Олександр Олійник: Презентуємо моніторинговий звіт ‒ перший елемент системи формування державної правової політики

Ефективний центр формування державної правової політики має працювати як система, що складається з елементів (етапів), які циклічно повторюються. До таких елементів (етапів) відносяться:

1. Аналіз стану справ у сфері правового регулювання, що здійснюється шляхом проведення моніторингу, який включає в себе:

а) збір інформації про стан правового регулювання;

б) виокремлення найбільш важливих проблем;

в) обговорення цих проблем і шляхів їх вирішення з експертним середовищем;

г) узагальнення отриманої інформації та її аналіз з урахуванням: стану нормативного врегулювання; практики застосування нормативно-правових актів у сферах правового регулювання; результатів опитування щодо варіантів вирішення проблем; науково-дослідних матеріалів; статистичних даних; міжнародного досвіду;

д) підготовку пропозицій та концепцій законів та інших нормативно-правових актів.

2. Формування на основі пропозицій за результатами проведеного моніторингу плану роботи Мін’юсту.
3. Виконання плану роботи Мін’юсту на відповідний рік.

У 2021 році Директорат правосуддя та кримінальної юстиції розпочав черговий моніторинг, який є першим елементом системи формування державної правової політики.

«Як вище зазначалось, моніторинг включає в себе низку етапів, ‒ зазначає Олександр Олійник, ‒ коротко опишу, що було зроблено протягом 2021 року на кожному з них:

а) збір інформації про стан правового регулювання. Ми направили 408 запитів до центральних органів виконавчої влади, Верховного Суду, апарату Верховної Ради України, науково-дослідних установ, органів судової влади та суддівського врядування, професійних, громадських та міжнародних організацій тощо, з проханням надати пропозиції щодо наявних недоліків у сферах правового регулювання. У відповідь ми отримали інформацію і пропозиції на 1828 аркушах;

б) виокремлення найбільш важливих проблем. Опрацювавши отриману  інформацію, ми виокремили 41 проблему у сферах правового регулювання;

в) обговорення цих проблем і шляхів їх вирішення з експертним середовищем. На цьому етапі ми провели 10 онлайн обговорень, в яких взяли участь 237 осіб, а саме, представники органів державної влади, міжнародних партнерів та громадських організацій, народні депутати, судді, прокурори, адвокати, медіатори, судові експерти, арбітражні керуючі, приватні та державні виконавці, вчені-правознавці;

г) узагальнення отриманої інформації та її аналіз з урахуванням:

• стану нормативного врегулювання – нами було опрацьовано 132 нормативно-правових акти;
• практики застосування нормативно-правових актів у сферах правового регулювання – нами було приведено приклади 247 рішень судів, висновків Верховного Суду і рішень Конституційного Суду України щодо практики застосування нормативно-правових актів, які регулюють досліджуванні правовідносини;
• практики Європейського суду з прав людини – нами було приведено приклади 164 рішень ЄСПЛ щодо врегулювання різних аспектів виявлених проблем;
• результатів проведеного анкетування – ми розробили та розіслали в електронній формі 613 анкет-опитувальників і отримали 4279 відповідей;
• науково-дослідних матеріалів – нами було опрацьовано 203 наукових праці, посилання на які ми зробили у відповідних розділах звіту;
• статистичних даних;
• міжнародного досвіду – нами було опрацьовано і приведено наявний досвід вирішення виявлених проблем у Австралії, Австрії, Бахрейні, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Великобританії, Вірменії, Греції, Грузії, Данії, Естонії, Ірландії, Італії, Казахстані, Канаді, Китаї, Кіпрі, Латвії, Литві, Люксембурзі, Малайзії, Мальті, Марокко, Молдові, Нідерландах, Німеччині, ОАЕ, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, Сербії, Сінгапурі, Словаччині, Словенії, США, Таджикистані, Туреччині, Угорщині, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Чорногорії, Швейцарії, Швеції та Японії.»

На основі аналізу та в результаті узагальнення отриманої інформації Директорат підготував звіт, у якому докладно описано кожну виявлену проблему, показано стан її нормативно-правового регулювання, судову практику, практику Європейського суду з прав людини, науково-дослідні матеріали, присвячені питанням її вирішення, описано міжнародний досвід її розв'язання там, де він мав місце, та запропоновано варіанти і шляхи вирішення виявлених проблем.

За словами Олександра Олійника, окремі пропозиції вирішення виявлених у ході моніторингу проблем після додаткових консультацій буде враховано при розробці плану роботи Міністерства юстиції на 2022 рік, окремі з них будуть використані при розробці нормативно-правових актів іншими суб’єктами законодавчої ініціативи. Таким чином, формування правової політики у досліджуваних сферах продовжиться опираючись на міцний і ґрунтовний науковий фундамент.