Стратегія: цілі та пріоритети

Стратегічні пріоритети, цілі і завдання

Мін’юстом сформульовано чотири основні стратегічні пріоритети, які визначатимуть стратегічний напрямок його діяльності протягом наступних трьох років:

1. Забезпечення верховенства права.
2. Мінімізація корупційних ризиків. Поліпшення бізнес-клімату.
3. Формування та реалізація державної правової політики.
4. Подальша інституційна розбудова Мін’юсту.

 

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 1: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА

Мін’юст прагне відігравати провідну роль в забезпеченні верховенства права і дотриманні прав людини в Україні. Мін’юст в межах своїх повноважень активно сприяє проведенню судової реформи в Україні, метою якої є становлення дієвої, справедливої та доступної системи правосуддя.

З метою реалізації цього стратегічного пріоритету Мін’юстом визначено наступні стратегічні цілі:

  • Рівний доступ до правосуддя / правової допомоги;
  • Виконання судових рішень;
  • Виконання покарань і пробація.

Стратегічна ціль 1.1: Організація та забезпечення якісного надання безоплатної правової допомоги, правопросвітництво на рівні громад для гарантування рівного доступу до правосуддя, правової інформації та консультацій, підвищення правової свідомості громадян

Якісна безоплатна правова допомога є основною складовою права на рівний доступ до правосуддя всіх вразливих верств населення. Реалізація зазначеної стратегічної цілі дозволить розширити доступ громадян до якісної безоплатної первинної та вторинної правової допомоги відповідно до наявної потреби на всій території України; підвищити рівень правосвідомості громадян. Окрім ефективних офісів надання безоплатної правової допомоги, Мін’юст зосередить свою діяльність на створенні мережі незалежних провайдерів безоплатної правової допомоги по всій Україні, які діятимуть на рівні територіальних громад і активно взаємодіятимуть на засадах партнерства з органами місцевої влади, провайдерами послуг і громадськими організаціями. Створення системи безоплатної правової допомоги було ініційоване та започатковане Мін’юстом з метою реалізації статті 59 Конституції України та виконання взятих міжнародних зобов’язань, зокрема Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) № 1466 (2005).

Стратегічна ціль 1.2: Повне впровадження змішаної системи примусового виконання рішень — запровадження виконання рішень державними та приватними виконавцями, а також удосконалення процедури виконавчого провадження

Належне функціонування системи виконання судових рішень є одним із ключових елементів реформування сектору правосуддя. Впровадження змішаної системи примусового виконання рішень сприятиме подоланню корупції у цій сфері, вчасному й прозорому виконанню судових рішень з повагою до прав людини та основних свобод, а також поліпшенню бізнес-клімату в Україні.

Стратегічна ціль 1.3: Демілітаризація Державної пенітенціарної служби та створення функціональної служби пробації

Іншою важливою складовою реформи сектору правосуддя є глибинна реорганізація пенітенціарної системи та створення служби пробації. Стратегічною метою є трансформація закритої мілітаризованої каральної системи у сучасну, добре оснащену та ефективну систему, яка здатна забезпечувати належний баланс між попередженням злочинів, реабілітацією правопорушників, повагою до прав людини та верховенством права.

Стратегічна ціль 1.4: Впровадження проектів Державно-приватного партнерства у пенітенціарній системі

Стратегічна ціль 1.5: Мінімізація витрат бюджету на утримання Пенітенціарної системи

Стратегічна ціль 1.6: Створення сучасної моделі системи судово-експертного забезпечення відповідно до аналогічних прогресивних інститутів держав-членів ЄС та норм міжнародного права.

 

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 2: МІНІМІЗАЦІЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ ТА ПОЛІПШЕННЯ БІЗНЕС-КЛІМАТУ

Боротьба з корупцією та поліпшення бізнес-клімату є одним з ключових пріоритетів для Мін’юсту. Ключові елементи реформи включатимуть структурні зміни Міністерства і його установ, державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, та органів, що координуються через Міністра юстиції, з метою забезпечення ефективності, дієвості, прозорості та підзвітності послуг, які надаються.

Мін’юст визначив такі стратегічні цілі для виконання Пріоритету 2:

  • Розвиток системи державної реєстрації та інструментів електронного правосуддя;
  • Вдосконалення регулювання та здійснення нагляду за діяльністю нотаріату.

