Архіви ДРАЦС Вінничини, Житимирщини, Хмельниччини

Збереження архівного фонду – одне з основних завдань відділів державної реєстрації актів цивільного стану. Архівний фонд відділу державної реєстрації актів цивільного стану – це сукупність книг державної реєстрації актів цивільного стану, що сформовані з актових записів цивільного стану. Термін зберігання таких книг безпосередньо у відділі державної реєстрації актів цивільного стану складає 75 років. Надалі книги передаються на постійне зберігання до відповідних державних обласних архівів.

Архівний фонд відділів державної реєстрації актів цивільного стану  Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) нараховує загалом 124 294 книги державної реєстрації актів цивільного стану: у Вінницькій області – 51 502, у Житомирській – 36 510, у Хмельницькій області – 36 282.

У дорадянський період на території Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей не існувало спеціальних органів, які здійснювали реєстрацію актів цивільного стану. Цю функцію виконувала церква. Записи вносили до церковно-приходських (метричних) книг відповідно до релігійних обрядів православними, лютеранськими, греко-католицькими церквами, синагогами, молитовними домами, монастирями. Метричних книг на зберіганні у відділах державної реєстрації актів цивільного стану  Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вже немає. Проте ознайомитись з такими записами можна в державних обласних архівах.

Наприклад, в Державному архіві Хмельницької області бажаючі віднайдуть багато цікавого в записах про народження, смерть, шлюб, розлучення у метричних, костьольних книгах та книгах євреїв Подільської губернії починаючи з 1739 року. На веб-сайті Державного архіву Хмельницької області «Архів-on line» розпочато оприлюднення цих книг зі справ фонду Ф.17 «Костьоли Подільської та Волинської губерній (колекція)» 1739-1919 рр.

В Державному архіві Житомирської області донині зберігається метричний запис про вінчання в костьолі Святої Варвари у м. Бердичів 02.03.1850 французького романіста і драматурга Оноре де Бальзака  з Евеліною Ганською.

Архівні документи свідчать, що на території Вінницької області перші органи ДРАЦС (на той час – відділи ЗАГС та сільзагси, сільські ради) були створені в другій половині 1920 року. У 1921 році проведено вилучення метричних  книг з духовних установ.

У Житомирській області в 1919 році організовано місцеві відділи запису актів громадянського стану та створено відділ передавання записів актів громадянського стану, які підпорядковані Волинському губернському революційному комітету. 16.06.1919 року наказом № 98 Волинського губернського революційного комітету створено архів книг актових записів у м. Житомирі та записи, які здійснювалися у церквах і формувалися у метричні книги, передано на зберігання до архіву.

Початком історії сучасних відділів ДРАЦС Хмельниччини можна вважати 1919 рік, а саме – прийняття декретів «Про організацію відділів запису актів громадянського стану», «Про цивільний шлюб і про ведення книг актів цивільного стану», «Про розлучення». Про це також свідчить Оголошення завідуючого відділом при Управлінні Кам’янець-Подільського виконкому від 28.05.1919 про припинення реєстрації метричних актів релігійними установами і про передачу усіх метричних книг за 1919 рік підвідділу ЗАГС при Кам’янець-Подільському виконкомі.

У той час органами ЗАГС велися книги записів народжень, смерті, шлюбів. 

З документів, які наявні в Державних архівах Вінницької, Житомирської, Хмельницької областей, вбачається, що народження, смерть реєструвались на підставі письмових заяв. Зокрема, архівні дані за 1921 рік по Вінницькому міському підвідділу ЗАГС свідчать, що для реєстрації шлюбу подавались заяви осіб, що бажають одружитись. В заявах вказувалось про добровільність вступу  в шлюб, дати народження наречених, їх сімейний стан до вступу в шлюб та відсутність перешкод для одруження. На заявах наявні відмітки про дату та номер відповідного запису в книзі про шлюб.

Всі заяви, довідки, виписки, а також звіти, статистичні матеріали формувались в справи.

Розірвання шлюбу 1920-1940 рр. проводилось не тільки у районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану, а й у виконавчих комітетах сільських рад району. Державну реєстрацію розірвання шлюбу здійснювали як щодо подружжя, яке не має дітей, так і щодо подружжя, яке спільних дітей має. Так, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Тростянецькому та Чечельницькому районах Вінницької області зберігається книга державної реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу за 1935-1956 роки, в якій актові записи за 1935-1938 складені виконавчими комітетами.

У архіві Красилівського районного відділу Хмельницької області зберігається аналогічна книга за 1936-1949 роки, в якій всі актові записи складені виконкомами. Цікаво і те, що актовий запис про розірвання шлюбу містить відомості про дітей, а саме: а) загальне число дітей на утриманні батьків; б) імена і вік дітей; в) погодження батьків про утримання дітей і один одного. В даних записах є випадки коли батько бере на утримання дітей.

У Старокостянтинівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Хмельницької області ще зберігаються копії матеріалів Демковецької Управи 1936 року та Погорільської Управи 1942 року. Зокрема, заява про розірвання шлюбу 1936 року та заява про сімейний стан 1942 року.

Під час Другої світової війни у 1941 році Вінниччина, Житомирщина та Хмельниччина були окуповані німецькими та румунськими військами, що відобразилось на діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану. За часів окупації реєстрацію актів цивільного стану здійснювали німецькі та румунські управи.

