Від початку повномасштабної війни росії проти України, з 24 лютого 2022 року, окрім збройного нападу відбувалися також кібератаки, зокрема й на ключові державні реєстри, які забезпечують право власності громадян. Тоді Міністерство юстиції України вимкнуло ці реєстри від загальної мережі, забезпечивши їх автономне функціонування і збереження всіх даних на відповідних серверах. Як повідомив керівник Офісу протидії рейдерству Мін'юсту Віктор Дубовик в інтерв'ю для УНІАН, в цей час жодним кіберзлочинцям не вдалося дістатися до відомостей, які містяться в цих реєстрах.
"Загалом обмеження на першому етапі були жорсткі, коли дозволявся лише дуже малий перелік реєстраційних дій. Станом на зараз дозволено проводити майже всі реєстраційні дії, але з певними особливостями, які зумовлені нашим воєнним історичним періодом", ‒ зазначає Віктор Дубовик.
Говорячи про електронні реєстри, він вкотре акцентував, що наразі держава дозволяє використовувати в цивільному обігу два носії, абсолютно рівноправні, які підтверджують право власності — як паперовий, так і електронний варіант. Але, зважаючи на події, що відбуваються навколо, набагато легше втратити паперові носії з правом власності, ніж якимось чином бути позбавленим запису в електронному реєстрі. Тож, комбінація "паперовий носій плюс закріплення в електронному" дає захист з двох боків. Для того, аби внести інформацію про право власності в електронний реєстр, варто звернутися до державного реєстратора чи нотаріуса, який має право проводити державну реєстрацію під час воєнного стану.
На фоні підвищення кількості реєстраційних дій в країні, за словами керівника Офісу протидії рейдерству, збільшується і кількість скарг на ці дії. Разом із тим, у порівнянні з 2021 роком відсоток скарг від кількості реєстраційних дій зменшився майже вдвічі. Тут спрацювали запроваджені обмеження. Зокрема, доступ до системи державної реєстрації надавався тільки тим державним реєстраторам, щодо яких не застосовувалися санкції в державних реєстрах у вигляді тимчасових блокувань на строк більше 3-х місяців чи анулювання доступу до відповідного реєстру.
"Тобто люди, які хотіли б вчиняти незаконні реєстраційні дії, не мають такої можливості. Наразі ж найбільш ризикованими є реєстраційні дії, які можуть посприяти уникненню громадянами і юридичними особами країни-агресора тих санкцій, які накладаються національним і міжнародним законодавством. Тому кожен нотаріус та державний реєстратор має розуміти, що коли до нього потрапляють документи в яких є згадка країни-агресора, то в Міністерстві юстиції будуть приділяти особливу увагу до таких реєстраційних та нотаріальних дій", ‒ говорить Віктор Дубовик.
А ось серед "класичних" ризикових реєстраційних дій фахівець виділив такі:
звернення на іпотечне майно в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", яка дозволяє банківській установі набувати права власності на майно, яке перебуває в заставі у банку, у зв´язку з несплатою за кредитом (на цей час такі реєстраційні дії заборонені, за деякими винятками);
відчуження часток в статутних капіталах, збільшення статутного капіталу і розмиття часток в юрособах;
реєстраційні дії, які пов'язані зі створенням нових товариств на підставі підроблених документів.
У травні Верховна Рада прийняла закон щодо вдосконалення механізму протидії рейдерству. Він передусім спрямований на дві великі сфери. Перша — це процедура розгляду скарг щодо державної реєстрації. Друга — зміни для бізнесу, зокрема аграрного.
"Запроваджені ключові зміни вирішують багато проблем, які були успадковані з 2016-2019 років. Залишаються ще глобальні державні проєкти, які потребують удосконалення системи державних реєстрів тощо", ‒ розповідає керівник Офісу протидії рейдерству.
За його словами, у майбутньому планується технічне запровадження інституту поступовості вчинення реєстраційних дій. Тобто, це буде певна алгоритмізація проведення реєстраційних дій із технічними блоками, коли державний реєстратор хоче вчинити дію з порушенням закону, а система йому не дозволяє це зробити. Крім того, поступово відбувається збільшення відомостей, які державний реєстратор має отримувати не з паперових носіїв, а з інших державних реєстрів, систем, з якими налагоджується взаємодія, що мінімізує можливості для шахраїв.