Денис Малюська: Забрати золотовалютні резерви рф на користь постраждалих від її агресії – цілком реально

Відповідно до підписаного Президентом України закону про  зміни до українського санкційного законодавства, Мін’юст отримав повноваження збирати докази відносно осіб, які підтримали, сприяли та співпрацювали із країною-агресором, а також звертатися із такими заявами до Вищого антикорупційного суду. В результаті, вдасться конфіскувати кошти та майно таких осіб на користь Держави.

Як розповів Міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю виданню «Радіо Свобода», цей механізм відбуватиметься у кілька етапів:

1. Щодо фізичної чи юридичної особи, яка створила загрозу національній безпеці України, мають бути застосовані санкції за рішенням Ради нацбезпеки. Для застосування санкцій РНБО необхідно, щоби хтось із її членів ініціював таке подання. Як правило, це ініціатива Кабміну. Вноситься проєкт розпорядження, РНБО голосує, далі указ президента – і маємо санкції.
2. Другий етап – це зібрання Мін’юстом письмових, офіційних доказів того, що дії особи підпадають під один із 22 критеріїв, визначених Законом «Про санкції». Як тільки такі докази зібрано – Міністерство юстиції звертається із заявою до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із тим, щоби активи у такої особи відібрати, передати у дохід держави.

«Зараз ми проводимо координацію з іншими органами, щоб збирати такі докази. І важливо також, що Вищий антикорупційний суд, який розглядатиме такі заяви, – це незалежний суд, це реформований суд, до якого є висока довіра у суспільства. Тому ми сподіваємося на чесний і справедливий розгляд. Загалом же саме цей механізм конфіскації є найзваженішим, найпродуманішим і найзахищенішим з точки зору міжнародного права», – зазначив Денис Малюська.

У разі судового рішення про конфіскацію майна, більшість активів буде продано, а дохід передано до українського бюджету. А ось у випадку конфіскації компаній, великого бізнесу – розглядатиметься питання про передачу їх в управління великих державних компаній.

У фокусі уваги, за словами очільник Мін’юсту, будуть ті активи осіб, які мають великий економічний сенс. Адже контроль колаборантів чи агресорів над критичною інфраструктурою в Україні, особливо під час війни, є наврядчи припустимим.

«Один із прикладів – так звана «труба Медведчука» (частина нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок»). Обговорюється в експертному середовищі, що можна її використовувати в інтересах держави, в реверсному режимі. З тим, щоб нафтопродукти потрапляли в Україну як імпорт. Тобто це один із ключових елементів наступного врегулювання кризи з паливно-мастильними матеріалами, яку маємо нині», – розповів Міністр юстиції України.

Що ж до вилучення у Європі арештованого майна, яке перебуває під українськими санкціями, Денис Малюська зазначив, що тут варто враховувати три напрями:

• Реалізація активів осіб, які вчинили злочин. Якщо є кримінальне провадження за кордоном, в рамках винесення в Україні вироку щодо конфіскації активів за кордоном – механізм може працювати. Але ці конфіскації будуть в порівняно незначних обсягах. Адже якщо мова йде, наприклад, про російських олігархів, навряд чи вдасться зібрати доказову базу на території України про те, що вони вчинили злочин.
• Реалізація активів осіб, які злочини не вчиняли, принаймні вироків немає і перспектив вироків теж. Це, наприклад, майно великого російського бізнесу чи майно російських олігархів, на яких накладені санкції, активи яких арештовані. Санкції щодо таких осіб застосовуються досить широко. Йдеться про десятки мільйонів доларів. Втім, поки що механізму для руху далі немає. Адже відібрати майно, яке перебуває у приватній власності, просто тому, що особа – російський олігарх, європейська правова система не дозволяє.
• Золотовалютний резерв російської федерації.

Саме останній напрям Міністр юстиції України називає найбільш перспективним: «Більшість державних коштів російська влада перед 24 лютого 2022 року сховала або в золоті фізично, яке знаходиться у них, або в Китаї – в юанях. Але. Половина золотовалютних резервів знаходяться на заході, в цивілізованих країнах. Це Штати, Велика Британія, Швейцарія. Йдеться про суму близько 300 мільярдів доларів. Сума значна, власник один, тому і процес буде один. І йдеться не про приватну власність».

Втім, наразі золотовалютні резерви росії захищені суверенним імунітетом. По суті, це означає, що одна держава не може відібрати майно в іншої держави. Воно захищене.

Саме тому Мін’юст пропонує країнам, де зберігається частина золотовалютних резервів рф, укласти міжнародний договір. Виглядатиме це наступним чином: буде створений фонд, куди будуть перераховані кошти – золотовалютні резерви росії, буде створена комісія, яка вивчатиме вимоги від постраждалих осіб внаслідок агресії і виплачуватиме компенсації за рахунок цього фонду.

«Це, по суті, єдиний механізм, як можна дістатися до золотовалютних резервів Російської Федерації. Від західних партнерів щодо цього механізму меседжі наразі різні, адже для цього, можливо, доведеться змінювати національне законодавство у певних країнах. Втім, з іншого боку, – політикам у Європі буде складно пояснити своїм виборцям, чому вони витрачають національні кошти на допомогу Україні, якщо могли б спрямувати на цю допомогу золотовалютні резерви агресора – російської федерації, – до яких можуть отримати доступ», – пояснив Денис Малюська.