сфері кібербезпеки.
  3. ЄС підтвердив свою прихильність подальшому залученню і співпраці з Україною, надаючи необхідні експертні знання та аналіз компетентним органам.
  4. Співпраця в цій галузі покликана створити сучасну систему захисту від кіберзагроз, яка забезпечить швидке реагування на масштабні транскордонні інциденти в області кібербезпеки, а також потенційне втручання у виборчі процеси і кампанії по дезінформації.

Мета: створення сучасної системи захисту від кіберзагроз, яка забезпечить швидке реагування на масштабні транскордонні інциденти в області кібербезпеки, а також потенційне втручання у виборчі процеси і кампанії по дезінформації.

 

Для досягнення цієї мети Україні слід реалізувати дії:

  1. Розробити і затвердити нову Стратегію кібербезпеки на період до 2025 року і план дій на її виконання.
  2. Привести національне законодавство у відповідність до норм Директиви (ЄС) 2016/1148 щодо мережевої та інформаційної безпеки (NIS Directive). З цією метою здійснити:
  • визначення об’єктів критичної інфраструктури та процедури їх аудиту, або на рівні закону, або на рівні підзаконних актів;
  • визначення зобов'язання провайдерів цифрових послуг у сфері кібербезпеки;
  • створення чіткого механізму державно-приватної взаємодії.
  1. Посилити оперативні спроможності підрозділів, що займаються кіберзлочинами, а також зміцнення міжвідомчої, міжнародної та державно-приватної співпраці, зокрема:
    • посилити співпрацю між Групою реагування на комп'ютерні інциденти (CERT-EU) і Групами реагування на комп'ютерні інциденти державних органів Україні;
    • забезпечити взаємодію між Україною та країнами-членами ЄС з питань реагування на кібератаки і кіберінциденти, використовуючи усі можливі інструменти такої взаємодії, зокрема Форум груп реагування на інциденти безпеки (FIRST);
    • налагодити співробітництво з Європейським центром протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE, Гельсінкі, Фінляндія) з метою обміну досвідом і найкращим європейськими практиками.
  2. Внести до Кримінально-процесуального кодексу визначення поняття електронних доказів та процедуру їх збору у рамках виконання положень Будапештської конвенції про кіберзлочинність.
  3. Впровадити в українське законодавство норми The EU Сybersecurity Act, зокрема нову схему сертифікації продуктів, процесів та послуг ICT.
  4. Започаткувати регулярний діалог з ЄС у сфері кібербезпеки з метою обміну інформацією та координації заходів з реагування та протидії кібератакам.
  5. Продовжувати застосування європейських та міжнародних стандартів у сфері кібербезпеки, зокрема, розпочати переговори щодо укладення Угод про взаємне визнання сертифікатів з кібербезпеки.
  6. Розпочати співробітництво з Агентством ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA), зокрема:
    • опрацювати питання участі України у заходах та тренінгах, які організовує ENISA та які є відкритими для третіх країн, або в окремих тематичних групах в кожному конкретному випадку;
    • вивчити питання додаткових напрямків співпраці, якщо вони будуть визнані актуальними для роботи ENISA, відповідно до Кібербезпекового акту ЄС та рішення правління ENISA щодо стратегії з третіми країнами.
  7. Підвищувати рівень кіберстійкості та кібербезпеки шляхом регулярних діалогів з низкою країн-членів ЄС та служб ЄС, починаючи від обміну інформацією та координації національної політики до конкретних ініціатив на регіональному та глобальному рівні.

Для досягнення цієї мети, Сторони домовились про такі спільні дії:

  • Здійснити у рамках Спільного рамкового документу з протидії гібридним загрозам (Joint Framework on countering hybrid threats) аналіз загроз для Україні з метою визначення критичної інфраструктури, опрацювати проєктну пропозицію за підтримки Єврокомісії.
  • Розробити національний план реагування на надзвичайні ситуації в кіберпросторі, заснований на практиці, розробленій Європейською комісією для швидкого і скоординованого реагування на масштабні атаки з урахуванням рекомендацій європейських експертів.
  • Побудувати ефективний інструмент щодо швидкого узгодження та спільної реакції на дезінформацію за допомогою цифрових інструментів, таких як система швидкого оповіщення (Rapid Alert System).
  • Розробити ініціативи та проєкти для інформування про дезінформацію та посилення спроможності протидіяти дезінформації громадянському суспільству з фокусом на громадських активістів та журналістів на центральному і місцевому рівнях.
  • Створити національні робочі групи експертів під егідою Комітету Ради Європи з кіберзлочинності з числа експертів постійних проєктів ЄС, представників урядових структур та досвідчених фахівців у сфері законотворчості, наукових та бізнес-кіл, які опрацьовуватимуть законодавчі пропозиції (на рівні конкретних проєктів законодавчих актів) з імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність, нормативно-правових актів ЄС.
  • У рамках впровадження інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning і TAIEX реалізувати проєкти:
  • на виконання рекомендацій сторони ЄС стосовно наближення національного законодавства до NIS Directive, яка визначає національні спроможності, транскордонне співробітництво та національні механізми нагляду за найбільш важливими секторами;
  • щодо розвитку та модернізації національної системи кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури, зокрема у галузі енергетики;
  • щодо вивчення досвіду держав-членів ЄС стосовно запобігання, визначення та розслідування кіберінцидентів;
  • щодо вивчення досвіду держав-членів ЄС стосовно механізмів спільного реагування держав-членів ЄС на масштабні кібератаки та кіберінциденти;
  • щодо зміцнення потенціалу основних суб’єктів виборчого процесу шляхом організації навчань з кібербезпеки та протидії дезінформаційній діяльності;
  • щодо підготовки кадрів у сфері інформаційної та кібербезпеки для державних органів України;
  • щодо розвитку співробітництва у галузі досліджень та інновацій у сфері кібербезпеки.
  • Розширити дорадчу та технічну підтримку ЄС в сфері кібербезпеки та захисту інформації включаючи, але не обмежуючись, сприянню вдосконаленню технічного оснащення українських правоохоронних органів, їх навчальної спроможності, обміну досвідом і груповим дискусіям за участю експертів з Європолу та інших інститутів ЄС.

