Адміністративно-процедурний кодекс України

Проект

Цей Кодекс визначає процедури розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами питань, пов'язаних з реалізацією та захистом прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, у тому числі з надання адміністративних (управлінських) послуг.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Визначення понять і термінів

1. У цьому Кодексі терміни і поняття вживаються у такому значенні:

адміністративна (управлінська) послуга (далі — адміністративна послуга) — результат діяльності уповноваженого суб'єкта, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умови реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо);

адміністративне провадження з розгляду та вирішення індивідуальної адміністративної справи (далі — адміністративне провадження) — сукупність послідовно здійснюваних уповноваженим суб'єктом процедурних дій і пов'язаних з цим процедурних рішень з розгляду та вирішення індивідуальної адміністративної справи, що завершується прийняттям адміністративного акта і зверненням його до виконання;

адміністративний акт — рішення, прийняте уповноваженим суб'єктом за результатами розгляду адміністративної справи відповідно до цього Кодексу, що має індивідуальний характер;

індивідуальна адміністративна справа (далі — адміністративна справа) — справа щодо реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів окремої фізичної та юридичної особи, у тому числі з надання адміністративних послуг, яка розглядається уповноваженим суб'єктом відповідно до цього Кодексу;

посадова особа уповноваженого суб'єкта — посадова особа, яка представляє уповноважений суб'єкт і має повноваження або виконує службові обов'язки із здійснення адміністративного провадження;

суб'єкт звернення — фізична або юридична особа, що звертається до уповноваженого суб'єкта із заявою (заявник) чи скаргою (оскаржувач) щодо реалізації та захисту своїх прав, свобод і законних інтересів;

уповноважений суб'єкт — орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, які відповідно до своєї компетенції уповноважені розглядати та вирішувати адміністративні справи відповідно до цього Кодексу.

Стаття 2. Предмет регулювання Кодексу

1. Цей Кодекс регулює правовідносини, що складаються у сфері діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у зв'язку з розглядом питань, пов'язаних з реалізацією та захистом прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, у тому числі з надання адміністративних послуг.

Стаття 3. Сфера дії Кодексу

1. Дія цього Кодексу може поширюватися на діяльність органів державної влади, їх посадових осіб, а також суб'єктів господарювання різних форм власності, які згідно із законом уповноважені розглядати та вирішувати питання, пов'язані з реалізацією та захистом прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

2. Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх посадових осіб, що порушують або можуть порушити права, свободи і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а так само рішення, прийняті за результатами їх діяльності згідно з процедурами, установленими іншими актами законодавства, оскаржуються та розглядаються у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Для окремих видів адміністративних справ законами можуть встановлюватися особливості здійснення адміністративного провадження, зокрема щодо порядку оформлення та переліку документів, відшкодування витрат, строків розгляду адміністративної справи тощо.

4. Дія цього Кодексу не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами діяльності, пов'язаної із:

1) розглядом звернень юридичних та фізичних осіб, що містять пропозиції, поради, рекомендації щодо діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, посадових і службових осіб, а також щодо врегулювання суспільних відносин та удосконалення правової основи державного устрою, соціально-культурної та іншої сфери діяльності держави і суспільства. Такі звернення підлягають розгляду в порядку, встановленому відповідними законами;

2) провадженням дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, судовим розглядом, виконавчим провадженням, нотаріальними діями, відбуванням покарання, накладенням адміністративних стягнень, застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції;

3) трудовими відносинами;

4) відносинами, пов'язаними з проходженням військової служби.

Стаття 4. Види адміністративних проваджень

1. Відповідно до цього Кодексу адміністративне провадження здійснюється:

1) за заявою фізичних та юридичних осіб щодо реалізації та захисту їх прав, свобод і законних інтересів — адміністративне провадження за заявою;

2) за ініціативою уповноваженого суб'єкта, у тому числі в порядку здійснення ним контрольних повноважень за реалізацією та захистом прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, — адміністративне провадження за ініціативою уповноваженого суб'єкта;

3) за скаргою фізичних та юридичних осіб щодо реалізації та захисту їх прав, свобод і законних інтересів у зв'язку з розглядом адміністративної справи, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого суб'єкта, — адміністративне провадження за скаргою.

