Досвід багатьох країн світу у сфері законодавчого регулювання проблеми виплат аліментів показує, що в Україні слід і надалі вдосконалювати правовий захист дітей, у тому числі шляхом посилення відповідальності злісних аліментників.
Таку думку висловив начальник Головного територіального управління юстиції у Київській області Олексій Шевченко у статті на сайті «Українська правда».
Він зазначає, що боротьба з ухильниками від сплати аліментів у низці американських та європейських країн передбачає значно суворіші механізми відповідальності недобросовісних батьків, ніж в Україні.
Зокрема, в Німеччині, за словами посадовця, діють примусові роботи, конфіскація і продаж майна боржника на користь дитини або ж ув’язнення горе-батька чи горе-матері. В Канаді злісних неплатників позбавляють ліцензії на полювання та риболовлю, а також публікують їх фото у мережі Інтернет. При цьому німецькі діти отримують аліменти до 25 років, а, згідно з канадським законодавством, батьки зобов’язані оплачувати навчання своїх дітей до 27 років.
На латвійських громадян, які ухиляються від сплати аліментів, стверджує правник, чекає позбавлення водійських прав, відмова в реєстрації автомобіля або у видачі талонів техогляду.
«А ось у Сполучених Штатах один із батьків часто мусить виплачувати аліменти не лише на утримання своїх дітей, а й забезпечувати колишню дружину чи навіть колишнього чоловіка, навіть якщо вона чи він одружилися повторно (аналогічна практика існує також в Нідерландах). При цьому, чим довше колишнє подружжя перебувало у шлюбі, тим довшим буде термін виплати аліментів. Для прикладу, в окремих штатах один із членів розлученої сім’ї зобов’язаний утримувати іншого навіть на пенсії! Водночас найбільш радикальною санкцією за несплату боргів по аліментах у США є позбавлення волі на різні строки – від кількох днів до кількох років», - розповів Шевченко.
Він додав, що позбавлення волі загрожує злісним неплатникам аліментів також у Франції, Італії, Азербайджані тощо.
Очільник юстиції Київщини торкнувся й питання розміру аліментів у різних країнах.
«У Німеччині функціонує прогресивна шкала для визначення їх суми – чим вищий дохід батьків, тим більше доведеться заплатити. Крім того, розмір коштів на утримання дітей залежить ще й від їхнього віку, тобто старші спадкоємці отримують більші суми, ніж молодші.
У середньому в більшості європейських країн розмір аліментів становить близько 30% від доходу того з батьків, котрий їх сплачує. Втім, наприклад, латвійські батьки зобов’язанні платити фіксовану частку не від свого доходу, а від розміру середньої по країні заробітної плати, що унеможливлює маніпуляції з доходами задля зменшення розміру аліментів. Водночас у США частка на забезпечення дітей (або одного із членів колишнього подружжя) іноді сягає 50% доходу аліментника» - повідомив Шевченко.
Водночас в Україні, за його словами, при середній номінальній зарплаті у понад 8, 7 тис гривень (станом на початок 2018 року) мінімальний розмір аліментів складає лише 900 гривень, незалежно від віку і потреб дитини.
Все це доводить виправданість і необхідність імплементації нового пакету ініціатив щодо подальшого вдосконалення законодавчих механізмів захисту прав дітей, запропонованого Міністерством юстиції спільно з народними депутатами та представниками громадськості, переконаний юрист.
Він нагадав, що серед основних новацій другого законодавчого пакету – збільшення мінімального розміру аліментів з 900 до 2000 гривень, автоматичне зростання боргу при його несплаті понад рік і більше (1 рік – на 30%, 2 роки – на 50%, 3 роки – на 100%), кримінальна відповідальність за відмову від суспільно корисних робіт, право дітей на частку спільного майна колишнього подружжя, додаткові санкції для батьків, які відмовляються від утримання дитини-інваліда, звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, якщо ті свого часу не платили аліменти, та ін.
«Мета перелічених заходів – додатково стимулювати батьків, які систематично нехтують добробутом рідних дітей, докласти максимум зусиль для належного матеріального забезпечення своїх нащадків. Адже протягом десятиліть в Україні склалася, по суті, система безвідповідальності недобросовісних батьків, за якої вигода від несплати ними аліментів принаймні не поступалася ризикам такої недобросовісної поведінки», - резюмує Олексій Шевченко.
Посилання: