Справи щодо тривалості судового розгляду в Україні — серед лідерів загальної статистики по кількості справ у Європейському суді з прав людини. Про це зазначив заступник Міністра юстиції – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина в інтерв’ю виданню «Юридична газета».
«У нас, на жаль, настільки розбалансована система державного управління, що безлад спостерігається практично у всіх сферах буття країни, що призводить до рішень Європейського суду з прав людини щодо порушення прав громадян, передбачених в Європейській конвенції. Є порушення Конвенції у сферах державної реєстрації юридичних осіб та оподаткування фізичних осіб-підприємців, неналежні умови утримання в місцях позбавлення волі, катування в поліції, невиконання рішень судів державними підприємствами тощо. Та все ж якщо брати загальну статистику по кількості справ, то найбільше з них у нас на тему тривалості судового розгляду і тривалості тримання під вартою. Відсутність діалогу між державними органами раніше стала головною причиною накопичення великої кількості справ щодо тривалого судового розгляду. Україна — чи не єдина країна, яка нічого не робить для того, щоб запровадити внутрішні механізми захисту права на суд протягом розумного строку», – розповів Іван Ліщина.
Саме тому, за його словами, і виникла ідея створити спеціальну урядову комісію з питань виконання рішень ЄСПЛ. Ідея полягає в тому, щоб не Міністерство юстиції «бігало по колу», а щоб кожен орган державної влади розумів своє завдання та отримував його від спеціальної комісії з головуючим віцепрем'єром. Для того, щоб узгодити взаємодію між органами влади, і була створена ця комісія.
Як розповів заступник Міністра юстиції, вже відбулося 2 засідання Комісії: щодо невиконання державою судових рішень та щодо катувань у поліції.
«По першому засіданню було прийнято «Національну стратегію розв'язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 р.» Ми офіційно визнали цю проблему, бо вона виникла у 1999 р., а до 2020‑го країна жодного разу не визнала офіційно її наявність, та разом з іншими органами підготували план її вирішення, який, сподіваюся, найближчим часом буде прийнято Кабміном.
З приводу катувань у поліції Генпрокуратурою було підготовано концепцію подолання цієї проблеми, яку було попередньо прийнято. Після доопрацювання направимо її до Кабміну», – повідомив заступник очільника Мін’юсту.
Цього ж року, говорить Іван Ліщина, спеціальна урядова комісія з питань виконання рішень ЄСПЛ займатиметься такими системними проблемами, як умови утримання в місцях позбавлення волі, тривалість судового розгляду і, ймовірно, питання свободи зібрань.
«Більшість наших системних справ вимагають тих чи інших змін до законодавства. Адже для того, щоб виконати рішення ЄСПЛ, недостатньо просто сплатити компенсацію. Абсолютно очевидний приклад — справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Бурмич та інші проти України», де Комітет міністрів Ради Європи прямо вимагає від нас комплексного пакету законів, який би вирішував проблему. Така сама історія з тривалістю судового розгляду — необхідно встановити механізм або прискорення, або компенсації, або того і того разом. Треба прийняти відповідне законодавство, яке дозволило б переглядати такі ситуації», – розповів Іван Ліщина.
Крім того, заступник Міністра юстиції повідомив, що наразі в Європейському суді з прав людини перебуває понад 10 тисяч заяв відносно України. Але при цьому 7 тисяч із них, за оцінкою самого Суду, — це заяви, пов'язані з окупованими територіями. «ЄСПЛ нам ще їх не надсилав, але я знаю, що дуже багато заяв, які подаються з окупованих територій. Наскільки я розумію, це окрема програма РФ, спрямована на створення відповідного іміджу України», – припустив Іван Ліщина.