Стаття 5. Стадії адміністративного провадження

1. Адміністративне провадження здійснюється за такими стадіями:

1) початок адміністративного провадження;

2) підготовка адміністративної справи до розгляду;

3) розгляд адміністративної справи;

4) прийняття адміністративного акта;

5) звернення до виконання адміністративного акта.

2. Кожна стадія адміністративного провадження передбачає здійснення відповідно до цього Кодексу процедурних дій та прийняття процедурних рішень, якими забезпечується прийняття адміністративного акта та його виконання.

3. Будь-які процедурні дії чи бездіяльність уповноваженого суб'єкта та прийняті ним під час здійснення адміністративного провадження процедурні рішення, а також прийнятий за результатами розгляду адміністративної справи адміністративний акт можуть бути оскаржені відповідно до цього Кодексу до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права та їх посадових осіб, які уповноважені розглядати такі скарги, а також до суду.

Стаття 6. Основні принципи адміністративного провадження

1. Адміністративне провадження здійснюється за такими принципами:

верховенства права — забезпечення пріоритету прав і свобод людини та громадянина, справедливості і гуманності відповідно до Конституції та законів України;

презумпції правомірності дій і вимог суб'єкта звернення та заінтересованої особи — визнання вимог суб'єкта звернення та заінтересованої особи правомірними, поки інше не буде доведено у результаті розгляду та вирішення адміністративної справи;

рівності перед законом — відсутність будь-яких переваг учасника адміністративного провадження перед іншими;

законності — здійснення уповноваженим суб'єктом процедурних дій та прийняття рішень виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а також цим Кодексом;

гласності та відкритості — забезпечення відповідно до Конституції та законів України права суб'єкта звернення та заінтересованої особи на отримання інформації, в тому числі щодо розгляду адміністративної справи, включаючи ознайомлення з матеріалами, які не містять державну таємницю або іншу охоронювану законом інформацію;

повноти, об'єктивності та неупередженості — забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин адміністративної справи, безпосереднього дослідження доказів та інших матеріалів, недопущення у діяльності уповноваженого суб'єкта проявів будь-якої неправомірної заінтересованості в результатах розгляду та вирішення адміністративної справи;

етичності у стосунках — дотримання учасниками адміністративного провадження поважного, ввічливого і коректного ставлення один до одного;

оперативності та доступності — забезпечення належної оперативності, простоти та доступності адміністративного провадження;

безоплатності адміністративного провадження для суб'єкта звернення та заінтересованої особи — покладення витрат із здійснення адміністративного провадження на уповноважений суб'єкт, крім випадків, визначених законом;

підконтрольності — забезпечення систематичного контролю за дотриманням установленого порядку розгляду і вирішення адміністративної справи.

Стаття 7. Мова здійснення адміністративного провадження

1. Адміністративне провадження здійснюється державною мовою. Під час адміністративного провадження можуть застосовуватися інші мови з дотриманням вимог, визначених законом про мови.

2. Учасники адміністративного провадження, які не володіють державною мовою, мають право робити заяви, давати пояснення і показання, виступати під час розгляду адміністративної справи та заявляти клопотання рідною мовою з використанням послуг перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 8. Докази

1. Доказами в адміністративному провадженні можуть бути будь-які фактичні дані (письмові або речові), пояснення учасників адміністративного провадження, висновки експертів та спеціалістів, інші документи, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги суб'єкта звернення, заінтересованої особи та мають значення для всебічного, повного та об'єктивного розгляду адміністративної справи та прийняття відповідного рішення.

2. Докази, отримані з порушенням закону, не мають юридичної сили.

3. Збирання доказів в адміністративному провадженні покладається на уповноваженого суб'єкта, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суб'єкт звернення, заінтересована особа повинні довести у визначеному законом порядку обставини, які є підставою для обгрунтування його вимоги чи заперечення.

