Висновок гендерно-правової експертизи Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», прийнятого Верховною Радою України 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР

    1. Перелік міжнародних нормативно-правових актів, використаних під час експертизи

    При проведенні гендерно-правової експертизи були використані такі акти: Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Статут Організації Об’єднаних Націй, 1945 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, 1967 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Пекінська декларація, 1995 р.

     

    1. Загальна характеристика проаналізованого нормативно-правового акта на предмет дискримінації за ознакою статі

    Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (далі – Закон) визначає статус бібліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бібліотечної справи в Україні. Цей Закон гарантує право на вільний доступ до інформації, знань, залучення до цінностей національної та світової культури, науки та освіти, що зберігаються в бібліотеках.

    Варто зазначити, що гарантія дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків відображена у частинах перших статей 4 та 21 Закону, згідно з якими основою державної політики в галузі бібліотечної справи є реалізація прав громадян на бібліотечне обслуговування, забезпечення загальної доступності до інформації та культурних цінностей, що збираються, зберігаються та надаються в тимчасове користування бібліотеками.

    Громадяни України незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження, політичних та релігійних переконань, місця проживання мають право на бібліотечне обслуговування.

    Текстуальний аналіз статей Закону доводить, що вони не містять дискримінаційних норм за ознакою статі та відповідають принципу гендерної рівності.

    Так, у Законі використовуються терміни «користувач», «фахівець», «фізична особа», «громадянин», «особа», «населення», «діти», «власник», «засновник», «особа без громадянства», «керівник», «жителі», «працівник», «пенсіонер» тощо.

    Законом не передбачено особливостей чи різниці у правах та можливостях за ознакою статі, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що нормами Закону є гендерно нейтральними.

     

    1. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства

    У зв’язку з тим, що положення Закону є гендерно нейтральними, вони не потребують внесення відповідних змін.

     

    1. Назва структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу

    Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням соціального, трудового та гуманітарного законодавства Департаменту публічного права Міністерства юстиції.

     

     

    Міністр                                                                                        Павло ПЕТРЕНКО