Висновок гендерно-правової експертизи Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», прийнятого Верховною Радою України 2 березня 2000 року № 1533-III

  1. Перелік міжнародних нормативно-правових актів, використаних під час експертизи

При проведенні гендерно-правової експертизи були використані такі акти: Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Статут Організації Об’єднаних Націй, 1945 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок,  1967 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р.; Конвенція про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, 1953 р.; Пекінська декларація, 1995 р.; Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення й рівні можливості  для  трудящих  чоловіків  і  жінок:  трудящі  з  сімейними  обов’язками, 1981 р.

 

  1. Загальна характеристика проаналізованого нормативно-правового акта на предмет дискримінації за ознакою статі

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Текстуальний аналіз статей Закону доводить, що вони в цілому не містять дискримінаційних норм за ознакою статі.

Так, у Законі використовуються терміни «особа», «страхувальник», «страховик», «застраховані особи», «найманий працівник», «фізична особа», «пенсіонери» тощо.

З аналізу тексту Закону можна зробити висновок, що Закон у цілому відповідає принципу гендерної рівності.

Винятком є положення частини третьої статті 31 Закону, яке є гендерно дисбалансованим на користь певної статі з огляду на обґрунтування, викладені у пункті 3 висновку. 

 

  1. Обґрунтування необхідності внесення змін до акта законодавства

Положення частини третьої статті 31 Закону є гендерно дисбалансованим за змістом та наслідками, що обґрунтовується таким.

Частиною третьою статті 31 Закону передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється на період призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Водночас з огляду на положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається не лише жінкам (у тому числі неповнолітнім), а і особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження (стаття 7 та частина друга статті 8 цього Закону).

У зв’язку з цим вважаємо, що вказана частина третя статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» потребує внесення відповідних змін у частині уточнення кола осіб, яким припиняється виплата допомоги по безробіттю на період призначення допомоги по вагітності та пологах, тобто в цій частині статті 31 вказаного Закону мова має йти про припинення виплати допомоги по безробіттю на період призначення безробітним допомоги по вагітності та пологах.

 

  1. Назва структурного підрозділу Міністерства юстиції, що проводив експертизу

Гендерно-правову експертизу Закону проведено Управлінням соціального,  трудового та гуманітарного законодавства Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства Міністерства юстиції.

 

      Перший заступник Міністра                      Наталія СЕВОСТЬЯНОВА