6 лютого, першими в рамках моніторингового звіту-2022, було презентовано блоки «Судоустрій», «Судочинство», «Кримінальна юстиція» та «Безоплатна правова допомога».
Сучасні умови життя диктують свої правила функціонування правової системи. Так, важливими нині стали питання забезпечення дистанційної участі сторін у судовому провадженні, залучення міжнародних експертів для проведення експертиз, зупинення процесуальних строків, строків позовної давності.
У сфері ж судоустрою основною проблемою залишається формування суддівського корпусу (процедури кадрового добору суддів), до якої призводить:
- Відсутність уніфікації порядку та форми відбіркового, кваліфікаційного іспиту, автоматизації окремих етапів добору.
- Недосконалість проходження спеціальної підготовки кандидата на посаду судді є.
- Відсутність строків для проведення окремих етапів у межах процедури добору на зайняття посади судді.
«Довготривала відсутність протягом 2019-2022 років повноважного складу ВККС вкрай негативно позначилася на суддівському врядуванні та стані кадрового забезпечення професійними суддями. З дня припинення повноважень членів ВККС – 7 листопада 2019 року і до цього часу – залишаються незавершеними, зокрема, процедури кваліфікаційного оцінювання діючих суддів, а також заповнення існуючих вакансій суддів по всій судовій системі України (відповідно до інформації ВККС, кількість вакантних посад становить, станом на січень 2023 року, більше 2500)», – про це йдеться у Моніторинговому звіті.
Розв'язання окреслених вище проблем можливе шляхом внесення змін до чинного законодавства, спрямованих на:
- уніфікацію відбіркового та кваліфікаційного іспитів як етапу кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсних процедур між різними категоріями кандидатів (для суддів / кандидатів на посаду судді);
- узгодження норм законодавства у частині термінів «спеціальна підготовка» та «професійна підготовка»;
- доповнення законодавства шляхом встановлення граничних строків проведення спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді, які не можуть перевищувати двох місяців з моменту ухвалення попереднього рішення про допуск осіб, які успішно склали відбірковий іспит, до наступного етапу добору;
- установлення , що тимчасово, з метою проведення добору суддів та завершення конкурсів, оголошених ВККС після формування повноважного складу Комісії, спеціальна підготовка проводиться протягом 6 місяців (для кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, – протягом З місяців);
- доповнення законодавства про те, що здійснення ВККС перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, відбувається з додержанням строку, визначеного в оголошенні про проведення добору кандидатів на посаду судді, але не може перевищувати 30 днів з дня завершення приймання документів, визначеного в оголошенні про проведення добору кандидатів на посаду судді як кінцевий термін їх подання;
- доповнення законодавства положеннями про те, що конкурс на зайняття вакантних посад суддів має бути проведено протягом розумного строку, але не пізніше ніж 6 місяців з моменту його оголошення, а також положеннями про те, що за результатами конкурсного добору ВККС не пізніше ніж у десятиденний термін з моменту визначення рейтингу кандидатів на посаду судді надсилає до ВРП, відповідно до кількості вакантних посад суддів, рекомендації про призначення кандидатів суддями.
У сфері судочинства вирішення потребують такі проблеми:
- Процесуальні строки.
Тут фахівці вбачають доцільним впровадження автоматичного продовження матеріальних та процесуальних строків за виключних обставин (тобто, без необхідності доведення та оцінювання судом індивідуального впливу обставин на відповідного учасника справи). Також, проведений аналіз дає підстави зробити висновок щодо необхідності надати суду процесуальну можливість зупинити провадження у випадку існування об’єктивних перешкод, зумовлених обставинами воєнного або надзвичайного стану.
- Апеляційне та касаційне оскарження.
В результаті аналізу проблеми було резюмовано, що передача на одноособовий розгляд судді деяких категорій справ, де немає спору, де незначна ціна позову дозволить розвантажити суди й надасть можливість більше уваги приділити розгляду дійсно спірних справ. Крім того, беручи до уваги очікувану високу завантаженість Київського окружного адміністративного суду, а згодом і Київського міського окружного адміністративного суду, цілком доцільним є надати Верховному Суду можливість розгляду справ як суду першої інстанції з найбільш важливих питань.
Щодо блоку «Кримінальна юстиція» було виявлено наступні проблеми, які потребують вирішення:
- Письмове провадження та спрощені судові процедури в межах кримінального судочинства (на стадії досудового розслідування, апеляційного та касаційного провадження).
- Розумні строки у кримінальних провадженнях:
- рівні процесуальні можливості сторін у дотриманні розумних строків під час воєнного стану;
- поновлення строків у зв’язку із воєнним станом.
- Спеціальне кримінальне провадження:
- перелік кримінальних правопорушень, щодо яких може здійснюватися спеціальне кримінальне провадження;
- підстави здійснення спеціального кримінального провадження;
- порядок оголошення особи в міжнародний розшук;
- повідомлення особі про здійснення процесуальних дій в межах спеціального кримінального провадження;
- оскарження рішення про здійснення спеціального досудового розслідування.
- Дистанційна участь осіб у кримінальних провадженнях.
Ще один напрям, який цього дня розглядали експерти, – «Доступ громадян до правосуддя та безоплатної правової допомоги». У розрізі цього питання основна увага була приділена аналізу функціонування системи БПД у контексті імплементації Закону України «Про медіацію». Так, було зазначено, що наразі в Україні:
- об’єднання медіаторів Вживають достатньо заходів щодо розвитку медіації, активно впроваджено базову підготовку медіаторів;
- узагальнено програми навчання медіаторів;
- здійснено конкретні кроки щодо практичного та нормативного закріплення можливих шляхів імплементації медіації у систему БПД;
- набули розвитку і поширення врегулювання за допомогою медіації трудових спорів, земельних спорів та спорів, що виникають у об’єктів соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
- впроваджується проведення медіації нотаріусами, які пройшли базову підготовку медіатора.
Разом із тим, за результатами проведеного Моніторингу, пропонується, зокрема:
- Сприяти розробці та забезпеченню запровадження національної системи стандартів акредитації організацій, що забезпечують професійну підготовку медіаторів та проведення акредитації навчальних програм з медіації.
- Розробити відповідні механізми обов’язкового моніторингу якості послуг з медіації, дотримання стандартів етики медіаторів на основі Європейського кодексу етики медіаторів та розробити загальні (уніфіковані) етичні основи та єдині вимоги до надання медіаторами якісних послуг з медіації в Україні.
- Розглянути необхідність внесення змін до чинного законодавства з метою подальшої законодавчої інституалізації медіації у сімейних спорах та її інтегрування в систему цивільної юрисдикції шляхом надання пріоритету сімейної медіації перед юрисдикційними способами вирішення спорів.
Окремі пропозиції в результаті проведеного оперативного моніторингу законодавства після додаткових консультацій буде враховано для вдосконалення законодавства в системі юстиції.
Довідково:
Зі звітом про результати моніторингу можна ознайомитися на офіційному вебсайті Мін’юсту у рубриці «Центральний аппарат» розділу «Структурні підрозділи Міністерства» на сторінках «Директорат правосуддя та кримінальної юстиції» та «Моніторинг впровадження та аналіз ефективності НПА» або за посиланням.
Щорічний Моніторинг законодавства вже п’ятий рік поспіль проводиться за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice”.
Презентації: