Підстава: міжнародний договір
Механізм визнання та виконання в Україні вироків судів іноземних держав та вироків судів України на території іноземних держав врегульовано КПК (розділ ІХ, глава 46, статті 602-604) та розділами ІХ, Х Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 за № 956/33927 (далі-Інструкція).
Відповідно до статті 2 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 року виконання судових рішень у кримінальних справах здійснюється із санкцією:
Відповідно до статті 2 Додаткового протоколу 1997 року до Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, якщо громадянин сторони, який підлягає покаранню, призначеному на території іншої Сторони як частина остаточного вироку, намагається уникнути виконання або подальшого виконання покарання в Державі винесення вироку шляхом втечі на територію першої Сторони до відбування покарання, то Держава винесення вироку, може запитати від іншої Сторони, щоб та взяла на себе виконання покарання.
Визнання та виконання вироків іноземних судів на території України
Розгляд Мін’юстом України запиту іноземної держави про визнання та виконання в Україні вироків судів іноземних держав (ст. 602-604 КПК України, Розділ ІХ Інструкції) включає:
За результатами судового розгляду клопотання Мін’юсту України суд України:
1) постановляє ухвалу про визнання вироку суду іноземної держави та його виконання повністю або частково;
2) визначає, яку частину покарання може бути виконано в Україні, керуючись положеннями КК України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв’язку з яким ухвалено вирок;
3) вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили.
При цьому суд України не перевіряє фактичні обставини, які встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питань щодо винуватості особи (ст. 602, 603 КПК України, п.п. 28, 29 розділу ІХ Інструкції).
За потреби здійснення додаткової перевірки суд України може постановити ухвалу про відкладення розгляду та отримання додаткових матеріалів. Суд України для отримання додаткових матеріалів може безпосередньо запитувати необхідні документи та інформацію в компетентних органів України або через Мін’юст у компетентного органу іноземної держави (ст. 603 КПК України, п.п. 31, 32 розділу ІХ Інструкції).
Процедура визнання та виконання вироків судів України на території іноземних держав включає такі основні етапи: