14-07-201519:36

Рішення Конституційного Суду Російської Федерації про відмову виконувати рішення ЄСПЛ є беззаперечним доказом системного порушення Росією прав людини, - Мін’юст

Міністерство юстиції зазначає, що усі спроби обґрунтувати відмову виконувати «незручні» для Росії рішення ЄСПЛ є яскравим доказом того, що правлячий у цій країні режим добре усвідомлює системний характер порушення Росією прав людини. Це стосується як її власного населення, так і мешканців окупованих територій, полонених та заручників.

Водночас, очевидним є намір російської влади використати для імітації «суперечності» міжнародного та внутрішнього законодавства ті норми ч. 1 ст. 65 глави 3 «Федеральний устрій» Конституції РФ, у яких так званим «законом» від 21 березня 2014 р. № 6-ФКЗ було додано згадку про незаконно анексовану «кримську здобич» держави-агресора – «Республіку Крим» та «Севастополь – місто федерального значення».

Такі дії мають єдину реальну мету – унеможливлення притягнення Росії до відповідальності. Адже ця держава сьогодні є не лише агресором, але й впорядкованою системою насильства, що постійно, грубо та зухвало порушує норми міжнародного права та прав людини.

 

На сьогодні в ЄСПЛ вже визнано прийнятними більш ніж 500 позовів резидентів України щодо порушення їхніх прав під час агресії РФ. Нині триває збір доказової бази щодо відповідних міждержавних заяв України до ЄСПЛ.

Черговий усвідомлений зухвалий відступ від визнання фундаментальних принципів права свідчить про подальше розходження шляхів між цією державою та цивілізованими націями світу.

Слід зазначити, що такий підхід російського Конституційного суду прямо порушує зобов’язання, які Росія взяла на себе, ратифікувавши Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та Віденську конвенцію про право міжнародних договорів 1969 року.

Відповідно до останнього документу кожен міжнародний договір є обов’язковим для його учасників. При цьому жоден з учасників договору не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання договору.

Європейська конвенція прав людини не передбачає залучення національних органів для вирішення розбіжностей у справі виконання рішення ЄСПЛ.

У разі виникнення проблем з тлумаченням рішення лише Комітет Міністрів Ради Європи з нагляду за виконанням рішень ЄСПЛ може звернутися до Суду з метою надання відповідного роз’яснення.

При цьому лише ЄСПЛ може зробити юридично значущий висновок про те, чи дотримується держава зобов’язань щодо виконання рішень суду і накласти на порушника відповідні санкції.

Таким чином, виходячи з норм міжнародного права, рішення КС РФ жодним чином не впливає на обов’язковість виконання рішення Європейського суду з прав людини і не дасть РФ можливості уникнути відповідальності за невиконання таких рішень.