Стратегічна ціль 2.1: Інституційний розвиток системи державної реєстрації

Міністерство здійснює розширення системи державної реєстрації шляхом децентралі- зації та демонополізації адміністративних сервісів у сферах державної реєстрації бізнесу та речових прав, боротьби з корупцією та підвищення якості послуг, що надаються. Основними напрямками реформ стануть усунення дублювання інформації, високий ступінь взаємодії між різними реєстрами, подальше вдосконалення нормативно-правової бази, що сприятиме наданню доступних, надійних і економічно вигідних послуг.

Стратегічна ціль 2.2: Вдосконалення регулювання та здійснення нагляду за діяльністю нотаріату

Реалізація даної цілі передбачає вдосконалення системи українського нотаріату, сприяння конкуренції між нотаріусами на засадах професіоналізму, використання сучасних техноло- гій при вчиненні нотаріальних дій, забезпечення більшої зручності для громадян при корис- туванні послугами нотаріусів.

 

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 3: РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ

Міністерство прагне вдосконалити процес формування політики та розробки нормативно-правової бази для забезпечення більшого дотримання прав людини. Забезпечення більшої участі громадянського суспільства в процесі формування політики та розвитку нормативно-правової бази, у тому числі в процесах прийняття рішень на національному та місцевому рівнях, є важливим компонентом для досягнення цієї мети. Узгодження національної нормативно-правової бази з міжнародними нормами захисту прав людини та судовою практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) буде залишатися одним з пріоритетів, що забезпечить максимальну синергію в цьому процесі шляхом ефективного представництва інтересів України в міжнародних юрисдикційних органах.

Мін’юст визначив такі стратегічні цілі для виконання Пріоритету 3:

  • Більша участь громадянського суспільства в процесі формування політики та розробки нормативно-правової бази;
  • Досягнення максимальної синергії між представництвом України в міжнародних юрисдикційних органах і приведенням національної нормативної бази у відповід- ність до міжнародних зобов’язань України.

Стратегічна ціль 3.1: Удосконалення правового регулювання з питань забезпе- чення та реалізації конституційних прав і свобод людини

Більша участь громадянського суспільства в процесі формування політики та розробки нормативно-правової бази є важливою складовою підвищення рівня довіри громадськості до якості пропозицій, а також більшого залучення широких верств населення до загального процесу реформ.

Стратегічна ціль 3.2: Підвищення синергії між представництвом України в міжнародних юрисдикційних органах і приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних зобов’язань України

Наша стратегія заснована на розумінні того, що успішне представництво інтересів України в міжнародних юрисдикційних органах, а також установах, що здійснюють наг- ляд за дотриманням прав людини, є можливим лише завдяки синергії, досягнутій внас- лідок кращого представництва країни в міжнародних процесах, і приведенню національ- ного законодавства у відповідність до міжнародних зобов’язань України. Особлива увага приділена захисту інтересів України, пов’язаних з анексією Криму і гібридною війною, яку веде Росія проти України. Частина наших зусиль буде присвячена напрацюванню повноцінного механізму співробітництва з Міжнародним кримінальним судом.

 

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 4: ПОДАЛЬША ІНСТИТУЦІЙНА РОЗБУДОВА МІН’ЮСТУ

Стратегічна ціль 4.1: Мін’юст прагне оптимізувати розподіл людських ресур- сів та інфраструктури при одночасному підвищенні ефективності, прозорості та підзвітності Міністерства

Мін’юст буде намагатися забезпечити сталий інституційний розвиток Міністерства шляхом створення ефективних структур управління, оптимізації розподілу людських ресурсів та інфраструктури за рахунок відповідності порядку формування бюджету до стратегічного планування. Масштабні реформи потребують сучасних, дієвих і ефективних механізмів комунікації та координації. Міністерство прагне до інноваційних рішень у сфері державного управління. Перехід на безпаперову електронну комунікацію забезпечить більшу ефективність і прозорість внутрішніх і зовнішніх комунікацій Міністерства. Оптимізований процес внутрішньої координації відповідатиме розвиткові механізмів стратегічного планування, моніторингу та оцінювання в межах Міністерства з метою забезпечення сталої реалізації стратегічних цілей і завдань, ефективного використання коштів, що виділяються на реформування всієї системи правосуддя. Стратегічна комунікація також є невід’ємною частиною проведення реформ, яка сприяє більшій прозорості та підзвітності державних установ. Вона також дозволяє використовувати результати аналізу очікувань та сприйняття громадськості для стратегічного планування, моніторингу та оцінювання.