Зареєстровані за російським законодавством так звані «російські кримські музеї», які є позивачами у справі про «скіфське золото», насправді не мають відношення до тих правовідносин, за якими артефакти були передані в Нідерланди. На цьому наголосив заступник Міністра юстиції України Сергій Петухов.
«Це в нашому розумінні є неналежний позивач, на що ми відразу звернули увагу суду. Особлива цинічність позиції представників так званих кримських музеїв полягає в тому, що вони у своїх доказах покладаються на українське законодавство і вважають, що саме за українським законодавством вони мають право на зберігання цих об’єктів», - зауважив Сергій Петухов.
Водночас, за словами заступника Міністра, позивачі по справі, що представляють позицію РФ, вже не є юридичними особами. Вони є фантомними юридичними особами, які існують лише на папері і лише для цілей цього процесу. Фактично, вони не мають відношення до українських музеїв, які існували до моменту окупації Криму.
«Їхні вимоги суперечать положенням міжнародного права, зокрема Конвеції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року, та положенням українського законодавства, що закріплюють право власності держави на спірні музейні об’єкти», - наголосив посадовець.
Він підкреслив, що повернення артефактів до Криму наразі означає або їхнє знищення, або вивезення на територію Росії.
«Міністерство культури своїм наказом вже визначило, що до моменту деокупації ці артефакти мають зберігатися в Києві, аби забезпечити їхню цілісність», - додав Сергій Петухов.