Архівні фонди ДРАЦС Києва та Київської області

Частиною сукупності архівних документів, що відображають історію духовного і матеріального життя українського народу, мають культурну цінність і є надбанням української нації – є книги реєстрації актів цивільного стану та метричні книги. В той же час, книги реєстрації актів цивільного стану є частиною особистих архівних документів, у зв’язку з тим, що вони безпосередньо стосуються фізичної особи, та незалежно від часу є підтвердженням юридичних фактів, гарантом захисту законних прав і інтересів громадян та реалізації їх прав і свобод.

Архівний фонд відділів ДРАЦС м. Києва налічує 44062 книг державної реєстрації актів цивільного стану, відділів ДРАЦС Київської області - 54756  книг державної реєстрації актів цивільного стану.

Книги державної реєстрації актів цивільного стану архівного фонду відділів ДРАЦС м. Києва містять актові записи за 1937-2020 роки. У відділах ДРАЦС Київщини архівний фонд зберігається в переважній більшості з 1945 року. Разом з тим, у відділі ДРАЦС міста Славутич архівний фонд відділу зберігається з 1988 року, міста Ржищів – з 1998 року, а міста Буча – з 2011 року.

Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, архівні фонди по Чорнобильському району за період з 1945 по 1988 рік, а також по місту Прип’ять за період з 1981 року по 1988 рік, передано на зберігання до відділу ДРАЦС по Іванківському та Поліському районах Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Крім того, у відділах ДРАЦС Київської області зберігається 39 об’єднаних книг державної реєстрації актів цивільного стану, які містять актові записи з 1926 року по 1945 роки, 75-річний термін зберігання яких вже закінчився та які не передано на державне зберігання у зв’язку із неможливістю вилучення окремих актових записів без пошкодження.

Частину архівного фонду Центрального відділу ДРАЦС та відділу ДРАЦС у Київській області Управління державної реєстрації  становлять актові записи, складені дипломатичними представництвами та консульськими установами України за її межами щодо громадян України починаючи з 1992 року по теперішній час.

Метричні книги, складені церквами, кірхами, костьолами до утворення органів державної реєстрації актів цивільного стану, в архівах відділів ДРАЦС м.Києва та Київської області не зберігаються.

Становлення відділів реєстрації актів цивільного стану, як органів системи юстиції відбулось не відразу. 

Опубліковані 20 лютого 1919 року декрет Ради Народних Комісарів Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про цивільний шлюб і про ведення книг актів громадянського стану», а також декрет «Про розлучення» проголосили проведення реєстрації актів цивільного стану та правове регулювання сімейних відносин державою. Розпочали свою роботу органи (бюро) запису актів громадянського стану, створені при Київських виконкомах, ревкомах, а також виконкомах сільських рад.

Наприклад, у 1919 році реєстрація актів цивільного стану здійснювалась відділами ЗАГС при Київському повітовому  виконкомі, у 1920 – Київських ревкомах та виконкомах, у 1921 – губревкомах, виконкомах, 1923-1924 ревкомах народного комісаріату внутрішніх справ, у 1925-1933 – виконкомах міських та сільських рад. При цьому райони міста Києва, селища в межах міста (як-то «Мишоловка», «Чоколовка», «Совки» тощо) деякий час існували під старими назвами. З часом відбулась масова заміна старих назв, більшість з яких здобули імена діячів Жовтневої революції 1917 року і громадянської війни: «Ленінський», «Сталінський», «Молотовський» «Кіровський», «Кагановичеський». Відповідні назви мали в той час і органи ЗАГСу.

Під час Другої світової війни реєстрація актів цивільного стану здійснювалась «районовими бюро метрик» при районних управах м.Києва та Київської області.

Слід відмітити, що довоєнний архівний фонд записів актів цивільного стану м.Києва один з не багатьох в Україні, який було збережено завдяки тому, що він був евакуйований до м.Саратова у вересні 1941 року ще до окупації м.Києва німецькими військами. Евакуювали тоді і барабанну картотеку до книг реєстрації актів цивільного стану. Ця картотека є унікальною, адже єдина в системі ДРАЦС України, збережена в первозданному стані та використовується в роботі Центрального відділу ДРАЦС Управління державної реєстрації й донині.

Саме роботу відділу загсу Києва в 1941-1943 роках описано в друкованому творі «Реєстраторка загсу». Автор книги Олександра Шарандаченко в роки фашистської окупації проживала в Києві і працювала реєстратором, а потім і керівником загсу. Твір створено у вигляді щоденних записок, в яких авторка описує будні тяжкої неволі та свою роботу в загсі при створеній німцями міській управі.

Багаті Київ та Київщина на видатні постаті, які народились на її теренах:

Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, є однією із видатних жінок України, яка народилась 19 березня 1930 року у місті Ржищів;

Катерина Білокур, українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, яка народилась 7 грудня 1900 року у с. Богданівка, Яготинського району, Київської області;

Василь Парменович Образцов, лікар-терапевт, професор, доктор медицини, один із засновників київської терапевтичної школи, який народився 13 січня 1849 року в м. Київ;

Олександр Олександрович Богомолець, український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, який народився 24 травня 1881, року в м. Київ;

Ігор Іванович Сікорський, видатний авіаконструктор, який народився  6 червня 1889 року в м. Київ;

Казимир Малевич, художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, педагог, теоретик мистецтва, який народився 23 лютого 1879 року в м. Київ,

Серж Лифар, український балетний танцівник та хореограф, відомий як один із найвидатніших танцівників XX століття, який народився 15 квітня 1905 року в м. Київ;

Валерій Лобановський, видатний український футболіст і тренер. Багаторічний наставник «Динамо» (Київ), на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків УЄФА. Народився 6 січня 1939 року в м. Київ.