4. Обставини адміністративної справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Стаття 9. Витрати, пов'язані із здійсненням адміністративного провадження

1. До витрат, пов'язаних із здійсненням адміністративного провадження, належать:

1) витрати з пересилання матеріалів адміністративної справи;

2) витрати з проведення експертизи, огляду на місці, отримання додаткових документів, інших відомостей, залучення спеціаліста, перекладача та інших учасників адміністративного провадження відповідно до цього Кодексу;

3) транспортні витрати, добові та інші компенсаційні витрати учасників адміністративного провадження;

4) компенсація заробітної плати учасників адміністративного провадження, виплату якої було припинено на час їх участі в адміністративному провадженні;

5) інші витрати, безпосередньо пов'язані з розглядом і вирішенням адміністративної справи, оформленням та пересиланням адміністративного акта.

Стаття 10. Розподіл витрат, пов'язаних із здійсненням адміністративного провадження

1. Витрати, пов'язані із здійсненням адміністративного провадження за заявою або адміністративного провадження за ініціативою уповноваженого суб'єкта, покладаються на уповноваженого суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

2. Витрати, пов'язані із здійсненням адміністративного провадження за скаргою, покладаються на уповноваженого суб'єкта, крім випадків, коли скарга, документи та інші відомості, подані оскаржувачем, містять завідомо неправдиву інформацію.

3. Компенсація витрат, пов'язаних з процедурними діями, що проводяться додатково за клопотанням суб'єкта звернення або інших учасників адміністративного провадження, здійснюється за їх рахунок.

Для окремих категорій фізичних та юридичних осіб законом можуть установлюватися пільги щодо оплати витрат, пов'язаних із здійсненням адміністративного провадження.

4. Адміністративні послуги надаються уповноваженим суб'єктом за плату, якщо інше не передбачено законом.

Плата за надання адміністративних послуг вноситься суб'єктом звернення один раз у розмірі, що встановлюється законом для кожного виду таких послуг, і включає усі витрати, пов'язані із здійсненням адміністративного провадження у справі з їх надання.

Стаття 11. Фіксування та оформлення адміністративного провадження

1. Будь-які процедурні дії з адміністративного провадження та прийняті у зв'язку з цим уповноваженим суб'єктом процедурні рішення підлягають письмовому фіксуванню шляхом реєстрації, складення протоколу та запису інших відомостей про них.

2. Матеріали адміністративної справи оформляються з дотриманням установлених правил діловодства.

Стаття 12. Порядок обчислення строків

1. Адміністративне провадження здійснюється з дотриманням строків, що обчислюються днями, місяцями та роками. Строк може визначатися також вказівкою на подію, яка неодмінно має настати.

2. Днем закінчення строку вважається день, на який припадає останній день визначеного строку. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, днем закінчення строку вважається перший робочий день, що настає за святковим, вихідним або неробочим днем.

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця визначеного строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідні число і місяць останнього року визначеного строку.

3. Строк не вважається пропущеним, якщо необхідні для розгляду адміністративної справи документи були здані для відправлення на пошту до його закінчення.

Стаття 13. Контроль за адміністративним провадженням

1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи у межах своїх повноважень, визначених законом, здійснюють контроль за адміністративним провадженням.

2. Контроль за адміністративним провадженням може здійснюватися за ініціативою суб'єкта звернення, заінтересованої особи, а також за власною ініціативою уповноваженого суб'єкта (внутрішній перегляд).

3. Контроль за адміністративним провадженням здійснюється шляхом проведення перевірки і оцінки своєчасності, правильності, повноти розгляду та вирішення адміністративної справи, дотримання принципів здійснення такого провадження, правил діловодства, а також інших вимог законодавства під час здійснення адміністративного провадження та вжиття заходів для усунення недоліків, виявлених за результатами контролю.

Глава 2. Учасники адміністративного провадження

Стаття 14. Склад учасників адміністративного провадження

1. Учасниками адміністративного провадження є:

1) суб'єкт звернення;

2) уповноважений суб'єкт;

3) заінтересована особа;

4) свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи, залучені відповідно до цього Кодексу до розгляду та вирішення адміністративної справи.

Стаття 15. Суб'єкт звернення

1. Суб'єктом звернення за цим Кодексом є:

1) фізична особа — громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, які мають повну цивільну дієздатність;

2) юридична особа, у тому числі іноземна, наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю;

3) філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, створені в установленому законодавством порядку, які не мають статусу юридичної особи і діють на основі положень про них.