Так, у Крижопільському та Томашпільському відділах Вінницької області за 1945 рік, у Славутському, Деражнянському, Старокостянтинівському відділах Хмельницької області за 1944-1945 роки зберігаються  актові записи  про народження, смерть, шлюб, бланки яких складено українською та/або іноземною мовами – румунською, російською, німецькою, та засвідчені печатками діючих у ті часи місцевих органів (районова управа, районовий шеф відповідного міста).

По деяких районах Вінницької області (Тиврівський, Могилів-Подільський, Хмільницький) у 1940-х роках практикувалося складання актових записів у вигляді списків народжених чи померлих громадян.

Актові записи підбиралися та брошурувалися у книгу в хронологічному порядку за видами, в алфавітному порядку – за виконавчими органами сільських рад. Папір, на якому складалися актові записи та чорнило, яким вони заповнювались, були неякісні, тому й актові записи потерті та пошкоджені. Наявні також актові записи, що містять малюнки.

Також у архівах відділів збережено актові записи про народження, що створені без бланків (накреслені та заповнені від руки). Проте, всі вимоги щодо наявності встановлених на той час граф та відомостей дотримано.

Вінниччина, Житомирщина та Хмельниччина подарували Україні багато талановитих людей, які знані не лише в нашій країні, а й за її межами.

Грандо Олександр Абрамович, 10.10.1919 р.н., уродженець міста Могилів-Подільський – педагог і науковець, фахівець у галузі соціальної медицини та організації охорони здоров’я, історії медицини. З 1962 р. займався створенням музею історії медицини. З 1999 року музей отримав статус Національного музею медицини України. Завдяки своїй науковій унікальності та цінним експозиціям, музей отримав світове визнання, він є членом Європейської асоціації музеїв історії медичної науки (з 1986 року).

Вишневський Кароль, 1805 р.н., який народився у селі Вербка Крижопільського району – видатний діяч ветеринарії, доктор філософії та медицини. 

Заболотний Данило Кирилович, 28.12.1866 р.н., уродженець села Заболотне Крижопільського району – академік, лікар-мікробіолог, епідеміолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.  Його ім’ям названо село Заболотне  (раніше село Чоботарка).

Трублаїні Микола (Трублаєвський Микола Петрович), 25.04.1907 р.н., уродженець села Вільшанка Крижопільського району – український письменник та журналіст.

Яворівський Володимир Олександрович, 11.10.1942 р.н., уродженець села Теклівка Крижопільського району – український письменник, громадсько-політичний діяч, борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Корольов Сергій Павлович, 12.01.1907 р.н., уродженець міста  Житомира – видатний вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, авіаконструктор.

Ріхтер Святослав Теофілович, 1915 р.н., всесвітньовідомий піаніст німецького походження.

Косач-Квітка Лариса Петрівна (Леся Українка), яка народилася 25.02.1871 у місті Новоград-Волинський Новоград-Волинського району Житомирської області – українська письменниця, перекладачка, культурна діячка.

Огієнко Іван Іванович, 14.01.1882 р.н., народився в смт. Брусилів Житомирської області – український вчений,  політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Перший ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету    (нині – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Шодуар Іван Максиміліанович (Барон Іван де Шодуар) – барон, володар садиби Івниця тодішньої Волинської губернії та маєтку в місті Житомир, меценат і художник, народився у 1859 році у місті Житомирі. Родинний архів Де Шодуарів був розпорошений і нині зберігається в Державному архіві Житомирської області, Житомирському обласному краєзнавчому музеї, а також в Києві у Національній бібліотеці України             імені В.І. Вернадського. Помер барон в 1919 році у місті Житомирі. Записи про народження та смерть зберігаються в Державному архіві Житомирської області, як такі що становлять унікальну цінність.

Тарасюк Борис Іванович, народився 01.01.1949 у смт. Романів Житомирської області – український дипломат, політичний діяч, постійний представник України при Раді Європи, двічі Міністр закордонних справ України.

Боклан Станіслав Володимирович, 12.01.1960 р.н., уродженець смт. Брусилів Брусилівського району Житомирської області – український актор театру і кіно. Заслужений артист України. Народний артист України.

Арієль Дюран (дівоче Кауфман), 10.05.1898 р.н., народилася у місті Проскурові (нині місто Хмельницький), – американська письменниця, співлауреатка Пулітцерівської премії з літератури.

Капличний Володимир Олександрович, 26.02.1944 р.н., народився у місті Кам’янець-Подільському Хмельницької області – футболіст збірної СРСР,  футбольний тренер.

Яроцький Борис Іванович, 26.07.1944 р.н, народився у місті Кам’янець-Подільському Хмельницької області – заслужений артист України, актор Чернівецького музично-драматичного театру.

Федоров Святослав Миколайович, 08.08.1927 р.н., народився у місті Проскурові (нині місто Хмельницький) – всесвітньовідомий офтальмолог, очний хірург, професор, доктор медичних наук. Першим в світі здійснив операцію з лікування глаукоми.

 

Цією публікацією ми закінчуємо серію дописів про архівні фонди ДРАЦС. Ми намагались в доступній формі розказати про особливості створення органів ДРАЦС в окремих регіонах нашої країни, роз’яснити що ж таке метричні записи та їх відмінності від сучасних актових записів цивільного стану, показати на фото унікальні історичні факти, що несуть в собі збережені записи, донести результати проведеної роботи з оцифрування архівних записів 1945-2008 років та ефективне використання цих даних для громадян.

Переконані, що цикл публікацій «АРХІВИ ДРАЦС» будуть корисними для всіх працівників системи ДРАЦС та юстиції, студентів правників і істориків, а також всіх, хто цікавиться історією своєї сім’ї, родини, країни.