забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених;

забезпечує формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;

контролює дотримання прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацію законних прав та інтересів засуджених та осіб, узятих під варту;

вносить пропозиції щодо розробки проєктів законів та інших нормативно-правових актів, пропозицій щодо вдосконалення законодавства та подання їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

узагальнює практику застосування законодавства та надає методичні рекомендації з питань, що належать до його компетенції;

готує зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;

надає роз’яснення з питань, пов’язаних з діяльністю Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються;

аналізує результати діяльності та вживає заходів для підвищення ефективності функціонування територіальних органів, підприємств, установ та організацій системи Державної кримінально-виконавчої служби України, що належать до сфери управління Міністерства;

здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються;

інформує громадськість про свою діяльність та про стан реалізації державної політики у визначених сферах діяльності;

визначає основні напрями діяльності міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства, уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, закладів охорони здоров’я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби (далі – органи і установи);

організовує та контролює виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів виправлення засуджених;

забезпечує здійснення заходів стосовно виявлення та запобігання вчиненню кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків засудженими та особами, узятими під варту, а також заходів щодо них для припинення кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків;

організовує здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням;

забезпечує контроль за організацією охорони установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, дотриманням правопорядку та забезпеченням безпеки в них;

організовує облік та реєстрацію засуджених та осіб, узятих під варту;

визначає вид установи виконання покарань, у якій відбуватимуть покарання засуджені до позбавлення волі, здійснює розподіл, переводить їх та осіб, узятих під варту, з однієї установи до іншої;

забезпечує виконання актів амністії та помилування, проводить перевірки дотримання органами і установами вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок оформлення матеріалів до клопотання про помилування;

організовує проведення соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, залучає до її проведення представників релігійних і благодійних організацій, громадських об’єднань, творчих спілок, фізичних осіб;

сприяє здійсненню спостережними комісіями та громадськими об’єднаннями громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань;

організовує у взаємодії з Міністерством освіти і науки України професійно-технічне і загальноосвітнє навчання засуджених та надання освітніх послуг особам, узятим під варту;

організовує здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, медичного контролю за станом здоров’я засуджених та осіб, узятих під варту, надання їм медичної допомоги, забезпечує належний санітарно-епідемічний стан в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах і на їх території;

забезпечує здійснення оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України;

спрямовує діяльність закладів освіти, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, у тому числі:

забезпечує вжиття заходів щодо недопущення закладами освіти привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

бере участь у здійсненні контролю за виконанням закладами освіти плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти;

здійснює погодження надання відпусток та службових відряджень керівників закладів освіти;

сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладах освіти;

відповідає за напрям відновлення державної влади та реінтеграції деокупованих територій України в Міністерстві;

координує напрями роботи та спрямовує діяльність структурних підрозділів апарату Міністерства, які безпосередньо підпорядковані Державному секретарю Міністерства:

Відділу по роботі з системою Державної кримінально-виконавчої служби України;

спрямовує діяльність:

Департаменту з питань виконання кримінальних покарань;

міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;

державної установи «Центр пробації»;

державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України»;

спрямовує та координує діяльність таборів для утримання військовополонених;

здійснює інші повноваження, визначені законодавством.

Заступник Міністра є державним експертом з питань таємниць у Міністерстві щодо здійснення віднесення інформації до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування у сфері оборони; економіки, науки і техніки; державної безпеки та охорони правопорядку, пов’язаних із вирішенням питань виконання кримінальних покарань.