19-01-201708:54

НАЗК вкотре проігнорувало зауваження Мін'юсту щодо порядків проведення повної перевірки декларацій та стилю життя чиновників

Зокрема, Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що перевірки має проводити виключно НАЗК як колегіальний орган, або його окремі члени, але за дорученням НАЗК. Натомість, відповідно до запропонованих порядків, НАЗК наділяє правом починати і закінчувати перевірки всіх своїх уповноважених осіб, хоча такого права законодавством їм не надано. Порядок, як і будь-який інший підзаконний акт, не може розширювати положення закону чи змінювати їх у будь-який спосіб.

Важливим пунктом зауважень, які не були враховані, є те, що запропоновані документи не містять положень щодо інформування особи, стосовно якої проводиться перевірка, про початок та закінчення відповідних дій.

Так само не прописано вимогу щодо можливості використання лише достовірної інформації, на підставі якої  проводиться перевірка та встановлюються порушення чиновників. Це створює ризик, коли основою для перевірки буде спотворена чи явно брехлива інформація, яку в подальшому легітимізує перевірка.

НАЗК, як у старих, так і нових варіантах порядків, обмежилося набором декларативних принципів, які не мають регуляторної сили і не містять умов свого застосування; зазначені принципи неможливо застосувати у випадку відсутності чи суперечності спеціальних норм. Ми наголошуємо, що нормативно-правові акти у принципово новій сфері регулювання повинні містити загальні положення та принципи, які мають бути придатні компенсувати пробіли нормативного регулювання, застосовуватись у випадках суперечливості норм, чого вкрай важко уникнути на початковому етапі регулювання нових суспільних відносин (в тому числі, перевірок декларацій та способу життя чиновників). 

У Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації чітко прописано лише один з напрямків перевірки – достовірність задекларованої інформації. При цьому Закон «Про запобігання корупції» передбачає наявність ще трьох напрямків повної перевірки – точність оцінки, наявність конфлікту інтересів, ознаки незаконного збагачення – які лише поверхнево не згадуються у запропонованому тексті. У зв’язку з цим, неврегульовані напрямки перевірки не будуть працювати на практиці, натомість, декларація за наслідками перевірки вважатиметься такою, що пройшла всі складові повної перевірки, що фактично може узаконити латентні правопорушення.

Окрім того, останні надіслані  варіанти порядків містять норми, стосовно яких у спеціалістів Міністерства юстиції виникли нові зауваження.

Варто зазначити, що НАЗК частково врахувало зауваження щодо необхідності визначення чітких строків проведення перевірок. Вони визначили, що таким строком є 180 днів з можливістю продовження перевірки ще на 180 днів. На нашу думку, - це неприпустимо широкі строки, враховуючи, що всі державні органи мають надати агентству інформацію протягом 10 днів.

Окрім того, можливість призупиняти процес перевірки на невизначений строк може призвести до того, що перевірка триватиме нескінченно . Такий підхід негативно відображається на правах суб’єктів декларування і порушує принципи захисту прав людини.

Інші два принципові пункти зауважень стосуються визначень, які використовуються у Порядку моніторингу життя особи. Зокрема, замість прописаного у законодавстві терміну «рівень життя» використовується поняття «спосіб життя». При цьому, далі у тексті ці поняття ототожнюються. Окрім цього, відповідно до затвердженого НАЗК тексту, порядок спрямований на дослідження «невідповідності способу (рівня) життя суб’єкта декларування», хоча законом визначено необхідність проводити моніторинг на «відповідність рівня життя» зазначеним у декларації даним.

Детально із зауваженнями Мін’юсту можна буде ознайомитися з висновків, які буде оприлюднено пізніше. Нагадаємо: Міністерство юстиції має 15 робочих днів на докладний аналіз документів. За цей час буде проведено ґрунтовне  вивчення запропонованих НАЗК для реєстрації порядків та прийняте одне з трьох можливих рішень: зареєструвати порядки, повернути на доопрацювання, відмовити у реєстрації з відповідною мотивацією.

Міністерство юстиції гарантує визначення своєї позиції у встановлений законом термін та закликає представників агентства утриматися від гучних публічних заяв щодо небажання з боку Мін’юсту реєструвати порядки, оскільки це не відповідає дійсності.

Принагідно Мін’юст звертає увагу на ту обставину, що внаслідок одержання останніх зауважень Міністерства до порядків у грудні 2016 року НАЗК їх скасувало, а не оскаржило відмову Мін’юсту до суду. Це свідчить про юридичне визнання зі сторони НАЗК всіх зауважень Мін’юсту, у зв’язку з чим різки заяви про недоліки висновків Міністерства щодо порядків зі сторони окремих представників НАЗК після скасування таких порядків є принаймні некоректними з юридичної точки зору.

Вкотре варто зазначити, що прямим наслідком реєстрації підзаконного нормативно-правого акту, який не відповідає закону, є скасування такої реєстрації у судовому порядку та втрата чинності підзаконним актом. З огляду на значний суспільний резонанс е-декларування, відповідні порядки мають суворо відповідати нормам закону з метою усунення ризиків їх скасування судом. В іншому випадку, вся робота НАЗК, Мін’юсту та правоохоронних органів з розробки та імплементації цих порядків, притягнення винних чиновників до відповідальності виявляться марною, а корупціонери уникнуть справедливого покарання. Ще гіршим сценарієм є встановлення фактів порушення прав людини з боку Європейсього суду з прав людини при застосуванні зазначених порядків, що дискредитує процес перевірки декларацій і змусить Україну змінити порядки шляхом примусу судового рішення, а не власним роздумом. Всіх цих вкрай негативних наслідків цілком можливо уникнути за рахунок виваженого підходу до складення норм у суворій відповідності до закону. Без зайвих емоцій, тиску та маніпулювань. 

Таким чином Міністерство юстиції закликає всіх стейкхолдерів в питанні створення порядків перевірок, в тому числі НАЗК, та фахову громадськість та, міжнародних партнерів, до конструктивної співпраці на незалежному майданчику з метою напрацювання проектів порядків відповідних перевірок, що суворо відповідатимуть законодавству України, кращим практикам та стандартам дотримання прав людини у ЄС.