Стаття 16. Права суб'єкта звернення

1. Суб'єкт звернення під час здійснення адміністративного провадження має право:

1) вимагати у уповноваженого суб'єкта роз'яснення щодо порядку здійснення адміністративного провадження, своїх прав і обов'язків, прав і обов'язків інших учасників адміністративного провадження, а також інформації про процедурні дії та процедурні рішення, прийняті під час здійснення адміністративного провадження;

2) брати участь в адміністративному провадженні особисто або через свого представника;

3) знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміністративної справи, робити з неї виписки та копії, в тому числі з використанням технічних засобів;

4) бути вислуханим з питань, що є предметом адміністративного провадження, надавати пояснення, у тому числі у письмовій формі, а також інші докази;

5) подавати відповідно до цього Кодексу клопотання про:

відвід посадової особи уповноваженого суб'єкта;

залучення до адміністративного провадження інших учасників;

витребування додаткових документів або необхідних відомостей;

призначення експертизи, в тому числі додаткової;

надання копій документів, наявних у матеріалах адміністративної справи;

тимчасове зупинення адміністративного провадження;

поновлення адміністративного провадження;

продовження строків адміністративного провадження;

6) користуватися послугами перекладача;

7) отримувати примірник адміністративного акта, прийнятого за результатами розгляду адміністративної справи;

8) оскаржувати адміністративний акт, процедурні рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого суб'єкта.

2. Суб'єкт звернення під час здійснення адміністративного провадження користується також іншими правами, передбаченими цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 17. Обов'язки суб'єкта звернення

1. Суб'єкт звернення під час здійснення адміністративного провадження зобов'язаний:

подавати відповідно до цього Кодексу документи, докази та матеріали, необхідні для здійснення адміністративного провадження;

своєчасно повідомляти уповноважений суб'єкт про зміну своєї адреси під час здійснення адміністративного провадження та про причини неприбуття на запрошення уповноваженого суб'єкта;

добросовісно користуватися належними йому правами та виконувати вимоги, встановлені цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 18. Заінтересована особа

1. Заінтересована особа — фізична або юридична особа, права і законні інтереси якої зачіпає або може зачіпити прийняття уповноваженим суб'єктом адміністративного акта.

2. Заінтересована особа подає клопотання про свою участь у відповідному адміністративному провадженні.

Заінтересована особа може бути залучена до адміністративного провадження також за ініціативою уповноваженого суб'єкта або за клопотанням суб'єкта звернення.

3. На заінтересовану особу поширюються права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для суб'єкта звернення.

Стаття 19. Представництво інтересів суб'єкта звернення та заінтересованої особи

1. Суб'єкт звернення та заінтересована особа беруть участь в адміністративному провадженні особисто або через своїх представників, крім випадків, коли необхідність їх особистої участі передбачена законодавством.

2. Представники суб'єкта звернення або заінтересованої особи беруть участь в адміністративному провадженні на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та в інших випадках, установлених цивільним законодавством.

3. Представником суб'єкта звернення або заінтересованої особи може бути адвокат або будь-яка інша дієздатна особа, повноваження якої на участь в адміністративному провадженні посвідчені відповідними документами.

Одна і та ж особа не може бути одночасно представником суб'єкта звернення і заінтересованої особи та виступати одночасно як свідок, експерт, спеціаліст чи перекладач в адміністративному провадженні.

4. Інтереси юридичної особи відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону представляє її керівник або інша особа, яка діє у межах наданих їй повноважень.

Стаття 20. Законні представники

1. Права і законні інтереси фізичної особи, яка має часткову цивільну дієздатність, неповну цивільну дієздатність, обмежену цивільну дієздатність, а так само фізичної особи, визнаної в установленому порядку недієздатною, під час адміністративного провадження представляють відповідно їх законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники.

У разі відсутності законного представника таких осіб уповноважений суб'єкт порушує перед органами опіки і піклування питання про його призначення.

2. Законний представник у встановленому порядку може передоручити представництво прав і законних інтересів фізичної особи, яка має часткову цивільну дієздатність, неповну цивільну дієздатність, обмежену цивільну дієздатність, а так само фізичної особи, визнаної в установленому порядку недієздатною, в адміністративному провадженні іншій особі.