 

  1. Реформа юстиції та правове співробітництво
  2. На сьогодні, в Україні відбувається комплексна реформа сектору юстиції. Була створена нова законодавча база, що включає зміни до Конституції та створення нових інституцій, які гарантують громадянам України та бізнесу право на справедливе та ефективне правосуддя.
  3. Правове співробітництво між Україною та ЄС спрямоване на формування довіри до української судової системи всередині країни та серед міжнародних партнерів. Його метою є розширення загальноєвропейського простору справедливості та безпеки, який гарантував би стійкий розвиток міжособистісних відносин та ділових зв’язків між громадянами України та ЄС.
  4. Остаточною метою співробітництва у цій галузі є взаємне визнання та довіра до судових рішень, винесених в Україні та державах-членах ЄС.

Мета: формування довіри до української судової системи всередині країни та серед міжнародних партнерів; розширення загальноєвропейського простору справедливості та безпеки, який гарантував би стійкий розвиток міжособистісних відносин та ділових зв’язків між громадянами України та ЄС; взаємне визнання та довіра до судових рішень, винесених в Україні та державах-членах ЄС.

 

Для досягнення цієї мети Україні слід реалізувати дії:

  1. Імплементувати положення законодавства щодо процесуальних прав підозрюваних та обвинувачених у кримінальних провадженнях відповідно до європейських та міжнародних стандартів.
  2. Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.
  3. Ратифікувати Гаазьку конвенцію про угоду про вибір суду.
  4. Завершити судову реформу, зокрема заповнити суди незалежними, кваліфікованими та доброчесними кадрами, зокрема:
    • 1. Відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та завершити процедури добору кандидатів на посади судді місцевого суду, розпочаті попереднім складом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
    • 2. Подолати проблеми нестачі суддів, що здійснюють правосуддя, та дефіциту кадрів у судовій системі.
    • 3. Оптимізувати процес добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.
    • 4. Впровадити Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
    • 5. Оптимізувати мережу місцевих судів відповідно до реформи адміністративно-територіального устрою районного рівня.
  5. Забезпечити практичну взаємодію національних органів влади України у співпраці з Європейською організацією з питань юстиції.
  6. Забезпечити практичну взаємодію з Європейською судовою мережею (European Judicial Network) через українські контактні пункти до ЄСМ, зокрема участь України як спостерігача у конкретних засіданнях ЄСМ.
  7. Налагодити співпрацю з Європейською організацією тюремних та виправних служб (European Organisation of Prison and Correctional Services (EuroPris).
  8. Побудувати ефективні інструменти обміну та взаємозв'язку інформації, що міститься у реєстрах, головним чином через Систему взаємозв'язку бізнес реєстрів (Business Registers Interconnection System (BRIS).
  9. Забезпечити розвиток співробітництва в адміністративних, кримінальних, цивільних і господарських справах з метою поступового наближення України до інструментів ЄС у відповідній сфері.

 

Для досягнення цієї мети, Сторони домовились про такі спільні дії:

  • Провести оцінку якості, незалежності та ефективності української системи юстиції (і який може охопити також й інші країни Східного партнерства) на основі інформаційного інструменту.
  • У рамках впровадження інструментів інституціональної розбудови ЄС Twinning і TAIEX розробити ініціативи та реалізувати проєкти з метою наближення України до інструментів ЄС у сфері правового співробітництва у кримінальних справах, зокрема, збирання доказів, екстрадиції, виявлення, розшуку, будь-якого обтяження активів, у тому числі арешту, а також управління ними, конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів, іншого примусового припинення прав на них та стягнення у дохід держави України, набуття, визнання права власності, вимоги держави України на такі активи чи іншого права на них з підстав, що передбачені законодавством, яке підлягатиме застосуванню, повернення таких активів в Україну, відшкодування збитків або шкоди, завданих в результаті вчинення кримінального правопорушення, застосування запобіжних заходів.

 

  1. Моніторинг та імплементація
  2. Обговорення питань моніторингу і оцінки виконання цього Плану дій здійснюватиметься в рамках інституційної структури, передбаченої Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
  3. За потреби, правки до тексту Плану дій затверджуватимуться за результатом такого моніторингу відповідними інституціями, утвореними в рамках розділу VII Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
  4. На основі  цього  Плану дій, українськими органами влади буде розроблено внутрішній План-графік,  як  інструмент  імплементації, моніторингу та визначення щорічних заходів.

 

VІ. Заключні позиції

  1. Реалізація даного документу буде сприяти подальшому зміцненню та посиленню відносин між Україною, та  державами-членами ЄС на основі загальних цінностей, а саме дотримання демократичних принципів, верховенства права, належного врядування, прав людини та основних свобод.
  2. План дій Україна- ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки повинен стати інструментом для прискорення реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та платформою для подальшого поглиблення співробітництва за межами Угоди про асоціацію.
  3. Досягнення завдань та пріоритетів, передбачених цим Планом дій, призведе до суттєвого зниження рівня тероризму, організованої злочинності, кіберзлочинів, незаконного обігу зброї і т. д., а також до зміцнення безпеки і контролю на кордоні, правового співробітництва та захисту персональних даних як в Україні, так і в державах-членах ЄС.