1. Перелік міжнародних нормативно-правових актів, використаних під час експертизи
Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, 1967 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Пекінська декларація, 1995 р.; Конвенція ООН проти корупції, 2003 р.; Кримінальна Конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією, 1999 р.; Цивільна Конвенція Ради Європи
про боротьбу з корупцією, 1999 р.; Модельний кодекс поведінки для державних службовців, 2000 р.
2. Загальна характеристика проаналізованого нормативно-правового акта на предмет дискримінації за ознакою статі
Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) регулює правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Текстуальний аналіз статей Закону доводить, що вони не містять дискримінаційних норм за ознакою статі та відповідають принципу гендерної рівності.
Так, у Законі використовуються терміни «близькі особи», «суб'єкти декларування», «члени сім'ї», «виборні особи», «особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», «особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», «особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією».
Законом не передбачено особливостей чи різниці у правах та можливостях за ознакою статі, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що норми Закону є гендерно нейтральними.
3. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства
У зв’язку з тим, що положення Закону є гендерно нейтральними, вони не потребують внесення відповідних змін.
4. Назва структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу
Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням кримінальної юстиції Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції.
Міністр Павло ПЕТРЕНКО