28 лютого 2013 року м. Київ
Присутні: 35 членів Громадської ради при Міністерстві юстиції України, 32 членів Громадської ради при Державній реєстраційній службі України.
Представники Міністерства юстиції України: Мартиненко С.В. (заступник директора Департаменту взаємодії з органами влади, начальник Управління взаємодії з Державними службами України), Рудь В.Л. (головний спеціаліст Департаменту взаємодії з органами влади), Дьомкіна Г.С. (начальник відділу аналітично-методичної роботи Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу), Захандревич О.М. (начальник відділу організації державної реєстрації речових прав на нерухоме майно нотаріусами Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу), Пеняк С.І. (головний спеціаліст Департаменту конституційного, адміністративного та соціального законодавства).
Представник Державної реєстраційної служби - Ковальов В.М.
Представик Київського міського Бюро технічної інвентаризації Мартиш Д.А.
Заступник Голови правління Центру політико-правових реформ Тимощук В.П.
Представники ЗМІ: Іллюк Ф.К. (газета «Юридичний вісник України»), Дудін В.М. (газета "Юридична практика").
Головуючий на засіданні: Курдельчук Д. М., Голова Громадської ради.
ВИСТУПИЛИ:
- Курдельчук Д.М.: Повідомив, що проведення спільного засідання двох громадських рад викликане нагальністю тих питань, які вимагають щоденного реагування не тільки в професійному середовищі (державні реєстратори, нотаріуси, представники бюро технічної інвентаризації), а й кожної людини. Оголосив та запропонував затвердити Порядок денний спільного засідання Громадської ради при Міністерстві юстиції та Громадської ради при Державній реєстраційній службі.
І. Введення в дію змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень": проблеми і шляхи їх вирішення.
1) Проблемні для банківської системи питання реєстрації нерухомості (доповідач: Оліфер Г.І.).
2) Практичні проблеми, що виникають при операціях з нерухомістю та реєстрації на неї в розмірі реформи системи реєстрації речових прав на нерухоме майно (доповідач: Очкольда М.Г.).
3) Проблеми функціонування органів державної реєстрації (доповідач: Мартиш Д.А.).
4) Проблемні питання щодо процедури реєстрації прав при вчиненні правочинів із нерухомим майном (доповідач: Якименко В.О.).
5) Початок роботи системи реєстрації речових прав (Ковальов В.М.).
ІІ. Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»: проблематика і шляхи вдосконалення (доповідач: Тимощук В.П.).
ІІІ. Питання підготовки до установчих зборів з формування нового складу Гпромадської ради. Аналіз поточної ситуації (доповідач: Курдельчук Д.М.).
IV. Різне.
ВИРІШИЛИ: Затвердити порядок денний спільного засідання Громадської ради при Міністерстві юстиції та Громадської ради при Державній реєстраційній службі України.
І. Введення в дію змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень": проблеми і шляхи їх вирішення.
1) СЛУХАЛИ: Проблемні для банківської системи питання реєстрації нерухомості.
ВИСТУПИЛИ:
Оліфер Г.І.: Наголосила на тому, що введення в дію Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить низку прогресивних положень, а саме: нотаріусам надане повноваження реєстрації права власності при вчиненні нотаріальних дій. Одночасно він містить ряд проблем для клієнтів банків при кредитуванні нерухомого майна. Проблеми стосуються повторної реєстрації прав власності за документами, виданими до 1 січня 2013 року. Це фактично веде до повного нівелювання правовстановлюючих документів, які видавались раніше. По-друге, суттєво ускладнилась процедура реєстрації припинення іпотеки та зняття заборон відчуження на нерухоме майно. По-третє, існують протиріччя між Цивільним кодексом та Законом України "Про іпотеку" та, як наслідок, має місце лобіювання банками операцій з продажу іпотечних кредитів. По-четверте, відмічається збільшення кількості непотрібних документів при здійсненні операцій, що, в свою чергу, веде до збільшення витрат на реєстрацію. Відмітила також збільшення ризиків визнання судами недійсними укладених іпотечних договорів, недосконалість форм заяв, дублювання відомостей про предмет та клієнта іпотеки, що також веде до збільшення тривалості реєстраційних процедур.
