Права людини починаються з прав дитини – це загальноприйнята норма в Європейському Союзі, це визнає і Україна. Захист прав дитини є одним із найважливіших пріоритетів у нашій державі, адже ставлення до дітей, рівень їхньої безпеки та захищеності у державі, стан їхнього всебічного розвитку є одним із показників цивілізованості та гуманності суспільства. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави. Права дитини – це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості.
Про які свої права повинна знати кожна дитина?
Кожна дитина повинна знати, що всі рівні перед законом та суспільством, а тому будь-які прояви порушення прав відносно неї не повинні бути приховані, незалежно, з чийого боку вони надходять: батьків, вихователів чи навіть однокласників.
Діти мають право на повагу до приватного життя, у тому числі на таємницю листування, телефонних розмов чи особистої сторінки у соцмережах.
Дитина має право спілкуватися з обома батьками, якщо вони розлучені, за винятком тих випадків, коли це суперечить її інтересам. Більше того, серед основних прав дитини – право на належне утримання. Відповідний обов’язок батьків випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. І розірвання шлюбу між подружжям не звільняє батьків від обов’язку матеріально утримувати своїх дітей.
Як свідчить практика, деякі батьки виконують цей обов’язок добровільно, інші, на жаль, примусово. Так, у 2020 році органи державної виконавчої служби стягнули 6,5 млрд грн аліментів. З них 1,5 млрд грн стягнуто державними виконавцями завдяки застосуванню до боржників встановлених Законом обмежень:
Крім того, минулого року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачається індексація розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину.
Індексацію аліментів виконавець має проводити у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. Це дасть можливість оперативно відшкодовувати особі кошти на подорожчання споживчих товарів і послуг, що особливо важливо для дітей та реалізації їхніх потреб у всебічному духовному та фізичному розвитку, а також для забезпечення належного рівня життя, харчування, виховання тощо.
Як в Україні захищають права дітей?
Серед проєктів Міністерства, спрямованих на захист прав дітей, – розбудова системи ювенальної пробації в Україні. Це можливість для неповнолітніх, які вступили у конфлікт із законом, розпочати нове життя та стати повноцінним членом суспільства. Дитина відбуває покарання не у виховній колонії, а залишається в громаді, але при цьому з нею індивідуально працюють фахівці ювенальної пробації та психологи.
Крім того, в Україні схвалено Національну стратегію реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року. Цим документом наголошено на необхідності вирішення основних системних проблем юстиції щодо дітей, подолання прогалин у системі міжвідомчої взаємодії, забезпечення профілактичної, соціально-виховної роботи та роботи, спрямованої на ресоціалізацію неповнолітніх, які схильні до протиправної поведінки та вчинили правопорушення, а також на посилення захисту прав дітей, які потерпіли від правопорушень, зокрема, насильницького характеру, та дітей, які є свідками правопорушень.
Тобто, Стратегія уперше в історії України ставить за мету не тільки посилення уваги до дітей, які вчинили правопорушення, але й до інших категорій дітей у контакті з законом.
Так, завданнями Стратегії щодо дітей-жертв та дітей-свідків є:
«У найвищих інтересах дітей»: європейські ініціативи у сфері захисту прав неповнолітніх
Одним із основних компонентів державної політики України у сфері захисту прав дітей є удосконалення нормативно-правової бази, у тому числі імплементація норм європейського та міжнародного права. Результатом цієї діяльності є те, що на сьогодні Україна є учасницею цілого ряду міжнародних договорів у сфері забезпечення прав дитини.
Світові стандарти у галузі дотримання прав дитини, що формувалися протягом багатьох десятиліть, закріплені у кількох важливих міжнародних документах. Ще у 1924 році Лігою Націй було розроблено та прийнято Женевську декларацію прав дитини. Це питання знайшло відображення й у Загальній декларації прав людини, прийнятій ООН у 1948 році. У 1959 році ООН прийняла Декларацію прав дитини. 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Конвенцію про права дитини, яка правомірно вважається міжнародною дитячою Конституцією. Конвенція була ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня того ж року.
Разом із цим, важливе значення має ратифікація Україною низки міжнародних договорів у сфері сімейного права, розроблених в рамках Ради Європи і Гаазької конференції з міжнародного приватного права, що дозволяють вирішувати практичні питання, які стосуються здійснення прав дітей, регулюють відносини батьків і дітей, як матеріальні, так і особисті. Деякі з цих договорів були підписані Україною ще в 2002 – 2003 роках.
Також варто зазначити, що завдяки підтримці ЄС в Україні реалізується та вже було реалізовано багато проєктів у різноманітних галузях, спрямованих на захист та забезпечення прав дітей: деякі стосувались реформування системи освіти, деякі – підтримки інституційної розбудови у цій сфері, а інші були спрямовані на створення надійних інструментів захисту дітей від насилля.