Ви усиновили дитину: про що треба знати

Процедура усиновлення в Україні не є складною, особливо у порівнянні з європейським країнами. Але не кожне подружжя готово до такого відповідального кроку – прийняти у свою сім’ю дитину, яка стане дочкою чи сином. І тут справа не лише в юридичних тонкощах процедури усиновлення. Виникає багато інших запитань. Якщо рідні батьки «передумають», чи зможуть вони забрати дитину в усиновлювачів? Чи можна відмовитися від усиновленої дитини? Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення? На ці та інші запитання відповідає фахівчиня Першого одеського бюро правової допомоги Тетяна Дімова.

Які права та обов’язки мають усиновлювачі?  

Усиновлювачі зобов’язані:

  • особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
  • давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
  • надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
  • повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.

Усиновлювачі мають право:

  • на першочергове влаштування в сім’ю дитини, яка є рідним братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини;
  • в інтересах усиновленої дитини, для підтримання родинних стосунків між братами та сестрами після усиновлення, якщо усиновлення для дитини не є таємним, отримати інформацію про наявність у неї братів, сестер та місце їх проживання;
  • особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір’ю, батьком дитини або повнолітньої особи;
  • особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини;
  • усиновлювач має право на таємницю усиновлення.

Чи отримують усиновлювачі якісь додаткові права?  

23 вересня 2008 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 573-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування», яким запроваджено наступні додаткові права та гарантії у зв’язку з усиновленням дитини, зокрема:

 ü  право на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів  (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя − одному з них на їх розсуд);ü  право на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні дитини (41 280 гривень). У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Допомога при усиновленні дитини призначається на підставі рішення про усиновлення дитини.

 

Чи можна відмовитися від усиновлення?

Законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від усиновленої дитини. Однак, усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним в судовому порядку.  

Так, ст. 240 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:

  • батьки дитини;
  • усиновлювач;
  • опікун, піклувальник;
  • орган опіки та піклування;
  • прокурор;
  • усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;

2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Увага! Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.

Однак в окремих випадках усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, зокрема:

  • якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
  • за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися в судовому порядку.

Які існують правові наслідки скасування усиновлення?

У разі скасування усиновлення:

  1. припиняються на майбутнє права та обов’язки, що виникли у зв’язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами;
  2. відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням;
  3. дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, вона передається на опікування органові опіки та піклування;
  4. якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення (у разі скасування усиновлення якщо воно суперечило інтересам дитини, не забезпечувало їй сімейного виховання);
  5. дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв’язку з усиновленням. Однак за бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім’я, по батькові, які вона мала до усиновлення;
  6. якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу (у разі скасування усиновлення як що воно суперечило інтересам дитини, не забезпечувало їй сімейного виховання).

Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду в наступних випадках:

  1. якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною;
  2. якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов’язків, які виникають у результаті усиновлення, тобто фіктивне усиновлення;
  3. якщо воно було проведене на підставі підроблених документів;
  4. у разі відсутності згоди на усиновлення другого з подружжя, опікуна, піклувальника, закладу охорони здоров’я або навчального закладу;
  5. якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносин.

Які існують правові наслідки після визнання усиновлення недійсним?

  1. усиновлення анулюється з моменту його здійснення;
  2. припиняються права та обов’язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини;
  3. відновлюються права та обов’язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням;
  4. дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм, а у разі досягнення дитиною чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою;
  5. відновлюються прізвище, ім’я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення. Однак, за бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім’ям та по батькові, які вона одержала у зв’язку з усиновленням.

Якщо рідні батьки «передумають», чи можуть вони забрати дитину в усиновлювачів?

Батьки забрати дитину не можуть, однак, як вже зазначалось вище, серед осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним є батьки усиновленої дитини. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов’язки між дитиною та її батьками та дитина передається на їх виховання.

Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення?

Особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення (стаття 226 Сімейного кодексу України).

Крім того, дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. Однак після досягнення чотирнадцяти років дитина має право на одержання інформації щодо свого усиновлення.

Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття.

Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам.

 

Особи, яким у зв’язку з виконанням службових обов’язків доступна інформація щодо усиновлення, а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов’язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

 

Увага! Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв’язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням.

 

Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.

 

Так, розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя) - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про усиновлення (удочеріння) стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається штрафом від однієї тисячі (17000 грн.) до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (68000 грн.) громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (стаття 168 Кримінального кодексу України).