Повідомила, що іпотека є похідним майновим правом, а реєстрація іпотек, що здійснювалась до 1 січня 2013 року, без тиску іпотекодавця не є можливою. Враховуючи зміни до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виникла необхідність в повторній реєстрації прав власності на нерухоме майно, що знаходиться в іпотеці банку. Однак без участі іпотекодавця банк не має права здійснювати будь-яких дій, а лише може зареєструвати в спеціальному розділі.
Також нотаріуси відмовляються посвідчувати договори про відступлення права вимоги по іпотечним кредитам, якщо право власності за договором було посвідчено до 1 січня 2013 року, свою відмову мотивують тим, що право власності на предмет іпотеки не зареєстроване в реєстрі. Саме тому не сформований новий розділ по об'єктам нерухомості. Для реєстрації відомостей про відступлення права вимоги по іпотечному договору банк повинен подати нотаріусу документи, що підтверджують майнові права для іпотекодавця на нерухомість та документи, що підтверджують виникнення права власності на майно, тобто, на сьогодні державна реєстрація прав за іпотечним договором без участі іпотекодавця неможлива, так як тільки іпотекодавець, як власник предмету іпотеки, може подати державному реєстратору заяву про реєстрацію права власності, що, в свою чергу, створює певні незручності та не відповідає ст. 116 Цивільного кодексу та ст. 24 Закону України "Про іпотеку", які дозволяють проводити процедуру відступлення права вимоги по іпотечному кредиту без згоди іпотекодавця.
Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що дії щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчинені до моменту вступу в дію Закону, визнаються дійсними. На сьогодні не передбачено автоматичного переносу записів з одного реєстру в інший.
Доповідач за пропонувала надати нотаріусам право переносити записи про реєстрацію права власності іпотекодавця на предмет права іпотеки з реєстру прав власності в реєстр речових прав на нерухоме майно автоматично.
Щодо ускладнення процедури припинення іпотеки, то на сьогодні в цьому плані права нотаріусів обмежені, так як реєстрація прав та їх обтяжень здійснюється лише в тому випадку, коли вчиняються нотаріальні дії. Нотаріус може зареєструвати припення іпотеки лише після попередньої реєстрації прав та їх обтяжень і внесення таких прав в Реєстр державним реєстратором.
Оліфер Г.І. запропонувала надати роз'яснення державним реєстраторам щодо ведення Реєстру речових прав та їх обтяжень. На даний момент існує роз'яснення Укрдержреєстру від 6 січня 2013 року, проте не всі державні реєстратори враховують його положення. Це призводить до того, що банки, які виступають в ролі іпотекодавця, вимушені своїми силами за рахунок власних ресурсів здійснювати припинення іпотеки, що в кінцевому рахунку призводить до підвищення вартості іпотеки. Пропонувала відновити повноваження нотаріуса щодо проведення процедури припинення іпотеки та зняття заборон на нерухомість за договором іпотеки і забезпечити можливість подання заяв щодо реєстрації по припиненню іпотеки та внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів №703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Щодо збільшення кількості зайвих документів зазначила, що Постановою Кабінету Міністрів №1141 від 26 жовтня 2011 р. «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» передбачена значна кількість документів для внесення в реєстр. Пропонувала оптимізувати кількість документів, які необхідно подавати для реєстрації.
Стосовно питання збільшення ризиків визнання судами недійсними укладених іпотечних договорів, то при укладенні іпотечних договорів та договорів про відчуження нерухомого майна, що знаходиться в іпотеці або в податковій заставі, не вимагається проведення технічної інвентаризації. Це може призвести до зловживань з боку суб'єктів права. Можливе самовільне перепланування, тобто самовільне будівництво, не буде відображене в реєстрі. Як насділок, у судовому порядку договори можуть бути визнані недійсними.
