Висновок гендерно-правової експертизи Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», прийнятого Верховною Радою Української РСР 03 липня 1991 року за № 1282-XII

1. Перелік міжнародних нормативно-правових актів, використаних під час експертизи

При проведенні гендерно-правової експертизи були використані такі акти: Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Статут Організації Об’єднаних Націй, 1945 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок,  1967 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Конвенція про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, 1953 р.; Пекінська декларація, 1995 р.; Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення й рівні можливості  для  трудящих  чоловіків  і  жінок:  трудящі  з  сімейними  обов’язками, 1981 р.

2. Загальна характеристика проаналізованого нормативно-правового акта на предмет дискримінації за ознакою статі

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Текстовий аналіз статей Закону доводить, що вони не містять дискримінаційних норм за ознакою статі та відповідають принципу гендерної рівності.

Так, у Законі використовуються терміни: «населення», «громадяни», «працівники», «особи», «студенти», «учні», «пенсіонери».

Законом не передбачено особливостей чи різниці у правах та можливостях за ознакою статі, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що статті Закону є  гендерно нейтральними.

При цьому норми Закону є гендерно симетричними за наслідками, тобто такими, що не містять прямих посилань на стать, проте однаково впливають на представників різних статей.

3. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства

У зв’язку з тим, що положення Закону є гендерно нейтральними, вони не потребують внесення до них відповідних змін.

4. Назва структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу

Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням соціального,  трудового та гуманітарного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції.

 

Міністр                                                                            Павло ПЕТРЕНКО