За його словами, впродовж минулого і попередніх років зібрана величезна кількість доказів за фактами окупації Криму, які вже подані до ЄСПЛ в рамках справ проти Росії.
“Росія готувала захоплення України і активна фаза цього процесу почалася ще у 2013 році. Ми маємо задокументовані докази того, Російська Федерація не санкціоновано збільшила свій військовий контингент. Окрім того, вони вели активну підривну і розвідувальну роботу в місцевих органах влади Криму, що зафіксовано документально. Нам достеменно відомі прізвища посадових осіб РФ, які ще до Революції Гідності координували цю спецоперацію. Окрім цього, є покази свідків і низка документальних доказів захоплення в полон цивільного населення і застосування до них тортур”, - всі ці факти підтверджуються даними наших спецслужб, правоохоронних органів, показами свідків і документальними матеріалами, які вдалося здобути Мін’юсту.
Він нагадав: нині подано 5 заяв України проти Росії до ЄСПЛ. Це 2 заяви, які стосуються окупації Криму у період з лютого по вересень 2014 року, а також з вересня 2014 року по літо 2015 року. Ще 2 заяви стосуються подій на Донбасі і початку фактичної війни Росії проти України на території Луганської і Донецької областей у ті самі періоди. П’ята заява — це справа щодо дітей-сиріт. Остання є надзвичайно важливою з точки зору доведення факту співпраці РФ з терористичними організаціями ДНР та ЛНР.
“Ми маємо беззаперечні докази, що саме офіційні прикордонні органи Російської Федерації сприяли незаконному викраденню українських дітей і перевезенню їх на територію РФ”, - додав Павло Петренко.
Перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова поінформувала присутніх про те, що минулого року захисники інтересів нашої держави за кордоном домоглися перемоги у 4 судових спорах проти України на загальну суму понад 350 млн дол.
“Завдяки нашій ефективній роботі суди стали на бік України і відмовили позивачам. Ми перемогли, не допустивши збитків для бюджету”, - зауважила вона.
Але найбільшою політичною перемогою, яка вплине на наші міждержавні позови проти Росії, за словами першого заступника Міністра юстиції, є справа про “скіфське золото” з кримських музеїв, яке виставлялося у Нідерландах.
“Ми бачимо тут послідовну позицію всіх національних органів іноземних держав про те, що Крим — це Україна. Вони визнають, що нині півострів — це тимчасово окупована територія, тому майно, яке належить музейному фонду України, не може бути передано окупанту, який здійснює там тимчасовий контроль. Саме тому було прийнято рішення про повернення даних музейних експонатів державі Україна”, - заявила Наталія Севостьянова.
За її словами, всі ці факти крок за кроком складають “мозаїку”, яка вказує лише на 1 факт, який буде доведено у всіх міжнародних інстанціях, — агресія Росії є порушенням міжнародного права, відповідальність за такі дії має нести вище керівництво РФ, а територія України в її суверенних кордонах має бути відновлена з компенсацією втрат, які зазнала наша держава через російську агресію.
Заступник Міністра юстиції Сергій Петухов у свою чергу нагадав, що 16 січня цього року до Міжнародного суду ООН була подана Заява України проти Росії, щодо порушення нею Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.
“За практикою Міжнародного суду ООН розгляд подібних справ займає декілька років. Однак, саме міжнародний суд ООН може встановити ті факти, які були в Криму й на Донбасі, і прийняти рішення, яке буде обов’язковим для виконання Росією”, - зазначив Сергій Петухов.
Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина у свою чергу зауважив, що наразі всі справи проти Росії у ЄСПЛ перебувають на стадії визначення юрисдикції.
“ЄСПЛ визначає, чи має він право розглядати ці справи. Росія висунула низку технічних заперечень щодо нашої заяви аби затягнути процес і всіма можливими способами довести, що Європейський суд з прав людини не може розглядати ці питання”, - сказав він.
Окрім того, додав Урядовий уповноважений, позиція Росії є дуже цинічною і полягає у тому, що вони не мають жодного відношення до Криму до 21 березня 2014 року і жодного стосунку до порушення прав людини на Донбасі.
“Таким чином питання переходить з технічної в політичну площину. І рішення, яким ЄСПЛ встановить факт наявності юрисдикції РФ на цих територіях, є політично не менш важливим, ніж встановлення самого факту порушення”, - заявив Іван Ліщина.
Він також поінформував присутніх, що нині найближче до стадії вирішення юрисдикції є перша кримська справа.
“Росія подала свої заперечення до нашої заяви. Ми натомість готуємо відповідь на їх заперечення”, - резюмував він.