Пропозиція внести зміни до відповідного наказу Міністерства юстиції №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Наголосила на необхідності роз'яснень Державною реєстраційною службою та Міністерством юстиції. Попросила підтримати запропоновані пропозиції для злагодженої роботи.
ВИРІШИЛИ: Підтримати пропозиції представника Асоціація «Український кредитно-банківський союз» Оліфер Г.І. та направити їх на розгляд до Міністерства юстиції та Державної реєстраційної служби.
2) СЛУХАЛИ: Практичні проблеми, що виникають при опереціях з нерухомістю та реєстрацією речових прав на нерухоме майно.
ВИСТУПИЛИ:
- Очкольда М.Г.: Зазначив, що ключовою ідеєю в покращенні та спрощенні процедури реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є захист права власності фізичних та юридичних осіб.
У практичній правовій діяльності у громадян виникають питання про гарантії того, що договір не буде розірваний у суді, про те, де гарантія того, що особа купує задеклароване майно, чи є впевненість у тому, що особа яка продає об'єкт нерухомості, має на це права? Ці питання виникають у зв'язку з тим, що існує практика, коли суди підходять до вирішення питань з нерухомістю не з точки зору духу закону, а з точки зору букви закону. Це означає, що немає формального розуміння законодавства, а тому створюються умови, коли добросовісні набувачі втрачають набутий об'єкт. Надзвчичайно важливо мати гарантії права власності, оскільки будь-яка держава може розвиватися тільки тоді, коли інвестор матиме гаратії того, що інвестиція залишиться власником. Необхідно, щоб Закон підсилював захист прав власників і, таким чином, забезпечував гарантії захисту своїх прав.
Ідея нещодавніх законодавчих змін полягала в тому, щоб привести ст. 182 Цивільного кодексу України у відповідність з законодавством про державну реєстрацію. З 1 січня 2013 року повноваження, які мали бюро технічної інвентаризації, передано Державній реєстраційній службі України.
Наголосив, що існує проболема відповідності фактичних та технічних характеристик об`єкта. Як наслідок, договори з нерухомістю визнаються недійсними або неукладеними, оскільки технічна характеристика об'єкта є істотною умовою договору. Вважає, що проведення технічної інвентаризації має проводитися обов'язково. Варто знайти прості шляхи вирішення даного питання. Звернув увагу на відповідальність власників нерухомих речей.
Зазначив, що інформація, яка міститься в бюро технічної інвентаризації щодо зміни власників того чи іншого нерухомого майна, є важливою і варто продумати механізми щодо її збереження.
Запропонував рекомендувати Міністерству юстиції та Укрдержреєстру розглянути питання щодо обов'язкової технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна – так званої поточної інвентаризації правочинів.
ВИРІШИЛИ: Підтримати пропозиції представника ВГО «Асоціація правників України» Очкольди М.Г. щодо внесення змін до діючого законодавтсва України з питання визнання обовязковості технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна та направити їх на розгляд до Міністерства юстиції та Державної реєстраційної служби.
3) СЛУХАЛИ: Проблеми функціонування органів державної реєстрації.
ВИСТУПИЛИ:
- Мартиш Д.А.: Доповів про недоліки нової системи реєстрації. Зазначив, що нормативна база щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно підготовлена на неналежному стані. Наголосив на тому, що 90% державних реєстраторів раніше не займалися державною реєстрацією, тобто ці особи не є професіоналами, а пройшли коротенький курс навчання.
Нераціонально були підібрані місця розташування приміщень відділів державної реєстрації. Програмне забезпечення, яким користуються держані реєстратори та нотаріуси, не є досконалим та потребує багато часу для виконання реєстраційних функцій. З 1 січня 2013 року в України фактично не укладаються угоди щодо земельних ділянок, відчуження іпотеки та не посвідчуються договори оренди землі. Це питання є найбільш болючим і на даний час ніяким чином не вирішується. Державна реєстраційна служба України не видає відповідних свідоцтв.
