Як не стати жертвою шахраїв в інтернеті та що робити, якщо ви потрапили у пастку

Важко уявити сучасний світ без інтернету. Всесвітня павутина заполонила мало не всі сфери життя. А у 2020 році у зв’язку із поширенням коронавірусу сфери торгівлі та послуг поступово перекочували в систему online. Сьогодні в інтернеті можна реалізувати базові потреби: придбати усе необхідне: продукти харчування, ліки, одяг, побутові товари, оплатити комунальні платежі, замовити їжу з закладів громадського харчування, знайти та орендувати приміщення тощо. Водночас, така online-активність призвела до зростання шахрайства в інтернеті. Як не стати жертвою шахраїв в інтернеті та що робити, якщо ви потратили у пастку, розповідає фахівець Ірпінського бюро правової допомоги Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Віталій Бахур.

 

Відповідно до частини першої статті190 Кримінального кодексу України шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України передбачається, що шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

 

Остерігайтеся сайтів-двійників та фейкових інтернет-магазинів

 

Ніколи не залишайте свої персональні дані на незнайомих або підозрілих сайтах. Нині поширеним є шахрайство, що полягає у створенні сайтів-двійників. Сторінка, яку ви відвідуєте, візуально виглядає як справжня: має ту ж кольорову гаму, містить приблизно ту ж саму інформацію, що й офіційний сайт, однак у гіперпосиланні вказані зайві букви або цифри. Оплативши товари чи вказавши власні персональні дані на сайті-двійнику, ви потрапляєте у пастку шахраїв. Необхідні вам товари чи послуги ви не зможете отримати, а ваші персональні дані можуть бути використані проти вас. Тому перед введенням своїх даних переконайтеся, що ви точно перебуваєте на офіційному сайті.

Іншим поширеним видом інтернет-шахрайства є функціонування несправжніх інтернет-магазинів. Такі магазини можуть пропонувати товари, яких у них немає в наявності або вони у неналежному стані. Остерігайтесь продавців, які пропонують товари за дуже низькою ціною, але з частковою або повною передоплатою. Для купівель в інтернеті краще використовувати перевірені інтернет-майданчики, адміністратори яких можуть гарантувати вам повернення коштів у разі, якщо товар не буде відправлено або він буде неналежної якості. Якщо ж у вас є необхідність скористатися послугами невідомого вам інтернет-магазину, тоді обов’язково вивчіть відгуки про продавця та купуйте товари з накладеним платежем – сплачуйте вартість товару після отримання та огляду.

 

Класна робота? Виграли приз? Не факт

 

Також часто шахраї розміщують на сайтах оголошення про роботу. Зазвичай пропонують виконувати легку роботу за помірну оплату, наприклад, складання ручок, наклеювання марок, збір аксесуарів тощо. Роботодавець-шахрай пропонує надіслати вам матеріали для такої роботи поштою. Однак, щоб нібито уникнути будь-якого ризику він встановлює для вас мінімальний завдаток, який буде вам повернуто разом з першою заробітною платою за виконану роботу. Оплативши такий завдаток, ви не отримаєте матеріали для роботи і втратите свої кошти. Пам’ятайте, що роботу варто шукати на офіційних сайтах та обов’язково перевіряти роботодавця.

Ще одним поширеним видом інтернет-шахрайства є надсилання на електронні пошти або у соціальні мережі повідомлень різного характеру, які зводяться до того, що вам необхідно сплатити певну суму коштів. Так, наприклад, часто надсилаються повідомлення щодо виграшу великої суми коштів або цінного призу. Автори повідомлень вказують на необхідність сплати певного відсотку від виграшу задля покриття комісій та інших витрат, пов’язаних конвертацією з коштів чи відправкою призу. Варто пам’ятати золоте правило – «безкоштовний сир тільки у мишоловці». Для початку згадайте чи брали ви участь у якихось акціях. Дізнайтесь у представників офіційні умови акції, поцікавтесь назвою та сайтом компанії, що проводила акцію. У разі, якщо ви сплатите кошти на вказані рахунки, то швидше за все ніяких грошей та цінних призів ви не отримаєте, а автор повідомлення перестане відповідати на ваші листи.

 

Не варто вірити всім повідомленням

«Ваш родич потрапив в аварію. Необхідні гроші» – це інший тип повідомлень, які використовують шахраї в інтернеті. Гроші зазвичай потрібно платити терміново, оскільки нібито це питання життя і смерті. Так особа, отримавши повідомлення такого змісту, починає панікувати та намагається допомогти своєму родичу чи другу і у стресовому стані перераховує кошти на вказаний рахунок. З часом виявляється, що все в порядку, а автор повідомлення більше не виходить на зв’язок. Отримавши таке повідомлення, насамперед варто діяти розсудливо. Для початку спробувати зв’язатись із людиною, стосовно якої ви отримали повідомлення. У разі, якщо вона не виходить на зв’язок, тоді спробувати дізнатись більше про описану ситуацію з інших джерел. У будь-якому разі, надсилати гроші варто лише, якщо ви встановили дійсність фактів, що зазначені у повідомленні.

Повідомлення нібито від банківських установ про блокування вашого рахунку тощо. Зазвичай такі повідомлення містять заклики до відправлення ваших даних, наприклад, пін-коду до картки, 16 цифр, що вказані на картці, термін дії картки, CVV-коду. У такому разі варто звернутись до банку за офіційною електронною адресою або офіційним номером телефону для уточнення ситуації. У жодному разі не повідомляйте даних щодо ваших банківських карт та рахунків стороннім людям.

 

Правила безпеки в інтернеті

Перераховані вище варіанти інтернет-шахрайства є найпоширенішими, але не виключними. З кожним днем з’являються нові види шахрайства в інтернеті. Для того щоб не втрапити у пастки шахраїв, варто під час здійснення операцій в інтернеті дотримуватись таких правил:

  1. Не вказувати власні персональні дані на неперевірених сайтах.
  2. Нікому не повідомляти термін дії банківської карти та CVV-код.
  3. Перевіряти гіперпосилання та наповнення сайту на відповідність офіційним даним компаній.
  4. У разі отримання спірних листів чи повідомлень не здійснювати ніяких оплат до встановлення обставин ситуації, що виникла.
  5. Не робити передоплат у неперевірених інтернет-магазинах.
  6. Не користуватися неперевіреними оголошеннями щодо роботи, яка обіцяє швидкий заробіток за внесення завдатку.

 

Що робити, якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв

 

Необхідно звернутись до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. Зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

Зверніться до адміністратора сайту з метою блокування сторінки шахрая, а також зателефонуйте в банк, через який було здійснено платіжні операції, повідомте, що переказ здійснено на картку шахрая.

Після притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, ви можете звернутись до суду з вимогою відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка, набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тому дієвим способом захисту уразі, якщо ви перерахували кошти шахраям в інтернеті може бути звернення до суду з позовом про повернення безпідставно набутих коштів до власника банківського рахунку, на який здійснено зарахування коштів.

Для отримання правової допомоги ви можете звернутись у найближчий до вас місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, адресу і контактний телефон яких ви зможете дізнатися за номером Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги − 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів), або за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/.