Стаття 21. Права та обов'язки представника суб'єкта звернення або заінтересованої особи

1. Представник суб'єкта звернення або заінтересованої особи під час адміністративного провадження має право вчиняти лише ті процедурні дії, право на вчинення яких має суб'єкт звернення або заінтересована особа, яку він представляє, та здійснювати відповідно до законодавства інші повноваження, обумовлені у виданій йому довіреності або визначені договором чи законом.

Представник зобов'язаний діяти в інтересах суб'єкта звернення або заінтересованої особи добросовісно і розумно, не перевищуючи своїх повноважень.

2. Повноваження представника суб'єкта звернення або заінтересованої особи чинні протягом строку, зазначеного в довіреності або договорі. До закінчення цього строку повноваження представника можуть бути припинено в порядку та випадках, установлених цивільним законодавством.

3. Участь представника не позбавляє суб'єкта звернення або заінтересовану особу права на особисту участь в адміністративному провадженні.

Стаття 22. Права уповноваженого суб'єкта

1. Уповноважений суб'єкт під час здійснення адміністративного провадження має право:

1) отримувати відповідно до цього Кодексу від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб документи та відомості, необхідні для розгляду і вирішення адміністративної справи;

2) залучати до участі в адміністративному провадженні відповідно до цього Кодексу інших учасників адміністративного провадження, які можуть дати пояснення по суті адміністративної справи.

2. Уповноважений суб'єкт під час здійснення адміністративного провадження використовує свої права лише з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, зважаючи на можливі негативні наслідки його процедурних дій чи бездіяльності та прийнятих ним рішень.

Стаття 23. Обов'язки уповноваженого суб'єкта

1. Уповноважений суб'єкт під час здійснення адміністративного провадження зобов'язаний:

1) роз'яснювати учасникам адміністративного провадження їх права і обов'язки, сприяти їх реалізації;

2) розглядати в установленому цим Кодексом порядку протягом трьох днів подані суб'єктом звернення або заінтересованою особою, іншими учасниками адміністративного провадження клопотання, своєчасно інформувати їх про результати такого розгляду із зазначенням мотивів у разі відмови;

3) забезпечити регулярне проведення посадовою особою уповноваженого суб'єкта особистого прийому учасників адміністративного провадження, створити для цього відповідні умови (облаштувати місце проведення прийому технічними засобами, розмістити необхідну для відвідувачів інформацію тощо);

4) об'єктивно, всебічно та своєчасно розглянути порушене питання по суті;

5) надавати у триденний строк суб'єкту звернення, заінтересованій особі, іншим учасникам адміністративного провадження за їх зверненням інформацію про стан розгляду адміністративної справи та з інших поставлених ними питань;

6) повідомити відповідно до цього Кодексу суб'єкт звернення, заінтересовану особу про результати розгляду адміністративної справи, роз'яснити порядок і строки оскарження адміністративного акта, прийнятого за результатами розгляду адміністративної справи;

7) не розголошувати без згоди суб'єкта звернення, заінтересованої особи інформацію про його особисте життя, забезпечити збереження охоронюваної законом інформації, у тому числі такої, що становить державну або іншу таємницю;

8) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 24. Відвід посадової особи уповноваженого суб'єкта

1. Суб'єкт звернення та заінтересована особа мають право подати клопотання про відвід посадової особи уповноваженого суб'єкта, якщо вона має або може мати особисту, пряму чи побічну заінтересованість у результатах розгляду і вирішення адміністративної справи.

2. За наявності зазначених у частині першій цієї статті підстав посадова особа уповноваженого суб'єкта зобов'язана заявити про самовідвід.

3. Рішення про відвід посадової особи уповноваженого суб'єкта приймається керівником уповноваженого суб'єкта.

Якщо такою посадовою особою є керівник органу виконавчої влади, рішення про його відвід приймається органом чи посадовою особою вищого рівня. Питання про відвід сільського, селищного та міського голови розглядається на сесіях відповідних місцевих рад.

4. Рішення про відмову в задоволенні клопотання про відвід посадової особи уповноваженого суб'єкта може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом, а також у суді.

