Проблема невиконання або тривалого виконання судових рішень в Україні призводить до порушення в державі прав людини, на чому нерідко наголошується в рішеннях Європейського суду з прав людини. Виходить, що навіть маючи рішення суду, суб’єкт не може бути впевненим у захисті та відновленні своїх порушених прав.
«Так відбувається, зокрема, через недосконалість нормативно-правового регулювання в Україні. Причина ж цього криється у відсутності системного підходу до розробки нормативно-правових актів. Величезний массив НПА у свою чергу породжує неоднозначну судову та виконавчу практику», – зазначив директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник.
За результатами моніторингового звіту ефективності законодавства у сфері примусового виконання рішень, проведеного у 2020 році, було визначено основні проблемні напрями, які потребують врегулювання:
Учасники презентації моніторингового звіту зазначили, що наразі важливо, зокрема, якнайскоріше вирішити проблеми із діючими мораторіями. І мова не лише про мораторії на стягнення за валютними кредитами, а й про інші, які по суті блокують виконання рішень та нівелюють права сторін та будь-які договірні відносини. До того ж, наявність будь-якого мораторію суперечить Конституції України, яка гарантує обов’язковість виконання судових рішень.
Разом із тим учасники заходу наголосили, що наразі необхідно запровадити повноцінний автоматизований арешт коштів на рахунках боржника із належним законодавчим регулюванням, продовжувати вдосконалювати процедуру примусового виконання шляхом цифровізації взаємодії між усіма учасниками виконавчих проваджень, а також спростити процедуру перевірки банком інформації про клієнта-боржника при відкритті рахунку.