Рівно рік тому, 4 березня 2020-го, було сформовано новий Уряд України під керівництвом Дениса Шмигаля. Цей рік, поза сумнівом, залишиться в історії та у пам’яті переважно як перший рік боротьби з пандемією коронавірусу за здоров’я громадян. Однак, за ці 12 місяців у державі відбулося чимало інших, більш позитивних подій, які змінювали життя мільйонів українців.
Які ж топ-досягнення у роботі Міністерства юстиції за рік діяльності Уряду Шмигаля?
Станом на грудень 2020 року у провадженні ЄСПЛ перебувало 4 міждержавні справи щодо Криму, щодо порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей, у т.ч. щодо збиття літака рейсу МН17, щодо політичних в’язнів та щодо захоплених українських моряків.
Першою ж проміжною перемогою у серії справ України проти Росії у ЄСПЛ стало його рішення про визнання прийнятною справу «Україна проти Росії (щодо Криму)» та перехід до розгляду справи по суті. У своєму рішенні ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму». Тобто, цим рішенням повністю спростовуються заяви Росії про «добровільне приєднання Криму». ЄСПЛ встановив, що Росія відповідає за всі порушення прав людини, які відбувались у Криму, починаючи з 27 лютого 2014 року.
Перезавантажено процедуру адміністративного оскарження реєстраційних дій. Посилено безпеку даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП) та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), зокрема, прийнято рішення про обов’язкове підключення державних реєстраторів та нотаріусів до засобу додаткової ідентифікації користувача при виконанні реєстраційних дій у цих реєстрах. Такий крок унеможливить будь-які несанкціоновані втручання в роботу ЄДР і ДРП та мінімізує ризики використання електронних ключів доступу реєстраторів для здійснення рейдерських атак на бізнес і шахрайських дій із корпоративними правами суб’єктів господарювання.
Крім того, повністю оновлено програмне забезпечення ЄДР: створено нові зручні опції для громадян і додатковий функціонал для представників реєстраційної спільноти.
Нині одним натисканням у смартфоні можна отримати консультацію, правову підтримку і роз’яснення прав та обов’язків. Це значно спрощує доступ до правосуддя: будь-яка людина, яка опинилася в складній життєвій ситуації, може витягнути телефон і отримати правову допомогу.
Розроблено перший етап впровадження автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність» – підсистема «Електронний кабінет арбітражного керуючого». Він, зокрема, включає реєстрацію, авторизацію та автентифікацію арбітражного керуючого; отримання відомостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, щодо суб'єктів, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Запроваджено проєкт «Платі камери в СІЗО», в межах якого сплачено понад 2,5 млн грн. За рахунок цих коштів було відремонтовано більше 3 десятків безкоштовних камер для майже 200 ув’язнених.
А вже цього року додатковим джерелом надходжень для оновлення пенітенціарної інфраструктури стане проєкт «Велика приватизація в’язниць». Адже минулоріч було затверджено відповідні законодавчі зміни, підготовлено необхідну технічну документацію, аби вже у березні 2021 року продати першу законсервовану в’язницю.
Крім того, було покращено умови утримання ув’язнених у частині доступу до Інтернету та більш якісного харчування. Впроваджено та наповнено Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту.
Разом із цим, це далеко не повний перелік досягнень, яких вдалося зробити Мін’юсту протягом року роботи в новому Уряді:
✓У сфері виконання судових рішень, наприклад, виконавці стягнули більше 15 млрд гривень, серед яких аліменти на понад 420 тисяч дітей та більше половини мільярда гривень заборгованості із заробітної плати. Також спільно із Мінцифри було інтегровано на портал «Дія» функціонал виконавчого провадження, де можна отримати інформацію та сплатити борг онлайн усього в кілька кліків.
✓Протидія «реєстраційному» рейдерству. Офіс протидії рейдерству успішно виконує свою функцію по недопущенню протиправного захоплення об’єктів нерухомості та корпоративних прав. Протягом останніх 12 місяців було запроваджено механізм одноособового розгляду скарг на рішення чи дії державного реєстратора. Це інструмент для швидкого реагування на прояви «реєстраційного» рейдерства, який дозволяє Мін’юсту протягом доби скасувати незаконну реєстраційну дію і поновити порушені майнові чи корпоративні права. Класичне рейдерство практично зникло, проте люди з поганими намірами нікуди не поділися. А тому захоплення активів все ще трапляється, проте в основному так, щоб не потрапити на радари Мін’юсту.
✓Вдосконалення сфери захисту прав людини. Протягом останнього року розроблено законопроєкти (№№ 3892, 3893, 3894), спрямовані на підвищення гарантій прав потерпілих від насильницьких кримінальних правопорушень. Згідно із розробленими проєктами Законів, якщо внаслідок насильницького кримінального правопорушення людині заподіяно фізичне або психологічне насильство, вона втратила заробіток внаслідок заподіяння шкоди здоров’ю або ж понесла витрати на медичні послуги – вона має право розраховувати на грошову компенсацію від держави. Розмір виплати залежить від тяжкості заподіяної потерпілому шкоди.
Окрім галузевих реформ, тривала активна робота і над крос-секторальними ініціативами. Було розроблено та направлено в Офіс Президента України проєкт нової Національної стратегії у сфері прав людини та розпочали роботу над відповідним планом дій.
✓Говорячи про сферу нотаріату, важливим досягненням стало переформатовання персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Ініціативно та добровільно віддали контроль над нею нотаріусам, увівши до складу комісії нотаріусів за квотою Мін’юсту. Широке представництво нотаріальної спільноти у складі Комісії — це черговий крок на шляху реформи нотаріату, зроблений з метою поступового переходу до саморегулювання нотаріальної діяльності.
✓Альтернативне врегулювання спорів. У 2020 році було розроблено законопроєкти про медіацію (№ 3504 прийнятий ВРУ у першому читанні) та про внесення змін до закону про третейські суди (у ВРУ №3411), які спрямовані на впровадження та удосконалення альтернативних методів вирішення спорів, що надасть змогу зменшити навантаження на державні суди.
✓Іноземні арбітражі. До України продовжують подавати позови у міжнародних арбітражах, і тут Мін’юст виступає у ролі адвоката держави. Чого лише варте рішення Стокгольмського арбітражу про відсутність у нього юрисдикції розглядати справу за позовом кіпрських офшорних компаній до держави Україна про стягнення близько 6 мільярдів доларів США та відсотків. Позивачами були акціонери ПАТ «Укрнафта», які володіють 40,1009% акцій вказаної компанії.
Справа комплексна, складна, покривала багато аспектів відносин держави та Укрнафти. І через 7 років, допоки тягнулася ця справа, ми таки отримали бажаний результат.