Стаття 25. Свідок

1. Свідком в адміністративному провадженні може бути будь-яка фізична особа, якій відомі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги суб'єкта звернення, заінтересованої особи і мають значення для всебічного, повного та об'єктивного розгляду адміністративної справи і прийняття відповідного рішення.

2. Перед наданням свідком пояснень посадова особа уповноваженого суб'єкта роз'яснює його права та обов'язки.

Свідок повідомляє відомі йому фактичні дані по суті адміністративної справи, надає пояснення, у тому числі у письмовій формі, та відповідає на поставлені питання. У разі потреби за клопотанням свідка пояснення можуть бути отримані за місцем його проживання або перебування. Якщо свідок не може зазначити джерело своєї інформованості, свідчення не беруться до уваги.

Свідок має право відмовитися від дачі пояснень щодо себе, членів своєї сім'ї або близьких родичів.

3. Не можуть виступати як свідки в адміністративному провадженні представники суб'єкта звернення, заінтересованої особи, інших учасників адміністративного провадження.

Стаття 26. Експерт

1. Для з'ясування обставин (фактів) адміністративної справи та надання їм оцінки, що потребує спеціальних знань, уповноважений суб'єкт за власною ініціативою або за ініціативою суб'єкта звернення чи заінтересованої особи призначає експертизу із зазначенням питань, щодо яких потрібні висновки експерта, та особу, якій доручається провести експертизу.

2. Експертиза залежно від характеру дослідження провадиться експертами відповідних установ або іншими спеціалістами, які володіють необхідними знаннями щодо предмета експертизи.

3. Експерт повинен з'явитися на запрошення уповноваженого суб'єкта і надати свій висновок щодо поставлених перед ним питань та інші пояснення.

4. Експерт має право:

знайомитися з матеріалами адміністративної справи, що стосуються предмета експертизи;

отримувати від учасників адміністративного провадження документи та відомості, необхідні для надання висновку;

брати участь у слуханні адміністративної справи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 27. Спеціаліст

1. Для надання консультативної, технічної та іншої спеціальної допомоги уповноваженим суб'єктом до участі в адміністративному провадженні відповідно до цього Кодексу може залучатися спеціаліст (особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками).

2. Спеціаліст повинен з`явитися на запрошення уповноваженого суб'єкта, надавати усні чи письмові консультації та пояснення, а у разі потреби з'ясування окремих обставин адміністративної справи надавати також технічну допомогу.

Стаття 28. Перекладач

1. Перекладач залучається до участі в адміністративному провадженні за клопотанням учасника адміністративного провадження, що не володіє мовою, якою здійснюється адміністративне провадження, або за ініціативою уповноваженого суб'єкта.

2. Перекладачем може бути особа, що вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне провадження, необхідною для усного або письмового перекладу, а також особа, що володіє навичками сурдоперекладу.

3. Перекладач повинен з'явитися на запрошення уповноваженого суб'єкта, здійснювати повний і правильний переклад здійснених за його участю процедурних дій, засвідчити правильність перекладу прийнятих процедурних рішень, що вручаються учасникам адміністративного провадження у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють.

4. Витрати, пов'язані із залученням перекладача, відшкодувуються учасником адміністративного провадження, за клопотанням якого залучався перекладач.

Глава 3. Особистий прийом учасників адміністративного провадження

Стаття 29. Порядок проведення особистого прийому учасників адміністративного провадження

1. Керівник або інша посадова особа уповноваженого суб'єкта проводить особистий прийом учасників адміністративного провадження.

2. Заяви, клопотання та інші документи, подані на особистому прийомі, підлягають реєстрації з дотриманням правил діловодства.

3. Особистий прийом учасників адміністративного провадження проводиться за встановленим графіком із зазначенням місця і часу прийому.

4. У приміщенні, відведеному для особистого прийому, на інформаційних стендах та в інших доступних місцях розміщуються матеріали, зразки документів та інша необхідна інформація з питань здійснення адміністративного провадження.

5. Доступ до місця проведення особистого прийому повинний бути вільним.

6. На особистому прийомі можуть бути присутніми уповноважені представники суб'єкта звернення та заінтересованої особи.

