Неоптимізована система закладів освіти, які забезпечують підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України залишилася «у спадок» Мін’юсту ще з періоду реформування системи ДКВС. Тоді однією із проблем, які накопичились у системі та мали би бути вирішені, був розвиток мережі навчальних закладів як обов’язкових і невід’ємних складових установ виконання покарань. Втім, де-факто виходить так, що донині ліцензію на здійснення діяльності у сфері післядипломної освіти для осіб з вищою освітою має лише Академія Державної пенітенціарної служби. Ще три заклади – Білоцерківський, Дніпровський та Хмельницький центри підвищення кваліфікації персоналу ДКВС України – наразі провадять освітню діяльність, практично не маючи на це законних підстав. Про це говорить заступник Міністра юстиції Віталій Василик.
«Не маючи жодної ліцензії на здійснення освітньої діяльності, Центри подовжують проводити навчання за певними освітніми сертифікатними програмами, що призводить до тривалого порушення законодавства у сфері освіти. До того ж, фінансування Центрів із держбюджету як закладів освіти призводить до порушення ще й бюджетного законодавства. Саме тому наразі ми працюємо над тим, аби створити єдину систему відомчої освіти, що дасть змогу вирішити проблемні питання у цій сфері», – зазначає Віталій Василик.
За його словами, реорганізацію Центрів підвищення кваліфікації персоналу ДКВС проводитимуть шляхом утворення на їх базі відокремлених структурних підрозділів Академії Державної пенітенціарної служби. Чому це сприятиме в результаті:
«Тож, створення єдиної системи відомчої освіти дасть можливість не лише перевести діяльність існуючих навчальних закладів у правове поле. У першу чергу, самі слухачі цих Центрів підвищення кваліфікації персоналу ДКВС зможуть здобувати більш високі рівні кваліфікації. А для викладацького складу цих установ їх стаж роботи зрештою буде враховуватися як стаж педагогічної/науково-педагогічної діяльності», – додав Віталій Василик.