Так, Міністерство юстиції України досі не отримало від Національного агентства з питань запобігання корупції Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації, а також перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій.
Відповідно поширена низкою Інтернет видань інформація про затягування з боку Мін’юсту реєстрації такого порядку не відповідає дійсності.
Слід наголосити, що Міністерство юстиції не залучалося ані на стадії розробки, ані на стадії обговорення до роботи над жодним з варіантів відповідного порядку. Такий підхід ускладнює якісне напрацювання такого роду документів у розрізі їх відповідності вимогам чинного законодавства і встановлення ефективного механізму проведення перевірки достовірності інформації, внесеної державними службовцями.
Міністерство юстиції має позитивні приклади співпраці з НАЗК. Саме за активної і послідовної позиції Мін’юсту було своєчасно зареєстровано і запущено процес подачі електронних декларацій.
Ми наголошуємо: документи, які регламентують проведення перевірки декларацій чиновників, доцільно розробляти в публічному відкритому діалозі як з Міністерством юстиції, так і з представниками громадських організацій, експертних та наукових установ. Такий підхід дозволить уникнути маніпуляцій чи ухилення від відповідальності осіб, які подають недостовірну інформацію.
Окрім того, під час підготовки такого роду документів варто враховувати практичну складову їх реалізації.
Серед прикладів недостатності комунікації в розробці нормативних актів між НАЗК і Міністерством юстиції, яка може викликати проблеми на стадії реалізації, є розробка порядку, який унормовував питання інформування про невчасність подачі декларацій.
У цьому документі пропонувалося, щоб протягом 10 днів шляхом моніторингу публічного сайту НАЗК відповідні державні органи самі встановлювали, хто своєчасно, а хто несвоєчасно подав декларації. У зв’язку з тим, що в Україні є державні органи, які налічують десятки тисяч державних службовців, запропонований механізм виглядає таким, який створює ризики несвоєчасного інформування НАЗК про несвоєчасну подачу декларацій.
Натомість ми маємо хороший приклад роботи з IT-волонтерами, які вже розробили програмні модулі, здатні автоматично відсортувати декларації чиновників відповідно до обсягів грошових статків, наявності рухомого чи нерухомого майна та за іншими категоріями. Саме тому, нам видається дивним підхід, за яким державним органам доведеться збільшувати штат за рахунок чиновників, які застарілими методами в ручному режимі перевірятимуть декларації замість того, щоб скористатися сучасними автоматизованими системами.
Також слід зазначити, що функції щодо моніторингу декларацій і подальшого реагування на незаконні дії під час їх заповнення – це виключно компетенція Національного агентства із запобігання корупції і передача цих функцій іншим органам є сумнівною.
Тому Міністерство юстиції звертається до Національного агентства із запобігання корупції із закликом до співпраці як на стадії розробки відповідних нормативних актів, так і на стадії їхнього затвердження. Спільна робота сприятиме недопущенню затягування запуску процесів перевірки майнового стану декларантів.