Архіви Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)

А чи знали ви про те, що книги актових записів, метричні книги, складені церквами, полковими церквами, кірхами, костьолами, мечетями та синагогами, які зберігаються у відділах державної реєстрації актів цивільного стану, – це документи органів юстиції, які є складовою Національного архівного фонду та власністю нашої держави.

В архівах відділів ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зберігаються близько 120000 книг  державної реєстрації актів цивільного стану починаючи з 1945 року по сьогодення. Це книги державної реєстрації актів цивільного стану, складені органами реєстрації трьох областей: Полтавської – більше 45 000 книг, Сумської – близько 39 000 книг, Чернігівської близько 35 000 книг.

Наприкінці минулого століття метричні книги, які зберігалися у відділах ДРАЦС Cумщини, Полтавщини та Чернігівщини були передані на зберігання до обласних державних архівів.

Звичай вести списки віруючих, до яких вносилися імена тих, хто прийняв хрещення, відомий з давніх часів. До 1919 року записи про народження (хрещення), одруження та смерть (поховання) парафіян велися саме у метричних книгах.

За принципом документування та зберігання метричні книги поділялися на парафіяльні та консисторські. Консисторський примірник включав метричні зошити народження, одруження та смерті за один рік за усіма парафіями одного повіту чи міста. Парафіяльний примірник включав записи народжень, шлюбів та смертей однієї парафії за декілька років. З середини ХІХ ст. кожний вид реєстрації проводили в окремій книзі. Повну юридичну силу мали документи, що були видані на підставі консисторського примірника.

І, хоча, ведення актів цивільного стану перейшло до держави, в архівних фондах зберігаються окремі метричні книги православних церков за період до 1934 року.

Інформацію метричних книг доповнюють і сповідні книги (відомості, розписи), які  відносяться до документів церковного обліку.

Реєстрація життєво важливих подій на території Сумщини, Полтавщини та Чернігівщини здійснювалася і в роки німецької окупації (1941-1943 роки). Незважаючи на важкі умови того часу та відсутність паперу, актові записи складалися на німецьких бланках, топографічних картах, на ілюстрованих сторінках журналів.

Велична спадщина Полтавщини, Сумщини та Чернігівщини славиться історичними подіями та видатними особистостями не тільки в Україні, а й у різних куточках світу. На теренах цих областей народилися талановиті особистості, які звеличують свій рідний край: Микола Гоголь, Панас Мирний, Олена Пчілка, Ада Роговцева, Олександр Довженко, Софія Русова, Павло Тичина.  Їх цитують, ними захоплюються та пишаються.

В архівних фондах Полтавської області зберігаються дані про імена, які відомі чи не кожному:

Віра Холодна, Клара Лучко – саме своїй малій Батьківщині присвячений їх успіх у кіно.

Симон Петлюра – родом з Полтави, протягом усього життя боровся за Українську незалежність.

Раїса Кириченко – унікальний народний голос і берегиня української пісні.

Юрій Кондратюк – вчений, винахідник, теоретик космосу, його ідеї були реалізовані послідовниками у ракетно-космічній галузі.

Григорій Хоружий – народився в с. Матяшівка, Великобагачанського району. Указом Президента України від 05.03.2004 призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України  у Ватикані.

Володимир Бутяга – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Гамбія за сумісництвом, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Іран.

Андрій Данилко – феєрична «Вєрка Сердючка» та сучасний приклад того, як поєднавши гумор та музичний талант можна досягти успіху.

У всі роки Сумщина славилася своїми гордими та працьовитими людьми. Багато видатних особистостей вийшло з цього самобутнього та мальовничого краю. Уродженка Глухова, сучасна легенда кінематографу, велика українська актриса Ада Роговцева впродовж багатьох десятиліть радує нас своєю геніальною творчістю. Життєвий шлях цієї творчої персони є гідним прикладом патріотизму та нескінченної відданості обраній справі.

Не менш видатними особистостями майорять сторінки метричних книг Чернігівщини:

Олександр Довженко – український письменник, самобутній кінорежисер;

Марія Заньковецька – українська актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театрального простору кінця XIX - початку XX століть;

Софія Русова – українська громадська діячка, видатний педагог, історик, письменниця, видавниця, яка п’ятнадцятирічною дівчиною разом із сестрою Марією організувала перший у Києві український дитячий садок та все життя віддано  працювала на ниві українського шкільництва;

Ілля Шрага – український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури;

Павло Тичина – відомий український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, новатор поетичної форми;

Григорій Верьовка – український композитор, хоровий диригент, педагог, фольклорист, організатор Державного українського народного хору.

А ще Чернігівщина є малою батьківщиною політичного діяча, другого Президента України Леоніда Кучми.

Зануритися у час, подивитися з чого все починалося та доторкнутися до історії життя відомих особистостей можна й у наші дні, адже метричні відомості й досі старанно зберігаються на полицях архівосховищ відділів державної реєстрації актів цивільного стану та обласних державних архівів.