Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний самостійно здійснювати класифікацію своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом України та органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій.
Такі критерії ризику затверджені наказом Держфінмоніторингу України від 03.08.2010 № 126 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму»
Класифікація проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму здійснюється відповідно до встановлених критеріїв за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.
Класифікація клієнта здійснюється під час встановлення ділових відносин з ним.
Отже, здійснення суб’єктом первинного фінансового моніторингу класифікації клієнтів з урахуванням критеріїв ризику може відображатися в анкеті, яка є внутрішнім документом такого суб’єкта, або у іншому документі, що підтверджує проведення ідентифікації клієнта.
Звертаємо увагу, що процедура такої фіксації повинна бути регламентована Правилами проведення фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу якщо суб’єктом первинного фінансового моніторингу є юридична особа.