Як наслідок, відмітив втрату значного обсягу місцевих бюджетів, зумовлених ненадходженням мита за вчинення нотаріальних дій.
Поінформував, що вартість нотаріальних послуг зросла в 5-10 разів. У зв'язку з відсутністю проведення обстеження нерухомого майна перед укладенням договорів майже припинилися надходження до державного бюджету, місцевих бюджетів, пенсійного фонду від 380-ти БТІ.
Зараз 10 тис. осіб залишилися без роботи. Відповідно вони зареєстровані в центрах зайнятості, що, у свою чергу, лягло тягарем на державний бюджет.
Міністерство регіонального будівництва видало наказ № 658 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким передбачено, що технічну інвентаризацію та операції з нерухомістю, в тому числі щодо об'єктів стратегічного значення, атомних гідроелектростанцій, приміщень СБУ, Генпрокуратури, МВС України можуть робити будь-які суб'єкти господарської діяльності, включаючи осіб без громадянства.
Вищезазначені обставини призвели до дестабілізації ринку нерухомості, вкрай негативно відобразилось на інвестиційній привабливості України, збільшили відтік капіталів, викликали негативну реакцію європейської спільноти, сформувалися сприятливі умови для шахрайських дій з нерухомим майном, рейдерських захоплень, зросло незадоволення населенням дій влади.
Отже, доручення Президента щодо покращення умов на ринку нерухомості та вдосконалення процесу реєстрації не виконано. А те, що було зроблено, погіршило та ускладнило процес реєстрації. Необхідно негайно вдосконалювати нормативну базу у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Оскільки створені всі умови для унеможливлення державної реєстрації, спостерігається тенденція штучної відмови в державній реєстрації.
ВИРІШИЛИ: Взяти до відома інформацію представника Київського міського БТІ Мартиша Д.А.
4) СЛУХАЛИ: Проблемні питання щодо реєстрації речових прав при вчиненні правочинів з нерухомим майном.
ВИСТУПИЛИ:
- Якименко В.О.: Зазначила, що з 1 січня 2013 року Закон не змінився стосовно системи продажу нерухомого майна та документів, які необхідно нотаріусу зібрати в процесі підготовки до вчинення певної нотаріальної дії.
Що ж стосується оплати, то державні реєстратори є державними службовцями, заробітну плату їм сплачує держава, а приватні нотаріуси фінансово забезпечують себе самостійно. Для реєстрації договору купівлі-продажу, якщо з однієї та іншої сторони декілька осіб, витрачається цілий день. Крім того, в цей же день необхідно сформувати та направити до Реєстраційної служби всі матеріали, що стосуються реєстраційної справи. Наголосила на тому, що перший доповідач Оліфер Г.І. слушно зазначила про посвідчення іпотеки нотаріусами. Виникає проблема про вилучення записів з реєстру заборон і іпотек. Фактично нотаріус це зробити не може. Реєстр заборон, іпотек і деяких інших реєстрів були створені у 1994 році нотаріусами, і зараз у них забрали доступ до цих реєстрів. Для того, щоб вилучити заборону, необхідно звернутися до Реєстраційної служби, а остання, в свою чергу, буде вимагати документи, що посвідчують право власності, а майнові права не будуть зареєстровані в момент нездачі в експлуатацію нерухомості, і ніхто не зможе вилучити ці записи.
