Висновок гендерно-правової експертизи Закону України «Про науково-технічну інформацію», прийнятого Верховною Радою України 25 червня 1993 р. № 3322-ХII

1. Перелік міжнародних нормативно-правових актів, використаних під час експертизи

При проведенні гендерно-правової експертизи були використані такі акти: Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Статут Організації Об’єднаних Націй, 1945 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, 1967 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Пекінська декларація, 1995 р.

2. Загальна характеристика проаналізованого нормативно-правового акта на предмет дискримінації за ознакою статі

Закон України «Про науково-технічну інформацію» (далі – Закон) визначає основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Метою Закону є створення в Україні правової бази для одержання та використання науково-технічної інформації.

Законом регулюються правові і економічні відносини громадян, юридичних осіб, держави, що виникають при створенні, одержанні, використанні та поширенні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми міжнародного співробітництва в цій галузі.

Варто зазначити, що гарантія дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків відображена у частині першій статті 5 Закону, згідно якої усі громадяни України, юридичні особи, державні органи, органи місцевого і регіонального самоврядування відповідно до Конституції України і цього Закону мають право на відкриту науково-технічну інформацію, яке передбачає можливість вільного її одержання, зберігання, використання і поширення під час здійснення наукової, науково-дослідної, виробничої, громадської та іншої діяльності, що не забороняється чинним законодавством.

Текстуальний аналіз статей Закону доводить, що вони не містять дискримінаційних норм за ознакою статі та відповідають принципу гендерної рівності.

Так, у Законі використовуються терміни «громадяни», «особи», «фізичні особи», «юридичні особи», «особи без громадянства», «творці», «власники», «виробники», «зберігачі», «споживачі», «посередник», «зарубіжні партнери» тощо.

Законом не передбачено особливостей чи різниці у правах та можливостях за ознакою статі, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що норми Закону є гендерно нейтральними.

3. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства

У зв’язку з тим, що положення Закону є гендерно нейтральними, вони не потребують внесення відповідних змін.

4. Назва структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу

Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції.

 

Перший заступник Міністра                               Наталія СЕВОСТЬЯНОВА