13-01-202216:58

Денис Малюська: Дедлайни щодо імплементації Закону про деолігархізацію буде дотримано

У Законі про деолігархізацію мова не йде про те, щоб олігархи стали бідними чи втратили всі свої активи. Йдеться про те, щоб вони добровільно позбулися цього статусу і відійшли від політики або медіа чи якимось чином розподілили свій бізнес, щоб не зловживати монопольним становищем. І Закон створює стимули саме для цього. Про це зазначив Міністр юстиції Денис Малюська під час інтерв’ю на телеканалі «Рада».

«Наразі олігархи і у медіа, і у політиці, і у великому бізнесі. Завдяки такій синергії вони зловживають своїм статусом, впливають на прийняття законів, купують все, що ліквідне у сфері політики, медіа з тим, щоб паразитувати на бюджеті, створювати собі привілеї у бізнесі і відтискати малий та середній бізнес. Це має бути припинено. Хто не погодиться добровільно позбутися статусу олігарха – потрапить під низку законодавчих обмежень, які створять великі бар’єри для звичного їм ведення бізнесу», – наголосив Міністр юстиції.

Серед таких обмежень, наприклад, – якщо посадовець, суддя тощо зустрінеться з олігархом, то одразу після ця людина вимушена буде подавати декларацію про зустріч, тематику розмови. Олігархи будуть подавати декларацію про свої активи, за помилки в декларації нестимуть кримінальну відповідальність, не зможуть брати участь у Великій приватизації, фінансувати політичні партії.

«Мені також складно уявити доброчесний західний великий бізнес, який буде продовжувати вести справи з особою, яка офіційно визнана олігархом. Крім того, на останньому засіданні РНБО Президент дав доручення напрацювати механізм взаємодії з іноземними партнерами з тим, щоб обмеження щодо олігархів не залишалися винятково в межах нашої країни. Тобто, щоб міжнародні партнери так само реагували, встановлювали додаткові контролі щодо активів і діяльності таких осіб за кордоном. Ми напрацьовуватимемо відповідний механізм, щоб він був нормативно врегульований», – повідомив Денис Малюська.

Разом із тим зазначив: не сподівалися, що Закон про деолігархізацію буде позитивно сприйнятий усіма. Було очевидно, що Закон б’є по інтересам власників ключових медіа-активів нашої країни, і що ці медіа будуть задіяні як «зброя», щоб зупинити імплементацію закону. Попри це, наразі перешкод для імплементації Закону і для оголошення у травні прізвищ олігархів, внесення їх до відповідного реєстру, немає. Все почне працювати вчасно і належним чином.

Говорячи про судову реформу, Міністр юстиції погодився, що це – великий біль влади. Менше з тим, за його словами, Україна зробила значний крок у цьому напрямі, аналогів якому у світі ще не було. Йдеться про формування двох ключових органів – Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, – де Україна добровільно шляхом прийняття закону віддала переважний голос представникам міжнародних організацій.

«Чому це було зроблено? Тому що, на жаль, у нас куди не поглянь – завжди особа вже засвітилася в якихось «історіях». То хто ж за таких умов має проводити добір? Опція, яку запропонували міжнародні партнери, – дати таке право експертам з-за кордону, яких не цікавлять корупційні інтереси всередині України та які прийматимуть рішення об’єктивно. Наразі і Етична рада правосуддя, і Комісія з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів вже сформовані, вони вже почали роботу. В результаті отримаємо два незалежні суддівські органи. Це буде перший ключовий етап до того, щоб у подальшому добрати тисячі суддів, які, власне, і здійснюватимуть правосуддя за новими стандартами. Звісно, можливо, частина з цих тисяч згодом виявляться корумпованими. Та все ж, зсув у бік чесного правосуддя буде вкрай відчутним», – зазначив Денис Малюська.