Якименко В.О. повідомила також, що проблеми також виникають при оформленні спадщини. У Цивільному кодексі зазначено, що спадщина є переходом права власності, тобто, якщо правовстановлюючий документ був зареєстрований або взагалі не був зареєстрований до 1 січня 2013 року в бюро технічної інвентаризації, то нотаріус при оформленні спадщини не може зареєструвати право власності за спадкодавця. Є роз'яснення з цього питання і, нібито, знайдено шлях вирішення проблеми, тобто, варто реєструвати спадкоємців і реєструвати лише перехід права, але майно, яке мав спадкодавець, може бути обтяжене іпотекою або накладено арешт. Різниця між арештом та забороною полягає в тому, що остання накладається на об'єкт, а арешт накладається на суб'єкт, тобто на особу, і, якщо ми не зареєструємо і не побачимо цього арешту, то вже в майбутньому відносно цього спадкодавця вже ніхто ніколи не зможе стягнути, ні заборонити. І як наслідок настає відповідальність нотаріуса.
Висловила свої пропозиції щодо створення робочої групи, яка б врахувала всі зауваження та пропозиції про внесення до відповідних законів, постанов тощо. Інвентаризація нерухомого майна має бути обов'язковою. Цим питанням має займатися структура, яка має архів відносно нерухомості. Запропонувала долучити до робочої групи нотаріусів, представників Укрдержреєстру та спеціалістів інформаційних технологій для удосконалення процедури державної реєстрації.
ВИРІШИЛИ: Взяти до відома пропозиції представника ВГО «Академія нотаріату України» Якименко В.О., доручити робочій групі опрацювати їх та надати на розгляд Міністерству юстиції та Державній реєстраційній службі.
5) СЛУХАЛИ: Початок роботи системи реєстрації речових прав.
ВИСТУПИЛИ:
- Ковальов В.М.: Зазначив, що шкодує про те, що всі зауваження, про які говорили попередні доповідачі, не надійшли до Державної реєстраційної служби до введдення в дію Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Наголосив, що Державна реєстраційна служба підготувала низку роз'яснень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Була проведена колосальна роботи щодо готовності Реєстраційної служби до реалізації реформ. Зазначив, що в прямому ефірі можна було спостерігати за роботою Державної реєстраційної служби. Звернув увагу на те, що Державною реєстраційною службою вже підготовлений Проект закону про внесення змін до Закону "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень".
- Якименко В.О.: Наголосила на тому, що технічна сторона державної реєстрації не узгоджується з правовою стороною.
- Ковальов В.М.: Зупинився на основних моментах вищезгаданого Законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів:
1) органи державної влади та місцевого самоврядування звільняються від сплати мита за надання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, стосовно земельних ділянок;
2) законопроект врегульовує відносини, пов'язані з можливістю проведення державної реєстрації на нерухоме майно та їх обтяжень, а також похідних від права власності, які виникли та зареєстровані в порядку зазначеному заонодавством, що діяло до 1 січня 2013 року у спеціальному розділі реєстру прав на нерухоме майно;
3) відповідно до ст.3 Закону інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження не підлягає внесенню до державного реєстру. У зв'язку з цим відповідно до пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону про внесення змін нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, починаючи з 1 січня 2013 року має доступ до Реєстру права власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовує їх під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
- Курдельчук Д.М.: Висунув пропозицію прийняти до уваги Законопроект «Про внесення змін до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наголосив, що має бути надана можливість ознайомитися з вищезазначеним законопроектом до того, як його буде направлено до Міністерства юстиції задля того, щоб законопроект був виваженим. Попросив передати законопроект для ознайомлення громадськості.
- Ковальов В.М.: Зазначив, що на даний момент передавати нічого. На сайті Державної реєстраційної служби законопроекту немає, але керівництво готове до співробітництва з громадськістю.
- Курдельчук Д.М.: Поінформував, що слушними є зауваження про те, що робота велась напружено й підтвердив, що колектив Укрдержреєстру провів колосальну роботу, але ознайомився з подібною реформою в Великобританії, Канаді, США та Австралії. У жодній із зазанчених країн таких реформ не проводять за 2-3 роки. У Великобританії в 1926 році розпочалася реформа, а в 2002 році внесено зміни в закони, протее, зміни відбулися зі збереженням принципових підходів, а вже в послюдуючому в 2008, 2010-12 роках йшли зміни у зв'язку з введенням електронних реєстрів, можливостей використання електронних даних. Велика увага звертається на можливі зловживання. Можна говорити про невиправдану поспішність у проведенні реформи щодо державної реєстрації в Україні. Наголосив, що варто більш вдумливо підходити до проведення реформ. Має бути виважений підхід та враховуватися реальні зауваження того, що говорять практики, починаючи від БТІ та закінчуючи нотаріусами, які мають функції вторинних реєстраторів. Проте ідея "єдиного вікна" не була реалізована.