Стаття 30. Права посадової особи уповноваженого суб'єкта під час проведення особистого прийому

1. Посадова особа уповноваженого суб'єкта, яка проводить особистий прийом учасників адміністративного провадження, має право:

вимагати від учасників адміністративного провадження пред'явлення документа, що посвідчує особу. Відсутність такого документа не може бути підставою для відмови в їх особистому прийомі;

вимагати від уповноважених представників суб'єкта звернення або заінтересованої особи пред'явлення документів, що підтверджують їх повноваження;

запропонувати суб'єкту звернення або заінтересованій особі подати додаткові документи та відомості, необхідні для розгляду їх заяви або порушеного ними питання;

залучати у разі потреби в установленому порядку до участі у розгляді порушеного питання фахівців відповідного уповноваженого суб'єкта або отримувати у них консультацію.

Стаття 31. Обов'язки посадової особи уповноваженого суб'єкта під час проведення особистого прийому

1. Посадова особа уповноваженого суб'єкта, яка проводить особистий прийом учасників адміністративного провадження, зобов'язана:

з'ясувати суть порушеного учасниками адміністративного провадження питання;

роз'яснити учасникам адміністративного провадження їх права та обов'язки;

розглянути представлені суб'єктом звернення або заінтересованою особою документи та відомості, інші докази, а також клопотання;

вжити відповідно до цього Кодексу інших заходів для розгляду заяви, скарги або порушеного питання.

Стаття 32. Прийняття рішення під час проведення особистого прийому

1. Посадова особа уповноваженого суб'єкта під час проведення особистого прийому за результатами розгляду заяви, скарги, клопотання та з інших порушених суб'єктом звернення, іншими учасниками адміністративного провадження питань приймає одне з таких рішень:

про вирішення адміністративної справи по суті;

про початок здійснення адміністративного провадження в загальному порядку;

про повне задоволення прохання чи вимоги;

про часткове задоволення прохання чи вимоги;

про відмову у задоволенні прохання чи вимоги.

2. Рішення, прийняте посадовою особою уповноваженого суб'єкта під час проведення особистого прийому, оголошується безпосередньо суб'єкту звернення, іншим учасникам адміністративного провадження.

3. Рішення уповноваженого суб'єкта, прийняте за результатами розгляду адміністративної справи під час особистого прийому, вручається або надсилається суб'єкту звернення у формі адміністративного акта.

4. Рішення, прийняте посадовою особою уповноваженого суб'єкта під час проведення особистого прийому може бути оскаржене у порядку встановленому цим Кодексом або до суду.

Розділ II. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Глава 1. Початок адміністративного провадження

Стаття 33. Підстави для початку здійснення адміністративного провадження

1. Адміністративне провадження розпочинається на підставі поданої в установленому цим Кодексом порядку заяви або скарги та у випадках, передбачених цим Кодексом для адміністративного провадження за ініціативою уповноваженого суб'єкта.

Стаття 34. Строки адміністративного провадження

1. Адміністративне провадження здійснюється з дотриманням строків, передбачених цим Кодексом для відповідного виду адміністративного провадження.

Перебіг строку адміністративного провадження починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Глава 2. Підготовка адміністративної справи до розгляду

Стаття 35. Обов'язки уповноваженого суб'єкта щодо підготовки адміністративної справи до розгляду

1. Для підготовки адміністративної справи до розгляду уповноважений суб'єкт зобов'язаний:

перевірити достатність та обґрунтованість матеріалів, поданих для розгляду і вирішення адміністративної справи по суті, а у разі потреби – витребувати відповідно до цього Кодексу додатково документи та відомості;

вирішити питання про розгляд адміністративної справи у загальному чи спрощеному порядку;

розглянути необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні заінтересованих осіб та інших учасників адміністративного провадження;

вирішити питання про доцільність проведення експертизи;

розглянути необхідність проведення слухання адміністративної справи, визначити час і місце проведення такого слухання та запросити учасників адміністративного провадження.

Стаття 36. Запрошення учасників адміністративного провадження

1. Учасники адміністративного провадження запрошуються уповноваженим суб'єктом для дачі пояснень, участі у слуханні адміністративної справи та в інших процедурних діях.

2. Запрошення завчасно вручаєтьс