%d%Детальніше >> %/d%
%%%%
| Досягнення України за роки незалежності є досить значними: відбулись суттєві зміни в законодавстві, в цілому держава досягла прогресу на шляху до демократії. Проте, широке коло проблем залишається невирішеним, серед яких одною з найбільш гострих є корупція. На жаль, Закон України „Про боротьбу з корупцією", прийнятий ще у 1995 році, проблему подолання корупції фактично звів до рівня адміністративного правопорушення. Направленість норм Закону на боротьбу зі скоєним корупційним правопорушенням, а не попередження та усунення причин і умов, що його породили, не дозволила досягти суттєвого зниження рівня корупції в державі. Встановлені цим Законом спеціальні обмеження, спрямовані на попередження корупції, не виконують превентивну функцію, оскільки не підкріплені іншими нормативними актами, які регулюють правила поведінки державних службовців. Стратегічні напрями подолання корупції в Україні реалізовані в ряді антикорупційних актів, зокрема у Національній Програмі боротьби з корупцією 1997 року, відомій під назвою "Чисті руки", Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, які вселяли надію на конструктивні зміни у сфері реалізації державної антикорупційної політики та розвитку правової свідомості суспільства. Однак сьогодні можна констатувати, що незважаючи на зміни, які відбулися, ситуація у зазначеній галузі залишилась складною й неоднозначною. Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів „Назустріч людям", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2005 року, стратегічною метою Уряду визначено досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави. Для досягнення цієї мети одним із приоритетних напрямів діяльності Уряду визначено боротьбу із злочинністю та корупцією. Слід відзначити, що Міністерство юстиції України як провідний орган у сфері реалізації державної правової політики приймає участь у втіленні в життя державної стратегії подолання корупції, що виражається у підготовці проектів концептуальних напрямів розвитку правової політики держави, розробці законопроектів, що подаються на розгляд Парламенту Президентом України та Урядом. Так, минулого року Міністерством юстиції надіслано до Міністерства закордонних справ для подання Президенту України пакет законопроектів щодо ратифікації ряду міжнародних актів проти корупції та пов’язані з ними проекти Законів України: 1) "Про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією"; 2)"Про ратифікацію Додаткового протоколу до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією"; 3) "Про ратифікацію Конвенції Організацій Об’єднаних Націй проти корупції"; 4) "Про засади запобігання та протидії корупції в України"; 5) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення"; 6) "Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення"; Окремо слід наголосити на такому важливому документі, розробленому Міністерством юстиції, як проект Указу Президента України „Про Концепцію подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності". Цей проект об’єднаний єдиною ідеологією з вказаними антикорупційними законопроектами. Проект Концепції одержав схвальний відгук за результатами експертизи, проведеної фахівцями Ради Європи. Побажання та пропозиції європейських експертів, які були висловлені за результатами експертизи, практично всі враховані в доопрацьованому проекті. 15 червня 2006 року проект Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" схвалений рішенням Кабінету Міністрів України. Характеризуючи зміст цього документа, перш за все, необхідно відзначити, що проект Концепції ґрунтується на реальному баченні ситуації, що пов’язана з корупцією відносно усіх гілок влади. Причому ця оцінка є максимально наближеною до об’єктивної, оскільки в її основу покладені, зокрема, опитування серед суддів, державних службовців, працівників правоохоронних органів тощо. Беручи до уваги латентність корупції, саме такий спосіб збору інформації дав можливість мати реальну оцінку стану корупції в Україні. Проект містить оцінку корупціогенних ризиків діяльності усіх гілок влади та пропонує шляхи їх викорінення. Пропозиції щодо вдосконалення механізму боротьби з корупцією підготовлені з урахуванням подібного досвіду зарубіжних держав, зокрема, Канади. Ідеологія Концепції полягає у спрямуванні діяльності держави на створення запобіжників виникнення корупції та методологію її виявлення, а не на репресивні заходи боротьби з корупцією. Заходи, передбачені проектом Концепції, дозволяють чітко визначити зміст діяльності держави на найближчий період в аспекті подолання корупції. Одним із важливих розділів проекту Концепції є розділ щодо заходів, спрямованих на залучення громадянського суспільства до запобігання корупції. Це допоможе створити атмосферу чесності і довіри до держави та її представників, а також закріпити принцип невідворотності покарання за корупцію, оскільки ефективність боротьби з корупцією залежить від системи цінностей, які представники державної служби і політичні лідери застосовують у своїй діяльності. Тому Міністерством юстиції суттєву увагу приділено визначенню ролі неурядових організацій та використанню інших властивих світовій практиці сегментів громадянського суспільства у здійсненні заходів протидії корупції. Зазначений проект Концепції за своїм змістом є власне антикорупційною стратегією, а не цільовою програмою, що дає можливість суттєво спростити механізм прийняття документа. Беручи до уваги План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України перед Радою Європи, затверджений Указом Президента України від 20 січня 2006 року № 39, є сподівання, що Концепція найближчим часом буде подана на розгляд Президенту України. Так, вказаною Програмою передбачено, що питання недопущення виникнення умов для корупції повинні стати предметом неухильної уваги Уряду у побудові відносин держави і бізнесу, людини, бізнесу та чиновництва. Кожний нормативно-правовий акт Уряду, кожен проект законодавчого акта проходитиме експертизу на предмет можливих зловживань. Це стосується передусім таких сфер діяльності, як державні закупівлі, приватизація, витрачання коштів державного та місцевих бюджетів, функціонування відповідних ринків, у тому числі монополізованих, умов оподаткування, та в цілому регуляторної політики, повноважень органів виконавчої влади та контролюючих органів на всіх рівнях. Прозорість і публічність діяльності Уряду та виконавчої влади в цілому, невідворотність виявлення зловживань та покарання має стати перепоною для корупційних проявів. З метою подолання корупції Уряд передбачає здійснення таких заходів:
Ці пропозиції розраховані на реалізацію протягом року – півтора, і, за умови їх належної реалізації, повинні суттєво покращити ситуацію в державі. Провідний спеціаліст |