Україна приймає активні дії щодо переслідування винних осіб, які вчиняють злочини в Україні. Зокрема, подано позов до ЄСПЛ по Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перші процедурні рішення очікуються уже восени. Про це повідомила заступниця Міністра юстиції Ірина Мудра під час всеукраїнського телемарафону.
Також вона нагадала, що позови до ЄСПЛ громадяни можуть подати самостійно, але лише до 16 вересня, оскільки росія денонсувала Конвенцію та вийшла з Ради Європи. Тому строки для подачі обмежені.
Крім того, Україна також подала позов до міжнародного суду ООН по Конвенції проти геноциду. В обох інстанціях буде вимагатися повна компенсація завданої шкоди.
Також Ірина Мудра прокоментувала клопотання Латвії до ЄСПЛ увійти до справи «Україна проти росії»: «Такі дії означають, Латвія підтримує нас на юридичному фронті у ЄСПЛ і виступатиме разом з Україною проти росії. Вона підтримуватиме наші скарги та позицію і це не лише важливо з юридичної точки зору. Це серйозне політичне повідомлення для росії, що європейські країни на стороні України. Насправді не лише Латвія висловила такий намір, Нідералнди також подали клопотання до ЄСПЛ. ще декілька країн єс розглядають це питання».
Щодо конфіскації активів рф закордоном, заступниця Міністра вкотре наголосила, що блокування, конфіскація та спрямування коштів на відшкодування збитків Україні вимагає докладання неабияких зусиль для наших партнерів. Частина держав, наприклад Німеччина, мають норми законів на рівні конституції, які забезпечують суверенний імунітет державного майна країни-агресора, забезпечують обмеження права власності. У таких країнах потрібно вносити зміни на рівні національного законодавства і на рівні конституції. Водночас є держави, які можуть це зробити самостійно, без європейських конвенцій та без втручання на рівні міжнародних організацій, наприклад, США та Канада.
«Канада вже зробила перший крок – вони ухвалили законодавство, яке дозволяє конфісковувати приватні і суверенні активи. США також має низку законопроектів, які передбачають конфіскацію російських активів та передачу їх на користь України. Наразі жодна країна ще не конфіскувала в цивільних процесах. Це відбувається поки що в кримінальних провадженнях, які стосуються активів, які, наприклад, набуті злочинним шляхом. Тому на рівні ЄС розробляється законопроекти, які дадуть змогу конфісковувати активи приватних осіб, які намагаються уникнути санкцій. Це дасть можливість конфісковувати активи таких осіб», – додала Ірина Мудра.
В Україні також юридична процедура вилучення активів передує їх виявленню і блокуванню. Цей процес триває постійно. Як поінформувала заступниця, на сьогодні є вже 302 підсанкційні особи, проти яких введено санкції у блокуванні активів і майно яких за наявності в Україні, відповідно до законодавства, може бути вилучено.
«Реальні кейси знаходяться на стадії підготовки документів, так як відповідне законодавство було прийнято тільки у травні. Але найближчим часом Мін’юст подасть перші позовні заяви до Вищого антикорупційного суду щодо застосування санкцій у вигляді вилучення майна в дохід держави. Надзвичайно важливо підготувати безперечні докази, щоб в майбутньому мати безапеляційні запереченні у разі, якщо колишні власники подадуть позов проти України та ініціюють інвестиційні спори», - наголосила Ірина Мудра.