«Завдань неймовірно шалена кількість і відповідальності не менше! Тож, продовжуємо говорити про перемоги та виклики, оскільки робота по ЄСПЛ включає не лише напрямок представництва, а й виправлення порушень та їх попередження», — Маргарита Сокоренко про рік роботи на посаді Уповноваженої у справах ЄСПЛ.
Отже:
4. Виконання рішень ЄСПЛ.
Це, за словами Маргарити Сокоренко — один із найбільших викликів держави протягом десятків років. А особливо — під час повномасштабного вторгнення росії та воєнного стану, коли зусилля всіх державних органів сфокусовані на більш пріоритетних напрямах.
Найбільша критика та зауваження, перш за все, Комітету міністрів РЄ (КМ РЄ) — у цій сфері, тому з самого початку увага зосереджена на системних проблемах, ідентифікованих ЄСПЛ:
· невиконання рішень судів;
· жорстоке поводження працівників правоохоронних органів та непроведення ефективного розслідування таких скарг;
· неналежні умови тримання в установах позбавлення свободи.
Цим проблемам десятки років, вони вже набули ознак системно-структурних, і саме вони продукують значну кількість звернень до ЄСПЛ, які належать до категорії повторюваних (п.3 попереднього допису) та створюють величезне навантаження на Україну загалом.
Тривале невиконання та масштаби, яких в результаті набули проблеми, потребують довгострокової стратегії з чіткими завданнями та поступовими кроками для їх вирішення.
Тому основні зусилля сконцентровано на аналізі проблем, їх причин та вивченні попереднього, іноді невдалого, досвіду держави у цьому напрямі та пріоритизації завдань, які сприятимуть прогресу та можуть бути виконані в умовах воєнного стану (що дуже важливо):
· Опрацьовано попередній план з реалізації стратегії невиконання рішень судів, ухвалених проти держави, — визначено ключові завдання та заходи, які можливо виконати в умовах воєнного стану, активних бойових дій та спрямування бюджету країни на потреби оборони.
· Проаналізовано стратегію протидії катуванням і визначено нові заходи, а також ті, які наразі є пріорітетними до виконання. Крім цього, проаналізовано всі постанови про закриття проваджень у справах щодо жорстокого поводження з метою визначення їх відповідності Конвенції.
«Про це не люблять говорити, але треба визнати — розвʼязати проблеми, яким вже 15-20 років, за рік чи два неможливо. Однак, можливо здійснити прогрес у напрямі їх вирішення, на що і сфокусовані зусилля», — зазначає Уповноважена у справах ЄСПЛ.
При цьому, робота постійно триває не лише у цих трьох категоріях справ, а й в інших, де немало позитиву. Отже, ключові моменти.
Комітет міністрів РЄ відзначив прогрес та позитивні зміни щодо низки справ:
· групи справ «Зеленчук і Цицюра проти України» (заборона на продаж земель) — прийняття Закону № 552-IX, яким скасовано заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення та встановлено особливості порядку відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
· група справ «Левчук проти України» (категорія справ щодо домашнього насильства) — привітали ратифікацію Україною Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та позитивні зміни у судовій практиці щодо розгляду такої категорії справ;
· група «Ігнатов проти України», «Корнейкова проти України» та «Чанєв проти України» — позитивно оцінено прийняття проєкту Закону № 4049 від 18 жовтня 2022 року, який усуває законодавчу прогалину щодо досудового тримання під вартою у період між закінченням розслідування та початком судового розгляду, а також — зменшення судових рішень, які санкціонують тримання під вартою;
· група справ «Петухов проти України (№2)» — відзначено запровадження механізму перегляду покарань у виді довічного позбавлення волі з можливістю заміни такого виду покарання на позбавлення волі на певний строк з подальшою можливістю умовно-дострокового звільнення.
Крім того, за 2023 рік КМ РЄ припинив здійснення нагляду у 26 рішеннях у справах проти України. 7 з цих рішень — керівні справи, серед яких:
· «Селигененко та інші» щодо заборони ВПО голосувати на виборах до органів місцевого самоврядування;
· «Веніамін Тимошенко та інші» щодо заборони страйку на підприємстві авіаперевізника;
· «Тимошенко проти України» щодо низки порушень статті 5 Конвенції з огляду на обхід законодавства прокурорами та суддями в контексті кримінальних розслідувань з метою обмеження свободи з причин, відмінних від тих, що допускаються Конвенцією.
«І найважливіше — прогрес і успіх у цій сфері можливий виключно за умови спільних дій всіх гілок влади та політичної волі виправити ідентифіковані Судом помилки», — акцентує Маргарита Сокоренко.
5. Здійснення експертизи проєктів нпа на відповідність Конвенції та практики ЄСПЛ.
За словами Уповноваженої у справах ЄСПЛ, цьому напряму роботи взагалі мало приділяється уваги у публічних комунікаціях, при чому — незаслужено.
1) Одним з важливих способів попередження потенційних порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є їх виявлення на етапі розробки нормативно-правових актів та надання пропозицій щодо доопрацювання.
2) На щоденній основі надаються висновки на відповідність Конвенції на проєкти законів, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, Указів Президента України, нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, що підлягають державній реєстрації.
Крім того, готується відповідний аналіз на запити народних депутатів та комітетів ВРУ.
3) Щотижня загальна кількість наданих висновків сягає до 100. Нещодавно — взагалі понад 150. За 2022 рік загалом було надано понад 4000 висновків про відповідність Конвенції, кількість за весь 2023 рік буде відома в кінці року.