Висновок підготовлено відповідно до пункту 1 Плану проведення антикорупційної експертизи чинних нормативно-правових актів на 2019 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2018 року № 4824/7.
При проведенні антикорупційної експертизи були використані такі нормативно-правові акти: закони України «Про запобігання корупції», «Про судоустрій і статус суддів»; Порядок проведення антикорупційної експертизи, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 18 березня 2015 року № 383/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 року за № 303/26748); Методологія проведення антикорупційної експертизи, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року № 1395/5.
Закон України від 07.06.2018 № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд» (далі – Закон № 2447-VIII) визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.
Частина четверта статті 8 Закону № 2447-VIII передбачає, що Громадська рада доброчесності, що утворена і здійснює діяльність відповідно до Закону, на час діяльності Громадської ради міжнародних експертів не залучається до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.
У свою чергу, відповідно до положень частини першої статті 87 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
Враховуючи зазначене, положення частини першої статті 87 Закону № 1402-VIII не містить випадків, у яких Громадська рада доброчесності не залучається до встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
З аналізу статей вказаних законів можна дійти до висновку, що частина четверта статті 8 Закону № 2447-VIII та частина перша статті 87 Закону № 1402-VIII містять юридичну колізію, яка являює собою корупціогенний фактор.
Слід зазначити, що Законом № 1402-VIII встановлено загальний порядок зайняття посад суддів, натомість положеннями Закону № 2447-VIII визначено особливості для зайняття посад суддів Вищого антикорупційного суду та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Способом усунення вказаного корупціогенного фактора є конкретизація у Законі № 1402-VIII випадків, у яких Громадська рада доброчесності не залучається до процесу встановлення відповідності кандидатів на посади суддів передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.
У зв’язку з тим, що положення частини четвертої статті 8 Закону № 2447-VIII суперечать положенням частини першої статті 87 Закону № 1402-VIII слід частину першу статті 87 Закону № 1402-VIII, конкретизувати положенням, відповідно до якого Громадська рада доброчесності не залучається до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання, а також виключити відповідне положення у частині четвертій статті 8 Закону № 2447-VIII.
Антикорупційну експертизу Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» проведено Управлінням з питань правосуддя Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції.
Перший заступник Міністра Олена СУКМАНОВА