26 січня цього року у Європейському суді з прав людини відбудеться слухання у справі «Україна та Нідерланди проти Російської Федерації». Україна вимагає того, щоб ЄСПЛ визнав систематичне масове порушення прав людини на окупованому Донбасі за вини Російської Федерації.

«Ключове – що це вперше міжнародним юридичним органом буде підтверджено те, що частина української території контролюється не якимись міфічними людьми, а Росією, вона ж є винною та відповідає за порушення прав людини на цій території, вона є тим суб’єктом, який зобов’язаний виплачувати компенсації усім, чиї права систематично порушуються на окупованій території. Ми підтвердимо цей факт юридично. Це відкриває шлях для величезної кількості позовів проти Росії як для фізичних осіб, так і юридичним особам. Також, так само як і ми, Нідерланди хочуть у ЄСПЛ довести, що саме Росія винна у збитті  Боїнгу MH-17. Це одна з наймасштабніших справ, які слухає Європейський суд за всю свою історію. Там величезна кількість порушень, які треба дослідити, величезний масив доказів проти Росії. Тому процес буде довготривалим, він затягнеться на роки», – пояснив Міністр юстиції України.

Під час інтерв’ю торкнулись також теми платних камер у СІЗО. Наразі в рамках цього проєкту слідчі ізолятори вже заробили майже 8 млн грн. За ці кошти відремонтовано 168 безкоштовних камер на 1 115 місць.

«Наразі ми майже стабілізували попит і пропозицію. Тому що спершу охочих очікувати вирок суду у більш комфортних умовах було значно більше, ніж самих платних камер. У Києві звели цілий корпус таких камер, тому що тут попит найбільший, і ці камери приносять левову частину доходу усіх платних камер по всій країні. Це, фактично, гарний приклад підприємницької винахідливості. Адже для реформи пенітенціарної системи грошей у бюджеті немає, при чому вже багато років. Звичайно, ми як платники податків, хотіли б, аби наші кошти спрямовувались на виплати пенсіонерам, лікарям, освітянам тощо, а не тим, хто імовірно вчинив злочин. Відповідно, Мін’юсту необхідно було самостійно заробити кошти. Ми зробили офіційну послугу, а не через хабарі, як це відбувалося раніше, за бажання перебувати в кращих умовах – зробити платіж у бюджет. За рахунок цього ми і ремонтуємо безкоштовні камери», – розповів Денис Малюська.

За його словами, зараз є єдиний, продуманий стандартизований дизайн платних камер і ремонту безкоштовних. Послуга себе давно окупила, вона приносить прибуток, «не залазячи у кишеню платникам податків». Те ж саме з приватизацією в’язниць та новим будівництвом. Наприклад, за рахунок надходжень від продажу Львівської виправної колонії розпочинається будівництво слідчих ізоляторів під Києвом та Львовом.

Торік Мін’юст запровадив підсистему автоматизованої оцінки ризиків вчинення особою повторного кримінального правопорушення з елементами штучного інтелекту «Кассандра». Її висновки надаються органам пробації.  Як зазначив Міністр юстиції, зараз це відбувається у досить примітивному режимі, проте підхід науково обґрунтований. Тобто, є ряд запитань, на які система частково сама збирає дані, частково офіцер, який заповнює анкету, надає відповідь на ці запитання. Система аналізує відповіді і виставляє бал вірогідності вчинення повторного кримінального злочину такою особою. Ця інформація подається суду і може впливати як на обрання запобіжного заходу, так і на призначення вироку.

«Зараз ми на пів кроці для переходу до іншого етапу, коли ми наповнимо систему усіма історичними даними щодо в’язнів, які перебували у нашій системі. Далі за допомогою програмного забезпечення цей великий масив даних буде оброблятися, і буде повноцінний штучний інтелект, який аналізуватиме історію усіх в’язнів, які перебували в країні, важливі для визначення ризиків фактори, і даватиме прогнози не на підставі анкети, а прогнозуватиме поведінку кожного конкретного злочинця у майбутньому», – розповів Денис Малюська.