ВИРІШИЛИ: Створити робочу групу, до якої залучити представників Громадських рад при Міністерстві юстиції та Державній реєстраційній службі, включаючи Ковальова В.М., Оліфер Г.І., Очкольду М.Г., Мартиша Д.А., Якименко В.О., Степаненка В.Д., Рикова В.В. та представників Інформаційно-аналітичного центру при Міністерстві юстиції.
За результатами сьогоднішнього обговорення Голова направить до Міністерства юстиції та Державної реєстраційної служби інформацію про те, що обоговорювалось на спільному засіданні, і звернеться з проханням врахувати думку громадськості до того, як направляти Законопроект «Про внесення змін до Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до Верховної Ради.
ІІ. СЛУХАЛИ: Закон «Про Єдиний демографічний державний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
ВИСТУПИЛИ:
- Тимощук В.П. Окреслив проблеми, які стосуються зазаначеного Закону. Умовно їх можна поділити на два сегменти. Перший сегмент полягає в захисті приватності персональних даних, оскільки за цим Законом держава передбачає створення такої мега бази даних, в якій буде інформація про всіх мешанців України, як громадян, так і іноземців та осіб без громадянства, починаючи від народження та закінчуючи смертю. Такого реєстру не існує в жодній цивиілізованій демократичній країні. Створення такого реєстру суперечить Конституції України, законодавству про захист персональних даних. Очевидної та раціональної мети для створення такого реєстру немає. Фактивно держава визнає, що вона не спроможна створити такий реєстр, оскільки для цього необхідна значна сума коштів та приблизно 3 роки часу.
Цей реєстр за Законом потенційно може об'єднувати всі відомчі інформаційні системи, наприклад, Укрдержреєстру, будь-якого Міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, будь-якого органу місцевого самоврядування. Все це має бути з'єднано в одну інформаційну систему. У такій ситуації ми отримаємо серйозний конфлікт з боку захисту персональних даних та лібералізації безвізового режиму.
Другий сегмент проблеми полягає в тому, що жодний документ, який посвідчує особу, посвідчення водія, не можуть бути виданими без створення цього реєстру, тобто де-факто всі ми опинились в статусі порушників, бо якщо у Вас є діти, то мали вже після набуття закону зареєструвати Ваших дітей та отримати на них паспорти. Цього фізично неможливо зробити та держава не може реалізувати цього. Проблема виникає навіть у тому, яким має бути зображення дитини, протягом якого часу можна ідентифікувати, та хто має розписуватися за дітей.
Цей закон приніс багато проблем для громадян як користувачів адміністративних послуг. Нам запропонували дуже дорогі у виготовленні та експлуатації внутрішні ідентифікаційні документи (мова йде про внутрішні паспорти, посвідчення водія, які мають містити електронний чіп). Це є черговою проблемою, оскільки торкнеться і Укрдержреєстру, і нотаріусів, оскільки необхідно буде спеціальне обладнення для ідентифікації особи. Наша держава до цієї реформи не готова, більше того ця реформа не обговорювалася громадськістю, насправді не передбачає повноцінної реформи.
Цей Закон нічого не змінює у питанні реєстрації місця проживання особи, створює проблеми в тому плані, що у нових паспортах не вимагатиметься обов'язковість відомостей про державну реєстрацію.
Тотально не врегульовано питання оплати. Це єдина сфера, в якій держава не контрює питання ціноутворення. Це є неприйнятним. Для реалізації даної реформи варто рухатися в напрямку західних стандартів.
Обов'язок із захисту персональних даних покладено на Державну службу захисту персональних даних, що суперечить самому Закону "Про захист персональних даних", оскільки остання має наглядати за дотриманням захисту персональних даних, а не забезпечувати. Закон не дає відповіді, як діяти у випадку знищення або пошкодження біометричних документів у громадян.
Є багато невизначеностей принципового характеру, наприклад, щодо поняття факультативних біометричних даних та відцифрованих пальців рук, не ясно,що розуміється під цим поняттям.
Цей Закон не узгоджується з багатьма іншими законами, в тому числі із Законом "Про порядок в'їзду та виїзду громадян України за кордон", стосовно підстав для відмови у видачі закордонного паспорта.
Запропонував рекомендувати відмовитися від створення Єдиного демографічного реєстру. Вважає, що для певних документів необхідне створення окремих реєстрів. Напалягав на тому, щоб було знято припис про те, що до Єдиного державного демографічного реєстру мають ввійти всі відомчі бази.
- Курдельчук Д.М.: Звернувся до Тимощука В.П. з питанням щодо підготовки конституційного подання стосовно відповідності Закону "Про Єдиний демографічний державний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" статті 32 Конституції України.
- Тимощук В.П.: Поінформував, що робоча група при Уповноваженому Верховної Ради з прав людини готує таке конституційне подання.
- Курдельчук Д.М.: Запропонував звернутися до Конституційного суду з зазначеним поданням.
ВИРІШИЛИ: Взяти до відома інформацію від члена правління Центру політико-правових реформ Тимощука В.П.
ІІІ. СЛУХАЛИ: Питання підготовки до установчих зборів з формування нового складу Громадської ради. Аналіз поточної ситуації.
ВИСТУПИЛИ:
- Курдельчук Д.М.: Повідомив, що робота з підготовки проведення установчих зборів Громадської ради при Міністерстві юстиції України розпочалась. 4 березня 2013 р. останній день прийняття документів від кандидатів, а 15 березня 2013 р. планується проведення установчих зборів. Наголосив, що Постанова Кабінету Міністрів №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року передбачає, що кандидати повинні надати ініціативній групи звіти про діяльність організації, яка їх делегує, протягом останніх двох років.
Повідомив, що є прихильником ідеї кількісного обмеження числа учасників Громадських рад та обмеження відповідно до професійної спрямованості організацій, які їх делегують. Поділився досвідом, що ефективну роботу у Громадській раді можна організувати, якщо у ній до 50 членів, оскільки тоді легко їх збірати для оперативного ухвалення потрібних рішень. Запропонував звернутися до Ради голів громадських рад із пропозицією про ініціювання внесення змін до Постанови №996 щодо кількісного складу членів громадських рад. Повідомив, що варто також провести опитування на дану тему в електронному режимі.
- Марієн І.С.: Пояснив, що орган виконавчої влади може контролювати діяльність громадської ради і навіть розпустити її. Наприклад, такий орган має право давати оцінку тому, чи правильно були проведені установчі збори чи ні; якщо неправильно, то він має право визнати установчі збори нечинниими та розпочати компанію щодо проведення нових установчих зборів.
Поінформував, що, на його думку, Постанову Кабінету Міністрів України №996 необхідно скасувати, а нову постанову викласти таким чином, щоб кожна Громадська рада могла діяти самостійно та вільно висловлювати громадську позицію своїх членів.
ВИРІШИЛИ: Звернутися до Ради голів громадських рад при органах виконавчої влади з пропозицією ініціювати обговорення доцільності кількісного обмеження числа учасників Громадських рад та обмеження відповідно до професійної спрямованості організацій, які їх делегують.
Порядок денний вичерпано.
Спільне засідання громадських рад при Міністерстві юстиції та Державній реєстраційній службі оголошуються закритими.
Головуючий на засіданні Д.М. Курдельчук
Секретар засідання О.С. Орловський